Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.06.2020 року у справі №215/4837/18

УХВАЛА

11 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 215/4837/18

адміністративне провадження № К/9901/24277/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року в справі №215/4837/18 за позовом ОСОБА_1 до начальника Тернівського відділення поліції ГУ НП Дніпропетровської області Шульги Анатолія Вікторовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до начальника Тернівського відділення поліції ГУ НП Дніпропетровської області Шульги Анатолія Вікторовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року залишено без руху та для усунення її недоліків надано десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року повернуто скаржнику з підстав не усунення недоліків касаційної скарги, яку було залишено без руху.

18 вересня 2020 року до Верховного Суду повторно надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2020 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження на постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року в справі №215/4837/18; відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року залишено без руху; надано скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом: уточнення вимог касаційної скарги із зазначенням судових рішень, про перегляд яких подано вказану касаційну скаргу; подання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення і надіслання відповідних доказів; сплати судового збору і надіслання належних доказів на підтвердження його сплати або документів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за 2019 рік.

03 листопада 2020 року на виконання вимог Суду скаржник надіслав заяву, у якій зазначає, що доказ отримання копії постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року міститься в матеріалах справи.

Посилається на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за 2019 рік, а тому просить звільнити від його спати. На підтвердження указаної обставини долучено довідку Тернівського УПСЗН в місті Кривому Розі №6635 від 02 листопада 2020 року про те, що щомісячна компенсаційна виплата непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю, складає 805,58 грн (за період із листопада 2018 року по жовтень 2020 року).

Суд звертає увагу скаржника, що позбавлений можливості перевірити доказ отримання ним копії оскаржуваного судового рішення, який міститься в матеріалах справи, оскільки вони витребовуються із суду першої інстанції в разі відкриття касаційного провадження в справі.

Отже, скаржником не виконано вимоги Суду щодо необхідності подання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення і надіслання належних доказів.

Також скаржником не уточнено вимоги касаційної скарги із зазначенням судових рішень, про перегляд яких подано вказану касаційну скаргу.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Отож звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Скаржнику було роз'яснено, що доказами неможливості сплати судового збору можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік або документів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за 2019 рік.

Водночас належних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору скаржником не надано, а тому підстави для звільнення від його сплати відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оскільки скаржником не усунуто недоліків касаційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, касаційну скаргу необхідно повернути скаржнику.

Керуючись статтями 132, 133, 169, 248, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року в справі №215/4837/18 повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, установленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

С. А. Уханенко