Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.12.2018 року у справі №761/30574/17

УХВАЛА

17 грудня 2018 року

Київ

справа №761/30574/17

адміністративне провадження №К/9901/67004/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 04 червня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 04 червня 2018 року позов ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2, скаржник, позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду.

На вказане судове рішення ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 04 червня 2018 року - без змін.

ОСОБА_2, не погодившись з вищезазначеними судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, 29 листопада 2018 року подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення є незаконними, прийняті з порушенням норм процесуального права, суди дійшли невірного висновку про тотожність справ № 761/30574/17 та № 761/18785/17, що стало підставою для залишення позову у справі № 761/30574/17 без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 240 КАС України. У справі № 761/18785/17 позивач звертався із заявою про судовий контроль відповідно до вимог статті 267 КАС України. Однак, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказаний спір належить вирішувати за правилами, встановленими КАС України для розгляду позовних заяв, і 25 червня 2018 року виніс відповідну постанову.

Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та не спростовано скаржником в касаційній скарзі, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2017 року відкрито провадження у справі № 761/18785/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в м. Києві, третя особа Київський міський військовий комісаріат про визнання неправомірними дій ГУ ПФУ в м. Києві щодо виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року, прийнятої в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в м. Києві та Київського міського військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії (справа № 761/15300/15-а), пов'язані з перерахунком пенсії позивача у розмірі 80 відсотків від суми грошового забезпечення, обмеженням максимального розміру пенсії за вислугу років, її неповною виплатою та невиплатою взагалі, а також повідомлення державного виконавця про фактичне виконання в повному обсязі судового рішення згідно з виконавчим документом; зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві виконати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року, прийняту в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в м.

Києві та Київського міського військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання з 01 квітня 2014 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, виходячи з нового посадового окладу судді місцевого суду, поетапно запровадженого статтею 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з 01 січня 2013 року у розмірі 10 мінімальних заробітних плат - 12 180 грн. і щомісячної доплати в розмірі 10% посадового окладу судді місцевого суду, з урахуванням процентної надбавки за вислугу років у розмірі 40% від посадового окладу і окладу за військовим званням, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці у розмірі 15% від посадового окладу, надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% від посадового окладу і надбавки за кваліфікаційний клас судді, премії у розмірі 100% від посадового окладу і надбавки за кваліфікаційний клас судді, а також з врахуванням окладу за військовим званням в розмірі 135 грн. і надбавки за другий кваліфікаційний клас судді - 350 грн., (справа № 761/15300/15-а) у точній відповідності з приписами постанови.

Предметом позовних вимог у справі № 761/30574/17 є визнання неправомірними дій ГУ ПФУ в м. Києві, пов'язаних з відмовою у перерахунку та виплаті ОСОБА_2 пенсії за вислугу років у відповідності з приписами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року; зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві у відповідності до вимог Конституції України, як норми прямої дії, рішення Конституційного Суду України від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 і від 21 грудня 2016 року № 7-рп/2016, у відповідності з приписами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року, прийнятої в адміністративній справі № 761/15300/15-а, з 01 квітня 2014 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 не виплаченої в повному розмірі пенсії за вислугу років, виходячи з нового посадового окладу судді місцевого суду, поетапно запровадженого статтею 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у розмірі 10 мінімальних заробітних плат і щомісячної доплати у розмірі 10% посадового окладу судді місцевого суду, з урахуванням процентної надбавки за вислугу років, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавки за виконання особливо важливих завдань, премії, окладу за військовим званням і надбавки за другий кваліфікаційний клас судді, на підставі яких була призначена і перерахована пенсія, та у відсотковому розмірі на момент призначення пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії за вислугу років, а також у часу, та сплатити суму різниці виплаченого та підлягаючого сплаті розміру пенсії за вислугу років, розмір якої визначити у відповідності до Закону України про Державний бюджет України на відповідні роки з урахуванням проведених виплат, довічно; зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві протягом двох місяців з дня набрання постановою законної сили подати до суду звіт про виконання постанови суду.

Тобто, за своєю суттю, позовні вимоги, викладені в адміністративному позові ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в м. Києві у справі № 761/30574/17, провадження у якій відкрито 01 вересня 2017 року, аналогічні за своїм змістом та правовою природою з позовними вимогами, викладеними в адміністративному позові ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в м. Києві у справі № 761/18785/17, провадження у якій було відкрито 02 червня 2017 року.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд першої інстанції залишивши без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 та суд апеляційної інстанції залишивши таке рішення без змін, виходили з того, що у провадженні цього суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, оскаржувані рішення є слушними, вмотивованими і такими, що ґрунтуються на законі, зокрема положеннях пункту 3 частини 1 статті 240 КАС України. Правильне застосування судами попередніх інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 04 липня 2018 року у справі № 826/12236/17 та від 03 грудня 2018 року у справі № 815/3122/18.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 04 червня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії.

2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

4. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Я.О. Берназюк

М.І. Гриців

В.М. Кравчук