Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.09.2021 року у справі №420/375/21

УХВАЛА

13 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 420/375/21

адміністративне провадження № К/9901/32622/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі №420/375/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції від 07.12.2020 №707 в частині звільнення його зі служби в поліції за п.7 ч.3 ст.13 Закону України "Дисциплінарного статуту Національної Поліції України" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 07 грудня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту Патрульної Поліції Національної поліції України №941 о/с від 15.12.2020 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 15 грудня 2020 року;

- поновити ОСОБА_1, який мав спеціальне звання лейтенант поліції, на посаді інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України;

- стягнути з Департаменту Патрульної Поліції Національної поліції України на його користь середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу з
15.12.2020 року по день фактичного поновлення на посаді.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2021 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу.

Не погоджуючись із ухваленими рішеннями, позивачем подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 31 серпня 2021 року.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З оскаржуваного судового рішення вбачається, що предмет розгляду даної справи стосується визнання протиправним та скасування наказу в частині звільнення позивача зі служби в поліції, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу.

Виключень щодо посади позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України "Про запобігання корупції" не встановлено.

Одеський окружний адміністративний суд розгляд справи вирішив проводити за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявником таких не зазначено.

Разом з тим, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною rationemateriae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію rationevaloris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій.

Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій п. 1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи те, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі №420/375/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. А. ГубськаСудді М. В. Білак О. В. Калашнікова