Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.01.2021 року у справі №280/2483/20

УХВАЛА

14 січня 2021 року

м. Київ

справа № 280/2483/20

адміністративне провадження № К/9901/36857/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н. А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року в адміністративній справі № 280/2483/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2020 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (відправлено засобами поштового зв'язку).

13.04.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 13.03.2020 №96-а про звільнення з 16.03.2020 за ініціативою суб'єкта призначення - генерального директора директорату інклюзивної та позашкільної освіти ОСОБА_1 у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників та відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 3 ст.87 Закону України "Про державну службу";

- зобов'язати відповідача поновити позивача на посаді генерального директора директорату інклюзивної та позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України з 16.03.2020;

- зобов'язати відповідача виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.03.2020 до дня поновлення на роботі;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді генерального директора директорату інклюзивної та позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України з 16.03.2020;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року, яке було залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року, було відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України, в редакції яка діє з 08 лютого 2020 року, підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Так, скаржником вказано, що доводи касаційної скарги стосуються неврахування правових Висновків Верховного Суду та різного правозастосування, а також стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики. Крім того, скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції не було досліджено помилкове застосування судом першої інстанції висновків Верховного Суду у справі №826/16977/18 до правовідносин у справі, що розглядається.

Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року в адміністративній справі № 280/2483/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич