Історія справи

Постанова ВСУ від 05.02.2026 року у справі №926/5602/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року

м. Київ

cправа № 926/5602/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І.Д.

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.

та представників

прокурора: Колодяжна А.В.

Позивача : не з`явився

Відповідача : Коробейник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024

(головуючий - Желік М.Б., судді Галушко Н.А., Орищин Г.В.)

та рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.05.2024

(суддя - Гушилик С.М.)

у справі №926/5602/23

за позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новоселицької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів до бюджету в сумі 900 565,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Керівник Чернівецької окружної прокуратури (прокурор) в інтересах держави в особі Новоселицької міської ради (далі- рада, позивач) звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" (далі - ТОВ "Чернівцігаз Збут", відповідач), з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнання недійсними додаткових угод до договору №41НВ587-203-20 від 27.03.2020 року, №2 від 09.07.2020 року, №3 від 31.07.2020 року, №4 від 31.08.2020 року, №5 від 15.09.2020 року, №6 від 02.10.2020 року, №7 від 04.11.2020 року, №8 від 24.11.2020 року, №9 від 14.12.2020 року, №10 від 30.12.2020 року, №13 (без дати), визнання частково недійсною додаткової угоди №12 від 18.01.2020 року та стягнення з ТОВ "Чернівцігаз Збут" на користь Новоселицької міської ради сплачених коштів в сумі 900 565,26 грн.

2. В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що за результатами процедури закупівлі природного газу між позивачем та відповідачем укладено договір на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими №41НВ587-203-20 від 27.03.2020 року. У подальшому, договір був викладений в редакції додаткової угоди №1 від 08.07.2020 року. За договором ціна газу з ПДВ становила 2 999 грн за 1000 куб.газу. В подальшому, до вищевказаного договору, сторони уклали ряд додаткових угод, якими збільшили ціну газу, внаслідок чого ціна газу за договором зросла до 7063, 00 грн, що у відсотковому співвідношенні складає 135, 51 % від початкової ціни визначеної у договорі. Умови додаткових угод до договору сторонами виконано. Оскільки, додаткові угоди укладено з порушенням законодавства, позивачем переплачено відповідачу за природний газ, бюджетних коштів у розмірі 900 565,26 грн, отже вказані кошти, необхідно повернути в бюджет, а відтак вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23.05.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 позов задоволено частково. Визнано недійсними оспорювані додаткові угоди до договору на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовимим №41НВ587-203-20 від 27.03.2020 року, який укладений між відповідачем та позивачем, зокрема: №2 від 09.07.2020 року, №3 від 31.07.2020 року, №4 від 31.08.2020 року, №5 від 15.09.2020 року, №6 від 02.10.2020 року, №7 від 04.11.2020 року, №8 від 24.11.2020 року, №9 від 14.12.2020 року, №10 від 30.12.2020 року, №13 (без дати), та додаткову угоду №12 від 18.01.2020 року в частині включення до суми договору 129 595,46 грн та встановлення загальної суми договору 1 458 936,62 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача, сплачені кошти в сумі 724 918,38 грн. В решті позову відмовлено.

4. Судове рішення мотивовано тим, що:

- рада є стороною правочину, до якого були укладені оспорюванні додаткові угоди, втім, не звернулася до суду з позовом про визнання їх недійсними та повернення коштів після отримання інформації від прокурора про наявні порушення, що підтверджує бездіяльність компетентного органу. Таким чином, прокурор правомірно та в межах своїх повноважень звернувся із позовом в інтересах держави в особі Новоселицької міської ради до ТОВ "Чернівцігаз Збут";

- враховуючи, що положеннями Закону України "Про публічні закупівлі", встановлено, можливість збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10% за весь час дії договору, ціна договору на момент укладення становила 2999,00 грн, після підписання сторонами додаткових угод ціна одиниці товару склала 7063,00 грн., ціна договору зросла на 135,51% при дозволених законодавством 10%, при цьому постачання газу суттєво зменшилося;

- довідка Чернівецької торгово-промислової палати не підтверджує коливання ціни на природний газ на ринку, а відображає інформацію електронних торгів станом на певні дати;

