Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.05.2018 року у справі №826/6540/16

УХВАЛА

04 червня 2018 року

Київ

справа №826/6540/16

касаційне провадження №К/9901/47763/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянув матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.09.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 у справі №826/6540/16 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Алкор Груп" до
1. Державної фіскальної служби України, 2. Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Алкор Груп" у квітні 2016 року звернулося до адміністративного суду з позовом до 1. Державної фіскальної служби України, 2.

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило:

- прийняти та зареєструвати звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 15.03.2016, розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1), звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (Д5) за лютий 2016 року від
15.03.2016 днем їх фактичного отримання;

- прийняти та зареєструвати датою (операційним днем) та часом, коли вони були направлені до ДФС України ПП "Алкор Груп" засобами електронного зв'язку для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №86 від
25.02.216, №87 від 25.02.2016, №88 від 25.02.2016, №99 від 29.02.2016, №100 від
29.02.2016.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 29.09.2017 позовні вимоги задовольнив.

Київський апеляційний адміністративний суд м. Києва постановою від 13.03.2018 залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.09.2017 без змін.

Державна фіскальна служба України звернулася 12.04.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.09.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018.

Верховний Суд ухвалою від 23.04.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ненадання документу про сплату судового збору, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

Вказана ухвала Верховного Суду від 23.04.2018 була отримана відповідачем
15.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102923683256.

На виконання вимог ухвали від 23.04.2018 скаржником на адресу суду касаційної інстанції надіслано клопотання про продовження строків для усунення недоліків.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на обмежене фінансування з державного бюджету для сплати судового збору у зв'язку із тимчасовим зупиненням операцій на рахунках скаржника.

У підтвердження обставин щодо відсутності фінансової неможливості здійснити сплату судового збору за подання касаційної скарги по справі №826/6540/16 скаржником надано копія листа Державної казначейської служби України щодо безспірного списання коштів на підставі виконавчих документів.

Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Як зазначено вище, частиною 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог касаційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Податковим органом не надано доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України безпосередньо у справі №826/6540/16.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

На момент постановлення цієї ухвали вимоги ухвали від 23.04.2018 про залишення касаційної скарги без руху щодо надання документу про сплату судового збору не виконано.

Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 1 частини четвертої якої передбачено повернення позовної заяви, якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуто у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись пунктом 1 частини 4 статті 169, статтями 121, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній фіскальній службі України в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.09.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 у справі №826/6540/16.

2. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.09.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 у справі №826/6540/16 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Алкор Груп" до 1. Державної фіскальної служби України, 2. Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - повернути.

3. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М.Шипуліна