П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року м. Київ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Ємця А.А., суддів: Берднік І.С., Жайворонок Т.Є., Потильчака О.І. та Шицького І.Б.,

за участю представника товариства з обмеженою відповідальністю

«ППЛ 33-35» - Бондаря О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Транс Лоджістікс» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 18 квітня 2016 р.

у справі № 916/4612/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Транс Лоджістікс» до товариства з обмеженою відповідальністю

«ППЛ 33-35», третя особа - державне підприємство «Адміністрація морських портів України», про визнання недійсними пунктів 5.4.3, 6.3 договору, визнання недійсними змін до додатку до договору та стягнення 1 499,12 грн, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Транс Лоджістікс» (далі - позивач) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 29 березня 2016 р. № 29/03 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 березня 2016 р. у справі

№ 916/4612/15.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18 квітня 2016 р. касаційну скаргу позивача повернуто без розгляду через сплату судового збору не в повному обсязі.

Позивач стверджує, що сплатив судовий збір повністю та додає копію платіжного доручення.

Як вбачається із матеріалів справи, 25 травня 2016 р. позивач одночасно подав заяву до Верховного Суду України про неоднаковість застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права та заяву до Вищого господарського суду України про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження рішення суду.

Ухвалою судді Верховного Суду України Ємця А.А. від 7 червня

2016 р. справу № 916/4612/15 допущено до провадження та витребувано матеріали справи.

Згідно з листом Господарського суду Одеської області від 9 червня

2016 р. № 916/4612/15/4453/2016, який надійшов до Верховного Суду України 14 червня 2016 р., зазначену справу направлено із супровідним листом до Одеського апеляційного господарського суду 31 травня 2016 р., а у подальшому - передано до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 8 липня 2016 р. відновлено позивачеві пропущений строк для подання касаційної скарги та призначено справу до розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 20 липня

2016 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від

10 березня 2016 р. і рішення Господарського суду Одеської області від

27 січня 2016 р. залишено без змін.

Позивач у порядку статті 11119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) подав заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 18 квітня 2016 р. у справі

№ 916/4612/15 із підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копії ухвал Вищого господарського суду України від 25 квітня 2016 р. у справі

№ 916/3795/15, від 3 березня 2016 р. у справі № 922/4116/15, від 3 березня

2016 р. у справі № 922/5056/15, від 9 березня 2016 р. у справі № 920/1336/15, а також копію постанови Верховного Суду України від 13 квітня 2016 р. у справі № 910/19717/15, в яких, на думку заявника, застосувавши до спірних правовідносин ті самі норми процесуального права, а саме підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», суд дійшов протилежного висновку.

Ухвалою Верховного Суду України від 7 вересня 2016 р. справу

№ 916/4612/15 призначено до розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявника, забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм процесуального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 ГПК заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Відповідно до матеріалів справи ухвалою Вищого господарського суду України від 18 квітня 2016 р. касаційну скаргу позивача повернуто без розгляду через сплату судового збору не в повному обсязі.

Водночас ухвалою Вищого господарського суду України від 8 липня 2016 р. позивачеві відновлено пропущений строк для подання касаційної скарги та призначено справу до розгляду. 20 липня 2016 р. Вищим господарським судом України справу розглянуто по суті.

Відповідно до частини першої статті 11126 ГПК Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Ураховуючи те, що справу по суті розглянуто і судовий збір сплачено, підстави для висновку про різне застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права відсутні.

Зважаючи на викладене, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України відмовляє у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Транс Лоджістікс» про перегляд ухвали Вищого господарського суду України від 18 квітня 2016 р. у справі

№ 916/4612/15 з огляду на відсутність предмета для перегляду справи.

Керуючись статтями 11114 , 11123 , 11124 , 11126 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України:

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Транс Лоджістікс» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 18 квітня 2016 р. у справі № 916/4612/15 відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 4 частини першої статті 11116 ГПК.

Головуючий А.А. Ємець

Судді: І.С. Берднік

Т.Є. Жайворонок

О.І. Потильчак

І.Б. Шицький