Стаття 72. Застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

Аналізуйте судовий акт: Позовна давність у спорі про поділ майна - не застосовується, коли жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі. (ВС КЦС справа №212/10842/19 від 12.05.2022 р.)
 Жінка звернулась з позовом де просила суд встановити факт їх спільного проживання з чоловіком однією родиною без реєстрації шлюбу та просила визнати спірну квартиру їх спільним сумісним майном у зв’язку із чим здійснити поділ такої між ними. 

Свої вимоги пояснювала тим, що до 2003 року вона перебувала у шлюбі з чоловіком. Потім вони розвелись - але помирившись - продовжили спільне проживання в її однокімнатній квартирі. На початку 2013 року він поїхав на заробітки в райони Крайньої півночі та заробив гроші. Для покращення житлових умов вона продала належну їй однокімнатну квартиру, він додав зароблені гроші, і вони придбали трикімнатну квартиру, яка була зареєстрована на нього. У зазначеній квартирі і оселилась їх родина (вони з першим сином, а згодом у них народився і другий син). Проте потім, у них склалися вкрай неприязні стосунки, відповідач став поводитися агресивно, бити та ображати її, виганяти з квартири і з січня 2019 року позивач була вимушена мешкати окремо в орендованій квартирі. 

Перша і друга інстанція задовольнили її вимоги (з певними уточненнями). Але відповідач подав касаційну скаргу, де - окрім іншого - наголошував, що перебіг позовної давності розпочався з моменту придбання і реєстрації квартири за відповідачем (з 2013 року) - тож такий пропущено. Крім того, доводив відсутність доказів їх спільного проживання.

ВС КЦС, приймаючи справу до розгляду, пояснив наступне: Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Відлік строку позовної давності при поділі майна колишнього подружжя через суд починається з моменту порушення права одного із співвласників іншим, а не датою розірвання шлюбу (ВС/КЦС, у справі № 203/304/17 від 06 листопада 2019 р.)

Часто буває так, що подружжя розлучається але із вирішенням питання поділу спільно нажитого майна затягує. Точніше затягує із судом про вирішення спору про поділ такого майна. Тобто той на кого майно записане вважає, що це залишається його майном, а той на кого не записано – багатіє думкою про судовий позов. Така ситуація може тривати роками…

Юридичне питання тут полягає в тому, коли спливає строк позовної давності для звернення до суду із позовом про поділ майна подружжя після розлучення? І чи застосовується в цьому випадку загальновідомий строк у три роки?

Розповсюджена думка про те, що строк позовної давності для звернення до суду  розпочинає свій відлік з дати розлучення є хибною. І через три роки придбане у шлюбі майно за спільні кошти залишається у спільній сумісній власності. Якщо нема спору.  Але важливе наступне.

Наприклад, якщо співвласник, ім’я якого зазначено  у Державному реєстрі прав на нерухоме майно як власника будинку, не дає іншому співвласнику користуватися цим будинком, то має місце «порушення права власності», яке  підлягає захисту у суді.  І тоді відлік строку позовної давності для звернення співвласника до суду розпочинається з моменту початку перешкоджання йому  реалізації права власності на будинок, який стає спірним майном.

При цьому дійсно звернутися із позовом про поділ спірного майна співвласник відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України може протягом трьох років з моменту, коли йому стало відомо про перешкоджання. Після спливу трирічного строку  суд згідно до ст. 267 ЦК України відмовляє співвласнику у захисті порушеного права, і фактично право співвласника на захист його права власності на будинок  припиняється.   

В цій справі судами першої та  апеляційної інстанцій позивачу було відмовлено саме з причини пропуску ним строку позовної давності для звернення до суду із позовом про поділ спільного майна. Суди погодилися із відповідачем, що позивач знав про перешкоджання реалізації йому права власності на спірний будинок вже на наступний день після розірвання шлюбу. А  оскільки він знав, то перебіг позовної давності  розпочинається саме із дати коли він вперше «відчув» перешкоджання.

Проте суд касаційної інстанції скасував рішення суду апеляційної інстанції і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 72 СК України «Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.»

ВС підкреслив, що у матеріалах справа відсутні докази, які б підтверджували, що позивач знав про перешкоджання відповідачем реалізації йому права власності на будинок, саме починаючи з наступного дня після розірвання шлюбу. Водночас відповідач для  обґрунтування заяви про сплив строку позовної давності повинен довести суду, що перешкоджання розпочалося з цього моменту, а не пізніше. Чого зроблено не було. Іншими словами потрібні докази, а не лише заяви. 

ВС також навів висновок ВСУ від 23 вересня 2015 року у справі № 6-258цс15: "Неподання позову про поділ майна, у тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б підтверджували заперечення права одного з подружжя на набуте у період шлюбу майно, зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права і вказувати на початок перебігу позовної давності."