Смерть засновника фермерського господарства - що з правом постійного користування на земельну ділянку?

23.07.2020 | Автор: Адвокатська фірма "Єфімов та партнери"
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube
Смерть засновника фермерського господарства - що з правом постійного користування на земельну ділянку? - 351164ff16a3b5417c893e9e5ed61756_5f199721782c5.jpg

Нарешті у фермерських господарств з’явилась надія на збереження права постійного користування земельною ділянкою за фермерським господарством як юридичною особою після смерті засновника такого господарства, якому видано державний акт про право постійного користування земельною ділянкою.

23.06.2020 Велика Палата Верховного Суду у справі № 922/989/18 прийняла постанову у якій висловила не одну правову позицію щодо правової долі земельної ділянки наданої у постійне користування засновнику фермерського господарства після його смерті.

Право постійного користування земельною ділянкою є різновидом права користування землею. Це право полягає у володінні і користуванні земельною ділянкою безстроково, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Підстави припинення права постійного користування перераховані у ст.ст. 141, 142 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ), і серед цих підстав смерть суб’єкта права користування (постійного користування) земельною ділянко не згадані.

Проте невизначеність у цьому питанні породила вкрай суперечливу правозастосовчу практику. Тому, для формування єдиної правозастосовчої практики справу щодо визнання за селянським фермерським господарством (далі – СФГ) права постійного користування земельною ділянкою, яка була надана особі (засновнику такого господарства) відповідно до Державного акта на право постійного користування землею справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Коротко про зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Судом першої інстанції позов задоволено позов задоволено: визнано за СФГ право постійного користування земельною ділянкою та визнано недійсним наказ Держгеокадастру про припинення права постійного користування.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право постійного користування земельними ділянками, набуте в установленому законодавством порядку до 01 січня 2002 року, після набрання чинності статтею 92 ЗКУ не скасовується та не обмежується; постійним користувачем земельної ділянки є СФГ; ГУ Держгеокадастру не обґрунтувало та не довело наявність суспільного інтересу для припинення права СФГ на користування земельною ділянкою і порушень прав держави, територіальної громади, ГУ Держгеокадастру внаслідок виникнення у СФГ такого права; наказ порушує базові гарантії захисту права мирного володіння майном, встановлені Конвенцією.

Апеляційний суд свою постанову мотивував тим, що згідно з положеннями земельного законодавства, що діяло на час звернення СФГ з позовом до суду, набуття права постійного користування землею СФГ (для ведення фермерського господарства) не передбачено; земельна ділянка, яка надана у постійне користування особі, не залишилась на титулі постійного користування у СФГ, оскільки відповідне право користування земельною ділянкою припинилось у зв`язку зі смертю особи, яка таке право отримала; СФГ не довело наявності свого порушеного права, вимагаючи визнати недійсним наказ. При цьому суд апеляційної інстанції послався на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 922/3312/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 922/2103/17, від 11 червня 2019 року у справі № 912/3219/17.

Велика Палата ВС у своїй постанові від 23.06.2020 висловила остаточну правову позицію у цій справі, яка полягає в тому, що у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Зупинимось на ключових висновках Великої Палати у цій справі.

Хто є суб’єктом права постійного користування земельною ділянкою: СФГ чи його засновник?

У постанові Великої Палати ВС від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц, викладено висновок про те, що у правовідносинах постійного користування земельною ділянкою, наданою засновнику фермерського господарства, відбувається фактична заміна користувача й обов`язки землекористувача переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.

У цій постанові Велика Палата ВС послалась також на власні висновки, викладені у постановах від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 317/2520/15-ц та від 12.12.2018 у справі № 388/1103/16-ц, стосовно того, що у правовідносинах користування земельною ділянкою, наданою засновнику СФГ, відбувається фактична заміна орендаря і обов’язки землекористувача переходять до СФГ з дня його державної реєстрації.

Обов’язковою умовою державної реєстрації фермерського господарства є надання (передача) громадянину України або громадянам, які виявили бажання створити фермерське господарство земельної ділянки (земельних ділянок) для ведення фермерського господарства.

Після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Крім цього законом не передбачено права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

Велика Палата ВС у постанові від 23.06.2020 вважає, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. У відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) СФГ. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати ВС від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц).

Чи можливо успадкувати право постійного користування земельною ділянкою, а також СФГ (права його засновника, члена)?

У постанові Великої Палати ВС від 23.06.2020 у справі 179/1043/16-ц предметом розгляду був позов спадкоємниці засновника СФГ про визнання у порядку спадкування за законом після смерті засновника права постійного користування земельною ділянкою.

СФГ, зареєстроване як юридична особа, є власником цілісного майнового комплексу, а не засновник або член такого господарства. Тому право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства, після його створення належить цьому господарству, а відтак, не може входити до складу спадщини.

