Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.05.2019 року у справі №815/960/18

УХВАЛА

08 травня 2019 року

Київ

справа №815/960/18

адміністративне провадження №К/9901/12437/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бевзенка В. М.,

суддів - Данилевич Н. А., Шарапи В. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2018

та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019

у справі № 815/960/18

за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3

до Білгород-Дністровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області,

Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

установив:

ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу - Білгород-Дністровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорта громадянина України старого зразка у вигляді книжечки (на паперових носіях); зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу - Білгород-Дністровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України у вигляді книжечки (на паперових носіях) старого зразка ОСОБА_3 з проставленою відміткою місця проживання без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, а саме: без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (УНЗР) та будь-якого іншого цифрового ідентифікатора, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук та автоматизованої обробки персональних даних; зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області та його територіальний підрозділ - Білгород-Дністровський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області вести паспортний облік щодо ОСОБА_3 за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації, без використання будь-якого цифрового ідентифікатора особи (у т. ч. за серією та номером паспорту), без внесення інформації про неї до Єдиного державного демографічного реєстру чи будь-яких баз даних і реєстрів та без автоматизованої обробки та передачі персональних даних.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 у справі № 815/960/18, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Білгород-Дністровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорта громадянина України старого зразка у вигляді книжечки (на паперових носіях). Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Білгород-Дністровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України у вигляді книжечки (на паперових носіях) старого зразка ОСОБА_3 з проставленою відміткою місця проживання. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 8 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 8 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є типові справи.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19.09.2018 висловила свою правову позицію по зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) і зазначила, що її висновки у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів державної міграційної служби України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

За таких обставин, дана справа є типовою справою, по якій вже постановлено зразкове рішення.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні

Керуючись статтями 248 328 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 у справі № 815/960/18 відмовити.

2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.

Суддя-доповідач В. М. Бевзенко

Судді Н. А. Данилевич

В. М. Шарапа