- отже, надані відповідачем довідки не встановлюють наявності факту коливання ціни на природний газ у відповідні проміжки часу та надана інформація має лише довідковий характер. Відповідачем не надано достатніх доказів на підтвердження коливання ціни на природній газ в сторону її збільшення, що зумовило укладання відповідних додаткових угод, а відтак відповідачем не доведено виникнення у нього права змінити вартість природного газу, що поставляється за договором, у зв`язку із коливанням цін на ринку;

- недійсність оспорюваних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно договором, тобто і поставка газу, і його оплата мали здійснюватися сторонами відповідно до умов первісної редакції укладеного договору, виходячи з вартості за 1000 куб.м. газу 2999,00 грн;

- щодо сплати Новоселицькою міською радою за природний газ коштів в розмірі 164 077,90 грн, необхідно зауважити, що згідно платіжних доручень №1069 від 29.07.2021 року на суму 2467,81 грн, №1068 від 29.07.2021 року на суму 2440,84 грн, №1070 від 29.07.2021 року на суму 8450,62 грн, №1071 від 29.07.2021 року на суму 10343,51 грн, №1072 від 29.07.2021 року на суму 11211,39 грн, №1073 від 29.07.2021 року на суму 129163,73 грн, в призначенні платежу вказана сплата за постачання природного газу згідно договору №41НВ587-458-21 від 12.07.2021 року, а відтак вказані сплати не стосуються предмету спору, тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення безпідставно сплачених коштів в сумі 164 077,90 грн необхідно відмовити. Крім того, Новоселицька міська рада, сплатила по акту №ЧЦЗ80005396 від 31.03.2020 року за постачання природного газу за договором №41НВ587-118-19 від 01.02.2019 року, згідно платіжного доручення №2792 від 21.10.2020 на суму 3739,60 грн позивачем сплачено за розподіл природного газу згідно договору №094204QEHB016 від 05.03.2020 року вказані договору не стосуються предмету спору, а тому у задоволенні позову в частині стягнення коштів сумі 3739,60 грн та 7829,38 грн необхідно відмовити.

- таким чином, з відповідача на користь позивача належить стягнути 724 918, 38 грн сплачених за оспорюваними додатковими угодами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення в частині відмови у позові та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

6. Скаржник, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що суди приймаючи рішення про відмову позові не врахували правових висновків задоволення позову, не врахували правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

7. Крім того, скаржник посилаючись на пункт 4 частини 2 ст. 287 ГПК України зазначає про неналежне дослідження обставин справи щодо наявності доказів на підтвердження сплати коштів у розмірі 164 077,90 грн, 3739,60 грн та 7829,38 грн за оспорюваними угодами, а тому позов підлягав задоволенню у повному обсязі.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи та розгляд заяв, клопотань

8. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому вказав, що частково відмовляючи в задоволені позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій надали належну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, застосували практику Верховного Суду та норми закону, які підлягали до застосування, обґрунтували рішення на доведених обставинах, що мають значення для справи, висновки суду відповідають обставинам справи, в зв`язку із чим, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а судові рішення необхідно залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

9. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, у лютому 2020 року Новоселицькою міською радою проведено відкриті торги щодо закупівлі "природного газу" ДК 021:2015: 091200000-6 "Газове паливо". Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті "Prozorro" за UA-2020-02-21-002214-a Єдиним критерієм вибору переможця є ціна.

10. За результатом проведення торгів переможцем вказаного аукціону визначено ТОВ"Чернівцігаз Збут" з ціновою пропозицією 1 274 575 грн.

11. За результатами проведених торгів між Новоселицькою міською радою та ТОВ "Чернівцігаз Збут" укладено договір на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими №41НВ587-203-20 від 27.03.2020, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2020 році природний газ належної якості, а споживач зобов`язаний прийняти та оплатити цей газ на умовах цього договору.

12. За умовами п.2.1 договору постачальник передає споживачу з дати підписання по 31.12.2020 року (включно) газ обсягом до 425000,0 куб.м., в тому числі по місяцях (березень - 50000,0, квітень - 50000,0, травень - 25000,0, жовтень - 50000,0, листопад - 100000,0, грудень 150000,0).

13. За підсумками розрахункового періоду до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом семи днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу (п.п.3.3-3.5 договору).

14. Згідно п.5.1 договору сторони визначили, що ціна за 1000 куб.м.газу становить 2499,17 грн, крім того податок на додану вартість (20%) - 499,83 грн, всього до сплати 2999,00 грн. до ціни газу постачальний враховує витрати на транспортування газу до установ споживача.

