Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.08.2021 року у справі №160/1584/21

УХВАЛА

12 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 160/1584/21

адміністративне провадження № К/9901/29010/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № 160/1584/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся з позовом до суду в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Міністерства розвитку громад та територій України під час перевірки та розгляду звернення позивача від 08 липня 2020 року, яка полягає в: невиконанні законного зобов'язання згідно статті19 Закону України "Про звернення громадян" - на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу, результатом чого стало протиправне обмеження законних прав позивача згідно статті 18 Закону України "Про звернення громадян" - бути присутнім під час розгляду його скарги та особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; проведенні не об'єктивної та не всебічної перевірки звернення від 08 липня 2020 року № МІ-10896675, що суперечить вимогам статті 19 Закону України "Про звернення громадян"; наданні необґрунтованої відповіді №8/11.1/5701-20 від 05 серпня 2020 року на звернення позивача від 08 липня 2020 року, що суперечить вимогам статті 40 Конституції України;

зобов'язати Міністерство розвитку громад та територій України провести перевірку та розгляд звернення позивача від 08 липня 2020 року №М1-10896675 відповідно до вимог Конституції України та чинного законодавства України.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства розвитку громад та територій України, яка полягала у невиконанні законного зобов'язання згідно статті 19 Закону України "Про звернення громадян" - на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу, результатом чого стало протиправне обмеження законних прав позивача згідно статті 18 Закону України "Про звернення громадян" бути присутнім під час розгляду його скарги та особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви.

Зобов'язано Міністерство розвитку громад та територій України провести перевірку та розгляд звернення позивача від 08 липня 2020 року М1-10896675 відповідно до вимог чинного законодавства України, з дотриманням вимог положень статей 18, 19 Закону України "Про звернення громадян". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судове рішення суду.

Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.

08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.

За правилами частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Згідно із пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам КАС України, Суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Доводи касаційної скарги в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції зводяться до незгоди скаржника із судовими рішеннями у цій справі, містять лише посилання на ряд нормативно правових актів, фактичні обставини справи, твердження про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Натомість, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

А тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини п 'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини п 'ятої статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини п 'ятої статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Як вбачається з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року справу № 160/1584/21 розглянуто у порядку спрощеного провадження, однак заявник касаційної скарги не наводить обґрунтованих підстав можливості перегляду у касаційному порядку судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.

Згідно із пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № 160/1584/21.

Керуючись ст.ст. 169, 328, 330, 332 КАС України,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № 160/1584/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії повернути скаржнику.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддяМ. В. Білак