Право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об`єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. У такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець.

Читайте статтю: Спадкування права постійного користування землею: чи є перспектива?

Чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою наданої засновнику СФГ у зв’язку з його смертю?

Відповідно до приписів частини першої статті 27 ЗКУ (у редакції Закону від 13 березня 1992 року), яка діяла до 01 січня 2002 року, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства;

Підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві (як чинному на момент створення СФГ, так і з 01 січня 2002 року й до сьогодні) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника СФГ відсутня.

Звідси у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства.

Аналізуйте судовий акт: Право користування земельною ділянкою, що виникло на підставі державного акта на право користування, без укладення відповідного договору припиняється зі смертю особи, і не входить до складу спадщини (справа № 686/2333/16-ц, 23.11.17)

Аналізуйте судовий акт: Право довічного успадковуваного володіння земельними ділянками МОЖЕ успадковуватись (ВС/ВП № 368/54/17 від 20.11.2019)

Від яких правових висновків відступила Велика Палата.

1. КГС у складі ВС у постанові від 18 березня 2019 року у справі № 922/3312/17 зазначив, що єдиним належним і допустимим доказом належності спірної земельної ділянки тій чи іншій особі є наявність правовстановлюючого документа. Оскільки СФГ не надано документів на підтвердження наявності у фермерського господарства оформленого права постійного користування спірною земельною ділянкою, то за таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання за СФГ права постійного користування земельною ділянкою. Крім того, суд касаційної інстанції вказав, що на момент виникнення спірних правовідносин набуття права постійного користування земельною ділянкою фермерськими господарствами (для ведення фермерського господарства) не передбачено.

Велика Палата ВС не погоджується з цими правовими висновками та вважає за необхідне відступити від них, вказавши наступне: з моменту створення СФГ до фермерського господарства переходять правомочності володіння і користування та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки його засновника

2. Право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини (постанови ВСУ від 23 листопада 2016 року у справі № 657/731/14-ц, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-3113цс15 та від 05 жовтня 2016 року у справі № 6-2329цс16).

Велика Палата ВС вважає за необхідне відступити від цієї правової позиції та зазначити, що у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства.

Читайте статтю: Обмін правами користування в межах масиву земель сільськогосподарського призначення: практичне застосування

Підсумовуючи, ключовим висновком варто виділити наступний: у разі смерті засновника (члена) фермерського господарства, право постійного користування земельною ділянкою, наданої такому засновнику переходить до фермерського господарства та не є таким, що припинилось. Звідси, право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до СФГ не входить до складу спадщини.

Право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення фермерського господарства його засновник, може бути успадкованим, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) СФГ. У такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець.

Враховуючи таку позицію Великої Палати ВС, то з дня державної реєстрації СФГ як юридичної особи відбувається фактична заміна постійного землекористувача з фізичної особи засновника на створене фермерського господарства. Тобто, СФГ з дня своєї державної реєстрації набуває права та обов`язки постійного користувача земельної ділянки наданої його засновнику.

Втім, наостанок слід вказати протилежну до такої позиції Великої Палати ВС думку щодо порядку застосування до цих правовідносин інституту спадкування.

Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщину визначений у статті 1219 ЦКУ. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини. Положення ст. 92 ЗКУ не обмежують і не скасовують права постійного користування земельними ділянками, яке набуте особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002. Відтак, до спадкоємців переходить право постійного користування земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були спадкодавця.

З цього приводу суддею Пророком В.В. висловлено окрему думку по цій справі і вона полягає у тому, що право постійного користування земельною ділянкою, яка після створення СФГ увійшла до складу земель такого господарства, входить до складу спадщини та відповідно до приписів статті 1218 ЦКУ успадковується спадкоємцем разом з іншими майновими правами померлого засновника (члена) щодо такого СФГ.

Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо СФГ, а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства.

Такі міркування дають підстав для висновку: у разі смерті засновника (члена) фермерського господарства земельна ділянка, надана йому на праві постійного користування переходить до спадкоємця (спадкоємців) на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були спадкодавця.

«При цьому фермерське (селянське (фермерське)) господарство може використовувати земельну ділянку на зобов’язальному праві з дозволу особи, що має речове право на земельну ділянку (спадкоємця). При цьому такий дозвіл не обов’язково повинен оформлюватися письмово як окремий документ (договір)» - з таким науковим висновком доктора юридичних наук Анатолія Мірошниченка, викладеного у справі № 922/989/18 слід цілком погодитись.

Автор статті: Марія Дубенкова, юрист, землевпорядник.

Читайте статтю: Зміна цільового призначення земельної ділянки: процедура та наслідки її порушення

11971
Просмотров
1
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные статьи
ЕСПЧ
1