Історія справи

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В.,

Мартинюка В.І., Наумчука М.І.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 25 листопада 2014 року та рішення апеляційного суду Чернівецької області від 15 січня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2014 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду із указаним позовом. Зазначали, що 18 жовтня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Ощадбанк», та ОСОБА_3 укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 686, згідно з умовами якого банк зобовʼязувався надати позичальнику грошові кошти в розмірі 670 000 грн, а остання зобовʼязалась належним чином використати та повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 15,5 % річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені договором. На забезпечення виконання зобовʼязань між банком та позивачами укладено іпотечні договори, а саме: 18 жовтня 2007 року № 7163 з ОСОБА_4, 19 жовтня 2007 року № 7213 з ОСОБА_3, 7 листопада 2007 року № 7764 з ОСОБА_3 Посилаючись на те, що на звернення позивачів до відповідача про зняття обтяжень з предметів іпотеки, у зв'язку із виконанням зобовʼязань за кредитним договором, відповідачем висунуто необґрунтовані та незрозумілі вимоги, проігноровано Закон України «Про іпотеку», позивачі просили вимоги задовольнити.

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 25 листопада 2014 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено. Зобовʼязано ТВБВ № 10025/096 філії Чернівецьке обласне управління ПАТ «Ощадбанк» вчинити дії щодо проведення державної реєстрації припинення іпотеки згідно іпотечних договорів від 18 жовтня 2007 року № 7163, від 19 жовтня 2007 року № 7213, від 7 листопада 2007 року № 7763, відповідно до п. 9 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 15 січня 2015 року рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 25 листопада 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Зобовʼязано ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого Глибоцьким територіальним відокремленим безбалансовим відділенням № 10025/096 Чернівецької обласної дирекції відповідно до п. 9 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» подати до приватного нотаріуса Глибоцького районного нотаріального округу Чернівецької області Кінащук Надії Миколаївни заяви про проведення державної реєстрації припинення іпотеки згідно іпотечних договорів: від 18 жовтня 2007 року № 7163, від 19 жовтня 2007 року № 7213, від 7 листопада 20007 року № 7763. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення у частині зобовʼязання ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого Глибоцьким територіальним відокремленим безбалансовим відділенням № 10025/096 Чернівецької обласної дирекції подати до приватного нотаріуса Глибоцького районного нотаріального округу Чернівецької області Кінащук Надії Миколаївни заяви про проведення державної реєстрації припинення іпотеки до виконання не звертати у звʼязку з його фактичним виконанням.

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просять рішення суду апеляційної інстанції скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, рішення суду першої інстанції змінити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 18 жовтня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Ощадбанк», та ОСОБА_3 укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 686, згідно з умовами якого банк зобовʼязувався надати позичальнику грошові кошти в розмірі 670 000 грн, а остання зобовʼязалась належним чином використати та повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 15,5 % річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені договором.

На забезпечення виконання зобовʼязання між банком та позивачами укладено іпотечні договори, а саме: 18 жовтня 2007 року № 7163 з ОСОБА_4, 19 жовтня 2007 року № 7213 з ОСОБА_3, 7 листопада 2007 року № 7764 з ОСОБА_3

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення апеляційний суд виходив із того, що на порушення ч. 9 ст. 16 Закону України «Про іпотеку» банк як обтяжувач на усні та письмові звернення позивачів, які мали місце з травня по серпень 2014 року, що визнається сторонами, на час пред'явлення позову не подав до нотаріуса заяв про припинення обтяження за іпотечними договорами, тому зобов'язав його подати до приватного нотаріуса Глибоцького районного нотаріального округу Кінащук Н.М. заяви про проведення державної реєстрації припинення іпотеки згідно іпотечних договорів.

Зазначені висновки відповідають обставинам справи і ґрунтуються на нормах матеріального права.

Порушень норм процесуального права при проведенні оцінки поданих доказів не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

З огляду на те, що судові рішення в цій частині ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для їх скасування і задоволення касаційної скарги відсутні.

Разом з тим, вказівка апеляційного суду про неприведення до виконання рішення у частині задоволення позову у звʼязку з його фактичним виконанням підлягає виключенню із резолютивної частини ухваленого ним рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що 30 вересня 2014 року банк звертався до приватного нотаріуса Глибоцького районного нотаріального округу Кінащук Н.М. із заявою про зняття заборони та виключення запису про іпотеку з нерухомого майна (а. с. 45).

На вказану заяву приватний нотаріус Глибоцького нотаріального округу Кінащук Н.М. надала відповідь листом від 10 квітня 2014 року в якому зазначила, що провести державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у неї немає можливості, оскільки у заявах не вказано номер запису про обтяження та номер запису про інше речове право - іпотеку. тобто фактично відмовила у її задоволенні, оскільки в ній не були вказані відомості необхідні для вчинення нотаріальної дії (а. с. 63).

Вказуючи на те, що рішення у частині задоволення позову не підлягає приведенню до виконання, у звʼязку з його фактичним виконанням, апеляційний суд на наведене уваги не звернув, фактично унеможливив виконання свого ж рішення та реалізацію права позивачів вимагати від відповідача вчинення дій, визначених Законом України «Про іпотеку».

З огляду на висновок про обґрунтованість вимог позивачів у апеляційного суду не було підстав для стягнення з них на користь банку судового збору сплаченого ним при поданні апеляційної скарги.

За таких обставин ухвалене у справі рішення апеляційного суду, відповідно до ст. 341 ЦПК України, підлягає зміні шляхом виключення із його резолютивної частини вказівки про неприведення до виконання рішення у частині задоволення позову та про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судового збору у розмірі 20 грн 30 коп. з кожного.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Чернівецької області від 15 січня 2015 року змінити, виключити із його резолютивної частини вказівку про неприведення до виконання рішення у частині задоволення позову та про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судового збору у розмірі 20 грн 30 коп. з кожного.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:В.О. Кузнєцов Т.Л. Ізмайлова О.В. Кадєтова В.І. Мартинюк М.І. Наумчук