Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.01.2019 року у справі №826/9281/16

УХВАЛА

15 квітня 2019 року

Київ

справа №826/9281/16

адміністративне провадження №К/9901/5464/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2018 у справі №826/9281/16 за позовом Військової частини 3081 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИЛ:

26.02.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2018.

11.03.2019 ухвалою Верховного Суду вказану касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк тривалістю 10 днів для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших причин на підтвердження поважності пропуску цього строку та долучення документа про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали Касаційного адміністративного суду від 11.03.2019 Головне управління ДФС у Київській області подало клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги. Клопотання обґрунтоване тим, що скаржник на даний момент немає можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю належного фінансування.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України не є підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.

Між тим, клопотання про поноволення строку на касаційне оскарження з наведенням інших поважних причин та наданням доказів на підтвердження поважності цього строку у встановлений судом строк від скаржника не надійшло.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, подане разом із касаційною скаргою, відповідач в якості підстав пропуску цього строку послався на вже звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у справі №826/9281/16, проте ухвалами Суду від 27.12.2018 та 31.01.2019 скаргу повернуто у зв'язку з підписання касаційної скарги, особою повноваження якої не підтверджено. Також, скаржник зазначив, що ним вживалися заходи реалізації свого права на касаційне оскарження, а саме первинну касаційну скаргу подано у строки визначенні законодавством.

Верховний Суд в ухвалі від 11.03.2019 визнав неповажними наведені Головним управлінням ДФС у м. Києві підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду постановлена 12.11.2018, а касаційну скаргу Головне управління ДФС у м. Києві подає 26.02.2019 що є зверненням поза межами строку, встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на приписи статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який діє як суб'єкти владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, в тому числі, вирішувати питання, пов'язані з організацією претензійно - позовної роботи через представника з наданням йому на підтвердження таких повноважень документів, які відповідають положенням Кодексу адміністративного судочинства України.

При поданні касаційної скарги не вбачається наміру добросовісної реалізації належного права на касаційне оскарження судового рішення та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Зазначені ж у клопотанні відповідача про поновлення строку касаційного оскарження підстави не відповідають наведеним вище критеріям і не можуть бути визнані поважними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та визнає підстави зазначені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

За наведених обставин у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись частиною 6 статті 121, пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення касаційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2018 у справі №826/9281/16.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2018 у справі №826/9281/16.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова