Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.05.2019 року у справі №360/3510/18

УХВАЛА

26 квітня 2019 року

Київ

справа №360/3510/18

провадження №К/9901/10671/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

16 квітня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Верховний Суд на підставі частини 5 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що позивач, звернувшись до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області, заявив такі вимоги:

визнати протиправною бездіяльність щодо відмови в перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні та невиплати залишку одноразової грошової допомоги при звільненні на суму 57817,80 гривень;

стягнути залишок одноразової грошової допомоги при звільненні на суму 57817,80
гривень.

Позовні вимоги мотивував тим, що наказом від 30 березня 2018 року №138 о/с підполковника поліції ОСОБА_2, заступника начальника відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Луганській області було звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 (через хворобу) з 02 квітня 2018 року.

13 вересня 2018 року при ознайомленні з листом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 11 вересня 2018 року №6448/111/22/03-2018 позивачу стало відомо, що згідно довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області від 05 вересня 2018 року №809/111/22-2018 йому була розрахована одноразова грошова допомога при звільненні в сумі 103534,20 гривень, яка була отримана фактично 27 квітня 2018 року у розмірі 101981,19 гривня.

При цьому, одноразова грошова допомога при звільненні ОСОБА_2 була розрахована з урахуванням премії у розмірі 54%, встановленої наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 26 квітня 2018 року №1605 "Про преміювання за квітень 2018 року та внесення змін до наказів ГУНП".

02 жовтня 2018 позивач звернувся до відповідача з вимогою перерахувати йому одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням премії у розмірі 140%, встановленої на день його звільнення наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 30 березня 2018 № 1319 "Про преміювання за березень 2018 року та внесення змін до наказів ГУНП" та виплатити залишок в сумі 57817,80 гривень.

Листом від 26 жовтня 2018 №677/1/111/22-2018 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахування сплаченої суми одноразової грошової допомоги.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо відмови в перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 08 січня 2019 року відмовив у задоволенні позову.

Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 13 березня 2019 року:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року по справі №360/3510/18 задовольнив.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року у справі №360/3510/18 скасував.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Луганській області про визнання протиправною бездіяльність щодо відмови в перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні та невиплати залишку одноразової грошової допомоги при звільненні на суму 57817,80 гривень; стягнення з Головного управління Національної поліції у Луганській області на користь ОСОБА_2 залишку одноразової грошової допомоги при звільненні на суму 57817,80 гривень задовольнив частково.

Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Луганській області щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні та невиплати залишку одноразової грошової допомоги при звільненні.

Зобов'язав Головне управління Національної поліції у Луганській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням премії у розмірі 140%, встановленої наказом ГУНП в Луганській області від 30.03.2018р. №1219 "Про преміювання за березень 2018 року та внесення змін до наказів ГУНП".

Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Посада публічної служби, яку обіймав позивач та у зв'язку з перебуванням на якій виник цей спір, не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у справі № 360/3510/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич