Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.08.2020 року у справі №640/16397/19

УХВАЛА

04 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 640/16397/19

адміністративне провадження № К/9901/18367/20

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Державного бюро розслідувань на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року у справі № 640/16397/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, начальника третього слідчого відділу Першого управління організації досудового розслідування Державного бюро розслідувань Корецького Олега Павловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного бюро розслідувань, начальника третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Корецького О. П. про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Начальника третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Корецького Олега Павловича по ненаданню інформації, запитуваної адвокатським запитом №19-214-0812 від 31 липня 2019 року;

зобов'язати Державне бюро розслідувань в строк не пізніше 10 днів з дня набрання рішенням суду в цій справі законної сили надати ОСОБА_1 інформацію, зазначену в адвокатському запиті від 31 липня 2019 року №19-214-0812, а саме: повні відповіді на кожне поставлене у адвокатському запиті від 31 липня 2019 року №19-214-0812 питання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2019 року у відкритті провадження в даній адміністративній справі - відмовлено у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2019 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду апеляційної інстанції Державне бюро розслідувань звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного бюро розслідувань на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року слід відмовити з огляду на наступне.

Згідно із частиною 5 статті 321 КАС України, судові рішення суду апеляційної інстанції оскаржуються в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною 5 статті 321 КАС України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частин 1 та 2 статті 328 КАС України.

Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 5 (відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частин 1 та 2 статті 328 КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Аналіз статті 328 КАС України дає підстави вважати, що відповідно до частини першої цієї статті до касаційного суду можуть бути оскаржені саме рішення суду першої інстанції, судовий розгляд в якій закінчено (частина 3 статті 241 КАС України), після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за наслідками розгляду апеляційної скарги на такі рішення.

Як слідує з матеріалів касаційної скарги, скаржник просить переглянути у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, якою згідно із статтею 320 КАС України скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлено справу для продовження розгляду до цього ж суду.

Проте ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 вересня 2019 року постановлена не по суті справи, позовна заява судом фактично не розглядалася у зв'язку із відмовою у відкритті провадження.

Враховуючи, що судом першої інстанції рішення у справі не приймалося, тому постанова суду апеляційної інстанції про направлення справи для продовження розгляду касаційному оскарженню не підлягає.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державного бюро розслідувань на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року у справі № 640/16397/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ. В. Білак І. В. Дашутін О. О. Шишов