Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.05.2019 року у справі №810/2967/18

УХВАЛА

08 липня 2019 року

Київ

справа №810/2967/18

адміністративне провадження №К/9901/18117/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І. Л.,

суддів - Білоуса О. В., Блажівської Н. Є.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду 27 лютого 2019 року у справі №810/2967/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідач оскаржив її до касаційного суду. В обґрунтування скарги її заявник посилається на те, що відсутність належного фінансування є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою першою Розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задоволено у повному обсязі.

Відповідач оскаржив зазначене рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року апеляційну скаргу ДФС України залишено без руху, оскільки така була оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 КАС України.

Оскільки недоліки апеляційної скарги не було усунуто, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

У подальшому відповідачем було вдруге подано апеляційну скаргу, разом з якою заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року визнано неповажними вказані в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини, апеляційну скаргу ДФС України залишено без руху та запропоновано апелянту навести інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Оскільки зазначені в ухвалі суду недоліки апеляційної скарги року апелянтом не були усунуті, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДФС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року у даній справі.

Так, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, ані з поданою вдруге апеляційною скаргою, ані в межах встановленого апеляційним судом строку, податковий орган не надав суду доказів наявності таких підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям, у зв'язку з чим апеляційний суд обгрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду 27 лютого 2019 року у справі №810/2967/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Н. Є. Блажівська