Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.03.2020 року у справі №643/98/18

УХВАЛА

16 березня 2020 року

Київ

справа №643/98/18

адміністративне провадження №К/9901/5549/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А. І.,

суддів: Мороз Л. Л., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2019, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019, дві постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 та дві ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі №643/98/18 за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2019, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019, дві постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 та дві ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі №643/98/18.

З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду міста Харкова з адміністративним позовом до Харківського обласного військового комісаріату, в якому просив суд визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати його видати довідку про розмір грошового забезпечення, яке враховується для перерахунку пенсії, включивши до неї додаткові види грошового забезпечення.

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 11.01.2018 зазначену справу передано на розгляд Харківського окружного адміністративного суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від
16.11.2018, адміністративний позов задоволено частково.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від
17.05.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019, відмовлено в задоволенні адміністративного позову в частині вимог про зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про додаткові види грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачеві з включенням до останньої щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 100% місячного грошового забезпечення військовослужбовцям льотного складу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019, відмовлено в задоволенні заяви позивача про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду.

19.11.2019 позивач подав до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019, прийнятої за результатами перегляду додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від
17.05.2019.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 зазначену заяву залишено без задоволення.

Також 19.11.2019 позивачем подано до суду апеляційної інстанції заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019, прийнятої за результатами перегляду ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 вказану заяву залишено без задоволення.

Щодо оскарження додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від
31.10.2019 колегія суддів зазначає наступне.

Додаткове рішення є невід'ємною складовою рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2018.

Предметом оскарження в даній справі є бездіяльність відповідача щодо виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення, яке враховується для перерахунку пенсії, включивши до неї додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин 3 та 4 статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу, в частині оскарження додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від
31.10.2019, подано на судові рішення у справі незначної складності.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою, в частині оскарження додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від
17.05.2019 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від
31.10.2019, оскаржено судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження в частині оскарження додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 слід відмовити.

Стосовно оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від
05.07.2019 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від
31.10.2019 Верховний Суд звертаю увагу на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у частиною 2 статті 328 КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Ухвала про задоволення заяви про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Вказаний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, а тому право на касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду, після її перегляду судом апеляційної інстанції, чинним КАС України не передбачено.

Виходячи зі змісту наведеної процесуальної норми та положень статті 294 КАС України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду не є ухвалою суду, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою, в частині оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від
31.10.2019, слід відмовити.

З приводу оскарження двох ухвал Другого апеляційного адміністративного суду від
30.01.2020 колегія суддів зауважує таке.

Відповідно до частини 1 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною 2 статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

В обґрунтування поданих заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, позивач стверджував, що архівна довідка, яка містить інформацію про проходження ним служби підтверджує фальшивість письмових доказів, а саме даних, відображених у його льотній книжці, про періоди його льотної діяльності, які в подальшому стали підставою для ухвалення незаконних рішень.

Постановляючи оскаржувані ухвали, суд апеляційної інстанції виходив з того, що доводи позивача та надані ним докази не свідчать про наявність підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Колегія суддів зазначає, що доводи позивача в сукупності з наданими ним доказами не свідчать про наявність підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, оскільки надані ним документи не підтверджують фальшивість наявних в справі доказів, а тому суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяв позивача про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

Враховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, не свідчить про неправильне застосування норм процесуального права судом апеляційної інстанції та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження в частині оскарження двох ухвал Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020.

Колегія суддів звертає увагу на те, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2019, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019, дві постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 та дві ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі №643/98/18 за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає....................................

А. І. Рибачук

Л. Л. Мороз

Л. В. Тацій,

Судді Верховного Суду