Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.02.2019 року у справі №826/16092/16
Постанова ВП ВС від 05.06.2019 року у справі №826/16092/16

УХВАЛА

06 березня 2019 року

Київ

справа №826/16092/16

адміністративне провадження №К/9901/45831/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., судді Гриціва М. І., судді Коваленко Н. В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського Міського нотаріального округу Манюкової-Кручиної Тетяни Павлівни, за участю третьої особи - Садівницького товариства "Енергетик" про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними за касаційною скаргою Садівницького товариства "Енергетик" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Приватного нотаріуса Київського Міського нотаріального округу Манюкової-Кручиної Тетяни Павлівни (далі - Приватний нотаріус, відповідач), за участю третьої особи - Садівницького товариства "Енергетик" (далі - СТ "Енергетик", третя особа), в якому просив:

- скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30268951 від 01 липня 2016 року щодо реєстрації земельної ділянки за СТ "Енергетик" для колективного садівництва на праві постійного користування земельною ділянкою із формою власності - державна власність, кадастровий номер: НОМЕР_1, загальним розміром 0,263 га, що розташована у Київській області, Обухівському районі, Старобезрадичівської сільської ради, Садове товариство "Енергетик";

- скасувати державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою для колективного садівництва, із формою власності - державна власність, кадастровий номер: НОМЕР_1, СТ "Енергетик", номер запису про інше речове право: 15194430 від 29 червня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що розглянувши заяву СТ "Енергетик" від 29 червня 2016 року та документи, подані для державної реєстрації прав, проведено державну реєстрацію іншого речового права: постійного користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., Старобезрадичівська сільська рада, СТ "Енергетик", кадастровий номер: НОМЕР_1 земельної ділянки, за СТ "Енергетик". На підставі вказаного рішення зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою за СТ "Енергетик", номер запису про інше речове право № 15194430 від 29 червня 2016 року.

Позивач вважає, що дії та рішення відповідача з державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за СТ "Енергетик" здійснене з порушенням встановленого законом порядку та порушують права ОСОБА_2, як власника садового будинку, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером: НОМЕР_1 у СТ "Енергетик".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року, позов задоволено частково, а саме:

- визнати протиправними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Манюкової-Кручини Т. П. щодо проведення державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер: НОМЕР_1 земельної ділянки, за СТ "Енергетик";

- визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Манюкової-Кручини Тетяни Павлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01 липня 2016 року № 30268951.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у разі скасування рішення нотаріуса, як державного реєстратора, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав, що вказує на передчасність позовних вимог у цій частині. При цьому скасування судом державної реєстрації у Державному реєстрі прав Законом України "Про державну реєстрацію речових на нерухоме майно та їх обтяжень" не передбачено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2017 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, СТ "Енергетик" звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Касаційну скаргу подано 07 вересня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/16092/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я. О., суддів Гриціва М. І. та Коваленко Н. В.

Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2019 року прийнято до свого провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського Міського нотаріального округу Манюкової-Кручиної Тетяни Павлівни, за участю третьої особи - Садівницького товариства "Енергетик" про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними за касаційною скаргою Садівницького товариства "Енергетик" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що даний спір має не публічний, а приватно-правовий характер, відтак його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому суди помилково розглянули даний спір у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 6 статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Враховуючи, що учасник справи оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у тому числі з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то за правилами частини 6 статті 346 КАС України є підстава для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене "право на суд" разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" ("Golder v. the United Kingdom") від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станєв проти Болгарії" ("Stanev v. Bulgaria") від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).

Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

Керуючись статтями 341, 345, 346, 347, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського Міського нотаріального округу Манюкової-Кручиної Тетяни Павлівни, за участю третьої особи - Садівницького товариства "Енергетик" про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними за касаційною скаргою Садівницького товариства "Енергетик" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я. О. Берназюк

Судді: М. І. Гриців

Н. В. Коваленко