Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.06.2019 року у справі №280/4760/18

УХВАЛА

18 червня 2019 року

Київ

справа №280/4760/18

адміністративне провадження №К/9901/16124/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желєзного І. В.,

суддів: Берназюка Я. О., Саприкіної І. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року

у справі № 280/4760/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство Троян"

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу,

УСТАНОВИЛ:

У листопаді 2018 року позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати постанови відповідача від 9 жовтня 2018 року №ЗП 1813/568/АВ/П/ПТ/ТД і № ЗП 1813/568/АВ/П/ПТ/ІП.

Судом встановлено, що Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області з 17 вересня 2018 року по 20 вересня 2018 року проводилось інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство Троян" з питань додержання порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

За результатами перевірки Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області складено Акт інспекційного відвідування № ЗП1813/568/АВ від 20 вересня 2018 року, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство Троян" порушило вимоги ч. 1 ст. 21, ч. 1, 3 ст. 24, ч. 1 ст. 115 КЗпП України, тобто допущення працівників до роботи без укладення трудового договору та несвоєчасна виплата заробітної плати.

На підставі Акта інспекційного відвідування 9 жовтня 2018 року відповідачем прийнята постанова: № ЗП1813/568/АВ/П/ПТ/1Д-1ФС, якою на позивача накладений штраф у розмірі 111690 гривень та постанова № ЗП1813/568/АВ/П/ПТ/1П-2ФС про накладення штрафу в розмірі 3723 гривні.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року, адміністративний позов задоволений повністю.

03 червня 2019 року відповідачем касаційну скаргу направлено до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги, предметом розгляду у даній справі є визнаня протиправною та скасуваня постанови Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу від 9 жовтня 2018 року № ЗП 1813/568/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС та № ЗП 1813/568/АВ/П/ПТ/ІП-2ФС.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 6 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктом 6 частини 6 статті 12 КАС України справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 4 КАС України термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно з статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762 гривень.

Предметом розгляду у даній справі є скасування постанов про накладення штрафу у загальному розмірі 115413 грн. Зазначена сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже справа №280/4760/18 відноситься до категорії справ незначної складності

Зважаючи на приписи частини 6 статті 12 КАС України, з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета позову та суб'єктного складу учасників справи, її складності, ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага з урахуванням того, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може будь також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 15 серпня 2018 року у справі № 812/1142/18, від 20 серпня 2018 року у справі № 812/1141/18 та від 10 вересня 2018 року у справі № 811/1311/18.

На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, а передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини для перегляду Верховним Судом цієї справи в касаційному порядку скаржником не зазначені та не обґрунтовані у касаційній скарзі, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі № 280/4760/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство Троян" до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді Я. О. Берназюк

І. В. Саприкіна