Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.09.2019 року у справі №359/5557/18

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

29 серпня 2019 року

м. Київ

справа №359/5557/18

провадження №К/9901/23887/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів Желєзного І. В., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 щодо ухвалення додаткового судового рішення у справі № 359/5557/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 до Військової частини А2215 міста Бориспіль про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Позивачі звернулись до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Військової частини А2215 міста Бориспіль, в якому просили:

А) визнати неправомірними дії відповідача щодо продовольчого забезпечення військовослужбовців або виплати грошової компенсації замість них;

Б) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити грошову компенсацію замість продовольчого пайка за нормами відповідно займаній посаді;

В) зобов'язати відповідача нарахувати компенсацію на еквівалент продовольчого пайка, вказаних в Указі Президента України № 389 від 05.05.2003 за втрату частини доходів через порушення строків їхньої виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати";

Г) зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату заподіяної моральної шкоди у розмірі 50 % від грошової компенсації за не отриманий продовольчий пайок, вказаних в Указі Президента України № 389 від 05.05.2003.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.09.2006 позовні вимоги задоволено:

А) Визнано неправомірними дії командування Військової частини А-2215 щодо продовольчого забезпечення або нарахування та виплати грошової компенсації замість продовольчого забезпечення,

Б) Зобов'язано Військову частину А-2215 міста Бориспіль здійснити позивачам нарахування та виплату грошової компенсації замість продовольчого забезпечення відповідно до норм, передбачених постановами Кабінету Міністрів України № 316 від 12.03.1996 та № 426 від 29.03.2002.

Додатковою постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від
13.09.2006:

А) Визнано неправомірними дії командування Військової частини А-2215 щодо неналежного нарахування та виплати грошової компенсації замість продовольчого забезпечення;

Б) Зобов'язано Військову частину А-2215 міста Бориспіль нарахувати та виплатити відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України №159 від 23.10.2000 компенсацію на втрачену частину доходу (грошову компенсацію замість продовольчого забезпечення),

В) Зобов'язано Військову частину А-2215 провести нарахування та виплату заподіяної моральної шкоди у розмірі 50 % від грошової компенсації за продовольче забезпечення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2010 апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено:

А) Скасовано постанову Бориспільського міськрайонного суду від 04.09.2006 та додаткову постанову від 13.09.2006 і ухвалено нову постанову суду про відмову в позові.

А) Зобов'язано позивачів повернути Міністерству оборони України кошти, безпідставно стягнені за скасованим судовим рішенням.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.10.2012 касаційну скаргу ОСОБА_20 залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2010 - без змін.

Міністерство оборони України звернулось до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із заявою про ухвалення додаткової постанови, у якій просило стягнути з:

1) ОСОБА_11 гроші в сумі 27 187,88 грн,

2) ОСОБА_13 гроші в сумі 31 724,75 грн,

3) ОСОБА_15 гроші в сумі 54 118,35 грн,

4) ОСОБА_17 гроші у сумі 37 451,35 грн.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.04.2019 відмовлено у заяві Міністерства оборони України про ухвалення додаткової постанови.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.04.2019 про відмову в ухваленні додаткової постанови - без змін.

21.08.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 щодо ухвалення додаткового судового рішення у справі № 359/5557/18.

Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом приписів частини 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Тобто особи, які беруть участь у справі, у тому разі, якщо вони не погоджуються з ухваленими (постановленими) судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом на їхнє касаційне оскарження тільки у спеціально визначених законом випадках.

За правилами частини 5 статті 252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Тлумачення норм частини 2 статті 328 та частини 1 статті 294 КАС України у їхньому взаємозв'язку дає підстави для висновку, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції (після їхнього перегляду в апеляційному порядку) щодо:

1) забезпечення позову,

2) заміни заходу забезпечення позову;

3) повернення заяви позивачеві (заявникові);

4) відмови у відкритті провадження у справі;

5) відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності;

6) залишення позову (заяви) без розгляду;

7) закриття провадження у справі;

8) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;

9) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

10) забезпечення позову;

11) заміни заходу забезпечення позову.

Зазначений перелік є вичерпним та не може тлумачитися розширювально.

Отже, юридичні приписи частини 1 статті 294 та частини 2 статті 328 КАС України не передбачають можливості касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції (після її перегляду судом апеляційної інстанції), яка постановлена за результатами розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення, поданої в порядку статті 252 КАС України.

Також Суд звертає увагу на те, що у цій ситуації заявнику було забезпечено належні процесуальні умови для реалізації основоположного права на апеляційний перегляд судового рішення, ухваленого в його справі, яке (таке право) гарантоване статтею 129 Конституції України. Водночас касаційне оскарження вказаного судового рішення положеннями КАС України не допускається.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке не належить оскаржувати в касаційному порядку, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження треба відмовити.

Керуючись статтею 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 щодо ухвалення додаткового судового рішення у справі № 359/5557/18.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя І. В. Желєзний

Суддя Л. В. Тацій