Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.05.2020 року у справі №420/5076/19

УХВАЛА

08 травня 2020 року

Київ

справа №420/5076/19

адміністративне провадження №К/9901/11369/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н. М.,

суддів - Жука А. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2020 року у справі №420/5076/19 за позовом ОСОБА_1 до Західно-Чорноморського басейного управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства про визнання бездіяльності протиправною щодо відмови у присвоєнні рангу державного службовця і зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України").

За результатами розгляду заяви Одеський окружний адміністративний суд 21 січня 2020 року постановив окрему ухвалу, якою заяву задовольнив частково:

- визнав протиправною бездіяльність Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства щодо неприсвоєння ОСОБА_1 чергового рангу згідно Закону України "Про державну службу" з урахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у справі №420/5076/19;

- визнав протиправною бездіяльність Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства щодо порушення гарантій і прав на присвоєння ОСОБА_1 належного рангу державного службовця, підтверджених рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у справі №420/5076/19;

- надіслав окрему ухвалу на адресу Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства і Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення суду від 21 жовтня 2019 року;

- зобов'язав Західно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня набрання ухвалою законної сили повідомити Одеський окружний адміністративний суд про вжиті заходи на виконання ухвали.

В решті вимог відмовив.

П'ятий апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 1 квітня 2020 року окрему ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року скасував, ухвалив постанову, якою відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1.

22 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2020 року, ухвалену за результатами перегляду окремої ухвали суду першої інстанції.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги і додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Частиною 2 статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмову у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмову у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) Частиною 2 статті 328 КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Частиною 3 статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Отже, аналіз положень частини 1 статті 328 КАС України свідчить про те, що до суду касаційної інстанції можуть бути оскаржені рішення суду першої інстанції, якими закінчено судовий розгляд (частина 3 статті 241 КАС України), після апеляційного перегляду справи, а також постанови суду апеляційної інстанції, ухвалені за наслідками розгляду апеляційних скарг на такі рішення.

Водночас приписами частини 2 статті 328 КАС України гарантується право на касаційне оскарження визначених цією нормою ухвал суду першої інстанції після їхнього перегляду судом апеляційної інстанції.

Також частиною 3 статті 328 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до Верховного Суду.

З наведеного випливає, що постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2020 року про скасування окремої ухвали суду першої інстанції не є судовим рішенням суду апеляційної інстанції, яке може бути оскаржене в касаційному порядку згідно з частинами 1 -3 статті 328 КАС України.

Вказана ухвала суду першої інстанції не відноситься до переліку тих судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню у розумінні приписів частини 2 статті 328 КАС України. Отже, постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду окремої ухвали суду першої інстанції не може бути предметом касаційного оскарження.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333, 383 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2020 року у справі №420/5076/19 за позовом ОСОБА_1 до Західно-Чорноморського басейного управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства про визнання бездіяльності протиправною щодо відмови у присвоєнні рангу державного службовця і зобов'язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.....................................

Н. М. Мартинюк

А. В. Жук

Ж. М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду