1. Згідно із ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Треба зазначити, що це визначення є неточним, оскільки позовна давність - це строк для захисту, а не для звернення особи до суду. Звернутися до суду особа може і після спливу відповідного строку давності. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 266 ЦК України).
Коментована стаття визначає вкрай важливе питання - порядок застосування строку позовної давності до вимог про поділ майна подружжя. Протягом тривалого часу сімейне законодавство не встановлювало цих правил, що спричиняло різнобій в практиці.
2. Правила щодо застосування позовної давності до вимог про поділ подружнього майна вирішується в залежності від часу, коли один із подружжя дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. За цим критерієм сформульовано два правила.
Перше правило говорить, що до вимог про поділ майна подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано, позовна давність не застосовується. Це означає, що кожен з подружжя може звернутися до суду з вимогою про поділ майна у будь-який час, незалежно від того, коли він дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Це правило спрямоване на підвищення можливості судового захисту майнових прав та інтересів подружжя.
Згідно з другим правилом, після розірвання шлюбу вимога про поділ майна може бути заявлена протягом позовної давності у три роки, При цьому цей строк обчислюється не від дня розірвання шлюбу, а від дня, коли один із співвласників (колишній подружжя) дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Наприклад, сторони не здійснили поділ подружнього майна в період шлюбу або під час його розірвання. Після припинення шлюбу вони за взаємною згодою користувалися набутим за час шлюбу майном. Однак після спливу п'яти років колишня дружина дізналася, що її співвласник (колишній чоловік) продав спільне майно без її згоди. З дня, коли вона дізналася про порушення свого права власності, і починається обчислення строку позовної давності.
Слід також зазначити, що згідно із ч. 3 ст. 267 ЦК України вперше позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо жоден з колишнього подружжя не зробив такої заяви, то суд розглядатиме спір про поділ майна навіть у тому випадку, коли строк позовної давності було пропущено. Якщо про застосування позовної давності було заявлено стороною у спорі, то сплив позовної давності (при відсутності поважних причин пропущення строку) є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Зазначення в позові слів, що відповідач перешкоджав користуватися квартирою після розірвання шлюбу, може вплинути на розрахунок перебігу строку позовної давності (ВС КЦС у справі №486/1488/24 від 10.09.2025 р.)
Так, позивачка звернулася до суду з позовом до свого екс-чоловіка про поділ спільного сумісного майна подружжя. З 2004 по 2007 рік вони перебували у зареєстрованому шлюбі. За час шлюбу, а саме 03 листопада 2006 року, ними за спільні кошти було придбано квартиру, право власності на яку було зареєстроване за чоловіком. Після розірвання шлюбу - як зазначила позивачка - відповідач почав перешкоджати їй користуватися спірною квартирою і її право спільної сумісної власності на неї не визнає. З огляду на викладене, вона просила суд визнати квартиру спільною сумісною власністю подружжя та визнати за нею право власності на 1/2 частку цієї квартири. Крім того, разом із позовною заявою вона подала клопотання про поновлення строку для звернення до суду (поновлення позовної давності). Зазначала, що у 2018 році її чоловік позивався проти неї про визнання його особистої приватної власності на вказану квартиру, але його позов не було задоволено, рішення про що остаточно прийнято у 2020 році касаційною інстанцією. При цьому, зазначала, що хворіє психічним захворюванням, наслідком якого є когнітивні порушення та стійкий судомий синдром. У зв`язку з чим вона постійно плутається у датах, роках, тому не звернулася до суду завчасно. Читати повністюУ цій справі, варто звернути увагу, що навіть дослівне зазначення в позові слів, що позивач перешкоджав користуватися квартирою після розірвання шлюбу може вплинути на розрахунок перебігу строку позовної давності - оскільки початок позовної давності жодним чином не пов'язується із оскарженням судових рішень, чи набранням ними законної сили, а пов`язується з тим, коли позивачка дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.
Аналізуйте судовий акт: Подання позову щодо спільного майна подружжя, навіть залишеного без розгляду, не перериває строк позовної давності таких вимог, і може свідчити про початок перебігу позовної давності. (ВС КЦС №233/5571/23 від 04.06.2025 р.)
Вони з чоловіком придбали цей будинок в шлюбі, який було розірвано у 2012 році. У добровільному порядку дійти згоди щодо поділу зазначеного нерухомого майна вони не змогли. Так, відповідач неодноразово намагався позбавити її права на вказане нерухоме майно, зокрема у 2016 році звертався з відповідним позовом. Крім того, вона - у грудні 2015 року зверталась до міськрайонного суду і з позовом до відповідача про визнання права власності та виділ частки майна, що є спільною сумісною власністю подружжя. Разом з тим ухвалою суду позовну заяву було визнано неподаною і повернуто позивачеві. Жінка вважала, що строк позовної давності нею пропущено з поважних причин, оскільки, по-перше, лише - як вона стверджувала - у серпні 2023 року вона довідалася про намір відповідача відчужити спірний житловий будинок, оскільки у телефонній розмові з їх дочкою він погрожував, що відчужить усе їхнє спільне майно. Крім того, стверджувала, що в Україні було введено карантин, а у 2022 року російська федерація здійснила повномаштабне вторгнення на територію України, унаслідок чого вона виїхала за кордон. І рішенням суду першої інстанції її позов було задоволено (частково), а доводи відповідача про необхідність застосування строку позовної давності відхилено, оскільки початок позовної давності для вимоги про поділ спільного майна подружжя обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу чи з дати набрання рішенням суду про розірвання шлюбу законної сили, а від дня, коли один із співвласників довідався або міг довідатися про порушення свого права власності. Читати повністюЖінка звернулася до суду з позовом до колишнього чоловіка про визнання права власності на ідеальну частку у розмірі 1/2 частки житлового будинку, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.
