Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.08.2018 року у справі №810/4100/17

УХВАЛА

14 травня 2019 року

Київ

справа №810/4100/17

адміністративне провадження №К/9901/10012/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Шипуліної Т. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від
06.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від
05.07.2018 у справі №810/4100/17 за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,

встановив:

Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області звернулось до адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з зустрічним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від
05.07.2018, у задоволенні позову Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області 08.04.2019 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2019 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зв'язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку; статті 330 КАС України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про сплату судового збору.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 23.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102926858839.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху заявником на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій, в якому заявник посилається на те, що вже звертався з касаційною скаргою у даній справі раніше, але на момент подання такої вперше, Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області було позбавлено можливості сплатити судовий збір, що призвело до її повернення заявнику. На думку податкового органу, повторне подання касаційної скарги з порушенням строку на касаційне оскарження відбулося з незалежних від заявника причин, оскільки відсутність належного фінансування суб'єкта владних повноважень з боку державного бюджету з об'єктивних причин виключали можливість сплати судового збору у розмірі та порядку визначеному законом та звернення до суду касаційної інстанції.

Одночасно, податковим органом порушено питання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо доплати судового збору, яке мотивовано неможливістю такої сплати у відведений судом строк з причин неналежного фінансування Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з державного бюджету та відсутністю на рахунку заявника грошових коштів.

Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області зазначає, що своєчасне подання касаційної скарги при первинному зверненні до суду касаційної інстанції, підтвердження своїми фактичними діями власний намір оскаржити судові рішення своєчасно є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження. Порушення порядку здійснення процесуальної дії касаційного оскарження не повинно впливати на доступ до правосуддя.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України (в редакції від
03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Враховуючи те, що встановлений строк касаційного оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2018 закінчився 09.08.2018, а також встановлений факт звернення заявника до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою раніше без виконання процесуальних обов'язків щодо сплати судового збору та надання документу на підтвердження повноважень особи, що подавала касаційну скаргу, для обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження податковому органу слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов'язку зі сплати судового збору в розмірі визначеному законом.

Втім, належних доказів вчинення регулярних та послідовних дій для отримання фінансування щодо сплати судового збору з моменту виникнення права на апеляційне оскарження податковим органом суду не надано.

Також, суд зазначає, що заявником не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення після постановлення Верховним Судом ухвали про повернення вдруге поданої касаційної скарги до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених податковим органом у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

В обґрунтування клопотання про продовження строку для усунення недоліків щодо сплати судового збору, податковий орган посилається на відсутність належного фінансування.

Однак, вказані посилання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області не можуть бути поважною причиною невиконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги буз руху у відведений судом строк, оскільки податковий орган є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників контролюючого органу є проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу.

Разом з тим, податковим органом не надано доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №810/4100/17 та отримання відповідного фінансування з Державного бюджету України.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Київській області у поновленні строку на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2018 у справі №810/4100/17.

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №810/4100/17.

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Київській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2018 у справі №810/4100/17 за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна

Судді Верховного Суду