15. Загальна вартість договору становить разом з ПДВ - 1274575,00 грн (п.5.4 договору).

16. Замовник має право продовжити дію цього договору на наступний рік у вартості не більше 20% для проведення відкритих торгів згідно Закону "Про публічні закупівлі" (п.5.5 договору).

17. За умовами п.6.1 договору оплата за газ здійснюється споживачем включно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати до 10 числа наступного місяця за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі природного газу.

18. Сторони погоджуються, що при перерахуванні коштів в призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим (п.6.2 договору).

19. Згідно з п.11.1 договору договір набирає чинності з моменту підписання та діє в частині поставок газу до 31 грудня 2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.

20. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених п.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі". Всі зміни і доповнення до даного договору, у тому числі здійсненні на підставі нормативних актів Верховної ради України, Кабінету Міністрів України, НКРЕКП або іншого органу, що регулює відносини на ринку природного газу України, повинні бути оформлені письмово і підписані повноваженими представниками сторін (п.11.2 договору).

21. 08.07.2020 сторонами укладено додаткову угоду №1 до згаданого договору, якою договір від 27.03.2020 року викладено в новій редакції.

22. У відповідності до вимог п.1.1 договору (в новій редакції) постачальник зобов`язується передати у власність споживачу природний газ (код за державним класифікатором продукції та послуг ДК 021:2015: 091200000-6 "Газове паливо") у необхідних для споживача обсягах, а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість газу у розмірі, строки та порядку, що визначений цим договором.

23. За умовами п.1.3 договору (в новій редакції) річний плановий обсяг газу визначається сторонами у додатку №1 до цього договору.

24. За умовами договору постачання природного газу постачальник забезпечує споживача необхідним підтвердженим обсягом природного газу на визначений договором період. Оперативний контроль за відпуском газу замовнику здійснює оператор ГРМ відповідно до умов договору розподілу газу укладеного в установленому порядку між споживачем та оператором ГРМ. Постачальник також має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи базу даних оператора ГРМ/ГТС або інформацію споживача, а також самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача. Якість газу, який передається споживачеві в пунктах призначення, має відповідати вимогам, установленим державними стандартами та технічними умовами щодо його якості (пункт 2.1 договору в новій редакції).

25. Обсяг переданого (спожитого), газу за розрахунковий період (пункт 4.1 договору в новій редакції), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених кодексом ГРМ (пункт 2.3 договору (в новій редакції).

26. Порядок визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами визначений у п.2.9 договору (в новій редакції).

27. На підставі отриманого від cпоживача акту, складеного між oператором ГРМ та cпоживачем згідно з п.2.9.1 цього договору, Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних постачальником. При цьому, споживач, після виконання ним п.2.9.1 цього договору, зобов`язаний до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим (або в інший строк, визначений постачальником) особисто (або через уповноваженого представника чи працівника споживача) отримати у постачальника два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних постачальником (п.2.9.2 договору в новій редакції).

28. Розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем (п.3.1 договору (в новій редакції).

29. Згідно п.3.2 договору (в новій редакції) ціна газу становить 2499,17 грн за 1000 куб., крім того, ПДВ 499,83 грн, всього з ПДВ - 2999,00 грн.

30. У відповідності до вимог п.3.7 договору (в новій редакції) сторони домовились, що ціна газу розрахована відповідно до цього договору, застосовується сторонами при розрахунках за цим договором.

31. Місячна вартість газу визначається шляхом множення ціни газу за 1 куб.м. на загальний місячний обсяг фактично спожитого газу споживачем, визначеного згідно з цим договором (п.3.8 договору в новій редакції).

32. Згідно п.3.9 договору (в новій редакції) загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачем за даним договором та становить 1274575,00 грн, в т.ч. - ПДВ 212429,17 грн.

33. Порядок оплати газу, сторони погодили у п.4.2 договору (в новій редакції), за яким оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Споживач сплачує вартість спожитого обсягу газу протягом місяця його споживання пропорційно спожитому щоденно обсягу газу.

