Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.12.2019 року у справі №520/4598/19

УХВАЛА

29 листопада 2019 року

Київ

справа № 520/4598/19

адміністративне провадження № К/9901/32022/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В. П.,

суддів: Васильєвої І. А., Пасічник С. С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від
15.07.2019 та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 у справі № 520/4598/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій відповідача в частині нарахування до сплати позивачу Єдиного соціального внеску в сумі 3794 грн. 60 коп., зобов'язання відповідача скасувати протиправне нарахування та зобов'язати утриматися від вчинення таких протиправних дій.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 у справі № 520/4598/19 позов задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області в частині нарахування Єдиного соціального внеску ОСОБА_1 в розмірі 3794 грн. 60 коп. та зобов'язано Головне Управління ДФС у Харківській області виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 суму заборгованості з Єдиного соціального внеску в розмірі 3794
грн. 60 коп. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, скаржник звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з даною касаційною скаргою.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Суд першої інстанцій, згідно його рішення від 15.07.2019, відніс справу до категорії незначної складності, розглянувши позов ОСОБА_1 у порядку спрощеного позовного провадження. Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не вбачається.

Отже, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 у справі № 520/4598/19, прийнятого в порядку спрощеного провадження, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 у справі № 520/4598/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

В. П. Юрченко

І. А. Васильєва

С. С. Пасічник

Судді Верховного Суду