Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.12.2018 року у справі №803/1614/17

УХВАЛА

14 грудня 2018 року

Київ

справа №803/1614/17

адміністративне провадження №К/9901/67653/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н.А.,

суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року у справі №803/1614/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до Любешівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

11 грудня 2018 року до Суду надійшла касаційна скарга Управління Державної міграційної служби України у Волинській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року у справі №803/1614/17.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми Кодексу обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 8 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 8 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є типові справи.

Пунктом 21 частини 1 статті 4 визначено поняття типової адміністративної справи, згідно якого типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Суд апеляційної інстанції в своєму рішенні від 05 листопада 2018 року зазначив, що дана справа містить ознаки типової, адже позивачем у справі є фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ; відповідач - територіальні органи ДМС України; предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі №Пз/9901/2/18 ( №806/3265/17), та зазначив про необхідність застосування цих висновків Великої Палати Верховного Суду в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

За правилами частини 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав:

1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи;

2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.

Суд враховує, що Восьмий апеляційний адміністративний суд правомірно визнав дану адміністративну справу типовою та врахував висновки Великої Палати Верховного Суду при ухваленні оскаржуваного судового рішення, що, в свою чергу, виключає наявність підстав для оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції.

Крім того, скаржником в касаційній скарзі не вказані доводи, що свідчать про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 328, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління Державної міграційної служби України у Волинській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року у справі №803/1614/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до Любешівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді І.Л. Желтобрюх

Т.Г. Стрелець