Аналізуйте судовий акт: Позовна давність у спорі про поділ майна - не застосовується, коли жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі. (ВС КЦС справа №212/10842/19 від 12.05.2022 р.)
Свої вимоги пояснювала тим, що до 2003 року вона перебувала у шлюбі з чоловіком. Потім вони розвелись - але помирившись - продовжили спільне проживання в її однокімнатній квартирі. На початку 2013 року він поїхав на заробітки в райони Крайньої півночі та заробив гроші. Для покращення житлових умов вона продала належну їй однокімнатну квартиру, він додав зароблені гроші, і вони придбали трикімнатну квартиру, яка була зареєстрована на нього. У зазначеній квартирі і оселилась їх родина (вони з першим сином, а згодом у них народився і другий син). Проте потім, у них склалися вкрай неприязні стосунки, відповідач став поводитися агресивно, бити та ображати її, виганяти з квартири і з січня 2019 року позивач була вимушена мешкати окремо в орендованій квартирі. Перша і друга інстанція задовольнили її вимоги (з певними уточненнями). Але відповідач подав касаційну скаргу, де - окрім іншого - наголошував, що перебіг позовної давності розпочався з моменту придбання і реєстрації квартири за відповідачем (з 2013 року) - тож такий пропущено. Крім того, доводив відсутність доказів їх спільного проживання. ВС КЦС, приймаючи справу до розгляду, пояснив наступне: Читати повністюЖінка звернулась з позовом де просила суд встановити факт їх спільного проживання з чоловіком однією родиною без реєстрації шлюбу та просила визнати спірну квартиру їх спільним сумісним майном у зв’язку із чим здійснити поділ такої між ними.
Аналізуйте судовий акт: Відлік строку позовної давності при поділі майна колишнього подружжя через суд починається з моменту порушення права одного із співвласників іншим, а не датою розірвання шлюбу (ВС/КЦС, у справі № 203/304/17 від 06 листопада 2019 р.)
Часто буває так, що подружжя розлучається але із вирішенням питання поділу спільно нажитого майна затягує. Точніше затягує із судом про вирішення спору про поділ такого майна. Тобто той на кого майно записане вважає, що це залишається його майном, а той на кого не записано – багатіє думкою про судовий позов. Така ситуація може тривати роками…
Юридичне питання тут полягає в тому, коли спливає строк позовної давності для звернення до суду із позовом про поділ майна подружжя після розлучення? І чи застосовується в цьому випадку загальновідомий строк у три роки?
Розповсюджена думка про те, що строк позовної давності для звернення до суду розпочинає свій відлік з дати розлучення є хибною. І через три роки придбане у шлюбі майно за спільні кошти залишається у спільній сумісній власності. Якщо нема спору. Але важливе наступне.
Наприклад, якщо співвласник, ім’я якого зазначено у Державному реєстрі прав на нерухоме майно як власника будинку, не дає іншому співвласнику користуватися цим будинком, то має місце «порушення права власності», яке підлягає захисту у суді. І тоді відлік строку позовної давності для звернення співвласника до суду розпочинається з моменту початку перешкоджання йому реалізації права власності на будинок, який стає спірним майном.
При цьому дійсно звернутися із позовом про поділ спірного майна співвласник відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України може протягом трьох років з моменту, коли йому стало відомо про перешкоджання. Після спливу трирічного строку суд згідно до ст. 267 ЦК України відмовляє співвласнику у захисті порушеного права, і фактично право співвласника на захист його права власності на будинок припиняється.
В цій справі судами першої та апеляційної інстанцій позивачу було відмовлено саме з причини пропуску ним строку позовної давності для звернення до суду із позовом про поділ спільного майна. Суди погодилися із відповідачем, що позивач знав про перешкоджання реалізації йому права власності на спірний будинок вже на наступний день після розірвання шлюбу. А оскільки він знав, то перебіг позовної давності розпочинається саме із дати коли він вперше «відчув» перешкоджання.
Проте суд касаційної інстанції скасував рішення суду апеляційної інстанції і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 72 СК України «Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.»
ВС підкреслив, що у матеріалах справа відсутні докази, які б підтверджували, що позивач знав про перешкоджання відповідачем реалізації йому права власності на будинок, саме починаючи з наступного дня після розірвання шлюбу. Водночас відповідач для обґрунтування заяви про сплив строку позовної давності повинен довести суду, що перешкоджання розпочалося з цього моменту, а не пізніше. Чого зроблено не було. Іншими словами потрібні докази, а не лише заяви.
ВС також навів висновок ВСУ від 23 вересня 2015 року у справі № 6-258цс15: "Неподання позову про поділ майна, у тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б підтверджували заперечення права одного з подружжя на набуте у період шлюбу майно, зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права і вказувати на початок перебігу позовної давності."