Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.03.2021 року у справі №9901/55/21

УХВАЛА

05 березня 2021 року

Київ

справа №9901/55/21

адміністративне провадження №П/9901/55/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желєзного І. В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Кабінету Міністрів України, голови Сумської обласної державної адміністрації Хоми Василя Васильовича, третя особа: Сумська районна державна адміністрація, про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування Розпорядження, поновлення на посаді, зобов'язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

1.03.03.2021 до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Кабінету Міністрів України, голови Сумської обласної державної адміністрації Хоми Василя Васильовича, третя особа: Сумська районна державна адміністрація, в якій позивач просить:

1) визнати протиправними дії голови Сумської обласної державної адміністрації Хоми Василя Васильовича по зверненню до Кабінету Міністрів України з пропозицією щодо звільнення ОСОБА_1 з посади голови Сумської районної державної адміністрації;

2) визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України по внесенню Президенту України Зеленському Олександру Володимировичу подання про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Сумської районної державної адміністрації;

3) визнати протиправним та скасувати Розпорядження Президента України від
16.02.2021 №67/2021-рп "Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області";

4) поновити ОСОБА_1 на посаді голови Сумської районної державної адміністрації;

5) зобов'язати Сумську районну державну адміністрацію виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.02.2021 по день поновлення його на посаді голови Сумської районної державної адміністрації.

2. Згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

3. Частиною 3 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

4. Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частиною 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

5. Відповідно до частини другої цієї статті захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

6. Пунктами 3, 5 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що адміністративний суд - це суд, до компетенції якого Пунктами 3, 5 частини 1 статті 4 КАС України віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ; адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому Пунктами 3, 5 частини 1 статті 4 КАС України.

7. Главою 2 розділу І "Загальні положення" КАС України визначено правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, відповідно до яких КАС України розрізняє предметну, інстанційну та територіальну юрисдикції (підсудність).

8. Правила виключної підсудності регулюють положення статті 27 КАС України, згідно з частиною третьою якої підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається статті 27 КАС України.

9. Частиною 4 статті 22 КАС України передбачений вичерпний перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, а саме: справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

10. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені у статті 266 КАС України, частиною першою якої передбачено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.

11. Статтею 20 КАС України закріплено правила розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів та визначено перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, та справ, які підсудні окружним адміністративним судам.

12. Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1, позивач об'єднав позовні вимоги як до Президента України, які з урахуванням положень частини 4 статті 22 КАС України підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, так і до голови Сумської обласної державної адміністрації Хоми В. В., Кабінету Міністрів України, Сумської районної державної адміністрації, які не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.

13. Відповідно до положень частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

14. Водночас частиною п'ятою цієї статті передбачено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

15. Пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, у яких є підстави для застосування положень Пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України).

16. Згідно з частиною 6 статті 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

17. Зважаючи на наведене, визначальною умовою для роз'єднання позовних вимог є та обставина, що таке роз'єднання сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

18. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

19. Системний аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог у самостійне провадження для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Однак таке роз'єднання можливе лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз'єднав позовні вимоги, оскільки відповідно до абзацу другого частини 6 статті 172 КАС України розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.

20. КАС України імперативно врегульовує питання підсудності адміністративних справ, установлюючи певні категорії справ, які підлягають розгляду Верховним Судом як судом першої інстанції та не підлягають розгляду іншими адміністративними судами в разі об'єднання у позові вимог, що хоч і пов'язані між собою, але їх розгляд віднесено до підсудності інших адміністративних судів як судів першої інстанції.

21. Суд зауважує, що згідно з принципом правової визначеності позивач повинен знати наслідки об'єднання ним кількох позовних вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам, для яких Верховний Суд у такому поєднанні не є судом, встановленим законом.

22. Оскільки позивач внаслідок власних помилок і допущених порушень норм процесуального права об'єднав у позовній заяві вимоги, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам та відсутні законні підстави для роз'єднання Верховним Судом заявлених вимог в окремі провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування положень статті 172 КАС України та наявність правових підстав для повернення цієї позовної заяви особі, яка його подала, на підставі пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України.

23. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 9901/189/19, від 19.09.2019 у справі № 9901/62/19, від 16.09.2020 у справі № 9901/134/20, від 30.09.2020 у справі № 420/3956/20.

24. Згідно із частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації його права на судовий захист.

Керуючись статтями 22, 160, 169, 172, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Кабінету Міністрів України, голови Сумської обласної державної адміністрації Хоми Василя Васильовича, третя особа: Сумська районна державна адміністрація, про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування Розпорядження, поновлення на посаді, зобов'язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу і додані до неї документи повернути особі, яка її подала.

2. Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.

4. Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів із дня її підписання.

5. Ухвала Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала Верховного Суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. В. Желєзний