Стаття 22. Суборенда

1. Передача цілісних майнових комплексів у суборенду забороняється.

2. Орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.

3. Плата за суборенду цього майна, яку отримує орендар, не повинна перевищувати орендної плати орендаря за майно, що передається в суборенду.

{Абзац перший частини третьої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3269-VI від 21.04.2011 }

Різниця між нарахованою платою за суборенду і тією її частиною, яку отримує орендар, спрямовується до державного або місцевого бюджету.

{Частину третю статті 22 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3269-VI від 21.04.2011 }

Контроль за визначенням розміру плати за суборенду та спрямуванням її (в частині, що перевищує суму орендної плати за майно, яке передається в суборенду) до відповідного бюджету покладається на орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону.

{Частину третю статті 22 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3269-VI від 21.04.2011 }

Порядок використання плати за суборенду майна визначається: Кабінетом Міністрів України - для об’єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об’єктів, що перебувають у комунальній власності.

{Частина третя статті 22 в редакції Закону № 1905-IV від 29.06.2004 }

4. До договору суборенди застосовуються положення про договір оренди.

{Статтю 22 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007 }