Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.06.2021 року у справі №440/2889/20

УХВАЛА

10 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 440/2889/20

адміністративне провадження № К/9901/28704/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М. В., перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі №440/2889/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 травня 2020 року по 31 травня 2020 року із застосуванням обмеження нарахування у розмірі 47 320,00 грн;

зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 за період з 01 травня 2020 року по 31 травня 2020 року на підставі частин 2 , 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" виходячи з базового розміру посадового окладу судді у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за період з 01 травня 2020 року по 31 травня 2020 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо нарахування та виплати судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 травня по 31 травня 2020 року із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за травень 2020 року, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов'язкових платежів.

05 серпня 2021 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області подало касаційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі №440/2889/20, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

Скаржник просить скасувати судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у позові.

Предметом спору у цій справі є обчислення розміру суддівської винагороди, з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

За правилами частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник зазначив відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, проте які саме норми права потребують такого висновку Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області не зазначило.

Водночас, інші аргументи скарги зводяться до оцінки стану фінансування судової системи 2021 році, цитування норм законодавства, яким урегульована процедура визначення видатків на утримання суддів та постанов Кабінету Міністрів України щодо запровадження карантинних заходів на території України, посилання на висновки Конституційного Суду України.

Такі доводи мають суб'єктивний характер і виключають можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Частиною 1 статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Посилання заявника лише на відсутність висновків Верховного Суду, за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Згідно із пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі №440/2889/20.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі №440/2889/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути скаржнику.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяМ. В. Білак