Стаття 10. Амністія не поширюється на осіб:

а) яких визнано за вироком суду особливо небезпечними рецидивістами;

б) яким у порядку помилування смертну кару замінено на позбавлення волі або довічне позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк;

в) які мають дві і більше судимості за вчинення тяжких злочинів;

г) яких засуджено за вчинення тяжкого злочину і які відбули менше половини призначеного вироком суду основного покарання;

д) до яких застосовувалися умовне засудження або відстрочка виконання вироку чи відстрочка відбування покарання (статті 45, 46-1, 46-2 Кримінального кодексу України) і які вчинили протягом іспитового строку або строку відстрочки виконання вироку чи строку відстрочки відбування покарання новий умисний злочин;

е) які після винесення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинили новий злочин;

є) які раніше звільнялися з місць позбавлення волі умовно-достроково і знову вчинили умисний злочин протягом невідбутої частини покарання;

ж) які мають неповнолітніх дітей або дітей-інвалідів і вчинили злочини, що посягають на життя, здоров'я, честь, гідність чи інші охоронювані законом права та інтереси цих дітей;

з) які мають батьків віком понад 70 років, а також батьків - інвалідів першої групи і вчинили злочини, що посягають на життя, здоров'я, честь, гідність чи інші охоронювані законом права та інтереси цих батьків;

и) до яких протягом 1991-2000 років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості і які знову вчинили злочини;

і) які не пройшли призначеного судом повного курсу примусового лікування від алкоголізму чи наркоманії або лікування від венеричної хвороби;

ї) які злісно порушують режим у період відбування покарання;

й) яких за злісне порушення режиму було переведено до іншої виправно-трудової установи з більш суворим режимом;

к) яким виправні роботи замінено на позбавлення волі, а також тим, щодо яких судом було скасовано умовне засудження чи відстрочку виконання вироку і які були направлені для відбування покарання, призначеного вироком, якщо після винесення постанови (ухвали) суду про направлення до виправно-трудової установи вони перебували під вартою менше одного року на день набрання цим Законом чинності;

л) які вчинили злочини, що спричинили загибель двох і більше осіб;

м) яких притягнуто до кримінальної відповідальності чи засуджено за особливо небезпечні злочини проти держави (статті 56 -60, 62, 63, 63-1); бандитизм (стаття 69); дії, що дезорганізують роботу виправно-трудових установ (стаття 69-1); контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів (стаття 70-1); розкрадання державного або колективного майна шляхом грабежу, шахрайства та привласнення, розтрати або зловживання посадовим становищем при обтяжуючих обставинах (стаття 82 частини 3 і 4, стаття 83 частини 2 і 3, стаття 84 частини 3 і 4); розбій з метою розкрадання державного або колективного майна або заволодіння індивідуальним майном громадян (статті 86, 142); розкрадання державного або колективного майна в особливо великих розмірах, вчинене шляхом шахрайства, привласнення, розтрати або зловживання посадовим становищем, розбою, або грабежу при обтяжуючих обставинах (стаття 86-1); вимагательство державного, колективного майна або індивідуального майна громадян при обтяжуючих обставинах (стаття 86-2 частини 2 і 3, стаття 144 частини 2 і 3); умисне вбивство (статті 93, 94); умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 101); згвалтування при обтяжуючих обставинах (стаття 117 частини 2, 3 і 4); захоплення заложників (стаття 123-1); торгівля людьми (стаття 124-1); крадіжку індивідуального майна громадян з проникненням у житло (стаття 140 частина 3); грабіж при обтяжуючих обставинах (стаття 141 частини 2, 3 і 4); ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (стаття 148-2), крім випадків повного відшкодування несплачених податків, зборів, інших обов'язкових платежів; перевищення влади або посадових повноважень при обтяжуючих обставинах (стаття 166 частини 2 і 3); одержання хабара при обтяжуючих обставинах (стаття 168 частини 2 і 3); втечу з місця позбавлення волі або з-під варти (стаття 183); захват державних або громадських будівель чи споруд (стаття 187-5); посягання на життя судді, працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку або військовослужбовця у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з охороною громадського порядку (стаття 190-1); примушення до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань при обтяжуючих обставинах (стаття 198-2 частина 3); особливо злісне хуліганство (стаття 206 частина 3); угон транспортних засобів при обтяжуючих обставинах (стаття 215-3 частина 3); угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 217-2); блокування транспортних комунікацій при обтяжуючих обставинах (стаття 217-3 частина 3); незаконне носіння, зберігання, придбання, виготовлення або збут вогнестрільної зброї, бойових припасів або вибухових речовин (стаття 222 частина 1); розкрадання вогнестрільної зброї, бойових припасів або вибухових речовин (стаття 223); незаконні вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів або психотропних речовин (стаття 229-1); розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин при обтяжуючих обставинах (стаття 229-2 частини 2 і 3); розкрадання прекурсорів при обтяжуючих обставинах (стаття 229-19 частини 2 і 3), а також за злочини, передбачені пунктом "б" статті 232, пунктами "б" і "в" статті 234, пунктом "а" статті 236, пунктом "в" статті 238, пунктом "в" статті 241, пунктом "в" статті 251, пунктом "б" статті 254, пунктом "в" статті 254-2, пунктом "б" статті 254-3 Кримінального кодексу України.