Оплата може проводитись cпоживачем подекадно або в інші строки протягом місяця споживання, але не пізніше останнього числа цього місяця. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 05 числа місяця, наступного за місяцем споживання за ціною зазначеною постачальником в акті приймання - передачі природного газу за цей період. У разі відсутності інформації про зміну ціни газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати, споживач розраховує суму платежу за ціною, що діє на дату здійснення оплати. При цьому, у випадку зміни постачальником ціни після проведення споживачем оплати, сплачені споживачем кошти зараховуються в оплату вартості газу по ціні , зміненої постачальником, який проводить споживачу відповідний перерахунок вартості газу та зміненою ціною. Сторони можуть в порядку, визначеному п.2.9.7 цього договору додатково (в т.ч для забезпечення споживачем процедури закупівлі відповідного обсягу газу) оформити рахунок-акт визначення договірних обсягів газу (п.4.2.1 договору (в новій редакції).

34. Відповідно до п. 11.1 -11.2 договору (в новій редакції), цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині постачання газу до 31.12.2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на строк, достатній для проведення споживачем процедури закупівлі на наступний календарний рік в порядку та розмірі, передбачених Законом. При цьому, у разі необхідності зміни споживачем планових обсягів постачання газу на продовжений строк, споживач, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення поточного календарного року, надає оператору ГРМ та постачальнику письмову пропозицію щодо зміни планових обсягів постачання газу, а сторони можуть після цього внести відповідні зміни в частині зміни планових обсягів постачання газу на продовжений строк до додатку №1 до договору, який є його невід`ємною частиною. У разі незабезпечення проведення споживачем процедури закупівлі, обсяг газу оплачується споживачем відповідно до п.1.8 цього договору.

35. В подальшому між відповідачем та позивачем укладено ряд додаткових угод до договору №41НВ587-203-20 від 27.03.2020 року, якими збільшено первісну ціну товару в договорі, яка була визначена за результатами відкритих торгів та зменшено обсяги постачання газу.

36. Так, згідно з додатковою угодою №1 від 08.07.2020 року, договір викладено в новій редакції, якою зокрема основний договір доповнено новими пунктами, які відрізняються від змісту тендерної пропозиції.

37. Згідно з додатковою угодою №2 від 09.07.2020 року, сторонами погоджено ціну газу за 1000 куб.м. в сумі 3298,00 грн з ПДВ.; - додатковою угодою №3 від 31.07.2020 року, ціна газу за 1000 куб.м. - 3627,00 грн з ПДВ.

38. Отже, через 23 днів після укладання сторонами договору, ціна за 1000 куб.м. зросла на 628,00 грн, що складає більше на 20,94% від первісної ціни, при цьому обсяг постачання газу зменшився 351,902968 тис.куб.м.

39. В наступному сторонами укладено:

- додаткову угоду №4 від 31.08.2020 року, ціна газу за 1000 куб.м. в сумі 3989,00 грн з ПДВ, обсяг постачання газу зменшився до 320,224723 тис.куб.м.;

- додаткову угоду №5 від 15.09.2020 року, ціна газу за 1000 куб.м. - 4387,00 грн з ПДВ, обсяг постачання газу зменшився до 290,830772 тис.куб.м.;

- додаткову угоду №6 від 02.10.2020 року, ціна газу за 1000 куб.м. - 4825,00 грн з ПДВ, обсяг постачання газу зменшився до 265,231518 тис.куб.м.;

- додаткову угоду №7 від 04.11.2020 року, ціна газу за 1000 куб.м. - 5307,00 грн з ПДВ, обсяг постачання газу зменшився до 241,399283 тис.куб.м.;

- додаткову угоду №8 від 24.11.2020 року, ціна газу за 1000 куб.м. - 5837,70 грн з ПДВ, обсяг постачання газу зменшився до 220,0647125 тис.куб.м.;

- додаткову угоду №9 від 14.12.2020 року, ціна газу за 1000 куб.м. - 6421,46 грн з ПДВ, обсяг постачання газу зменшився до 203,862413 тис.куб.м.;

- додаткову угоду №10 від 30.12.2020 року, сторони погодили, що загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором та становить 1215780,52 грн з ПДВ. Постачальник здійснює постачання природного газу в обсязі 153,179827 тис.куб.м.;

- додаткову угоду №11 (без дати), сторони погодили, що строк дії договору продовжено з 01.01.2021 року до 31.03.2021 року на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на наступний календарний рік;

- додаткову угоду №12 від 18.01.2021 року, загальна сума договору - 243156,10 грн з ПДВ в обсязі 37,86617 тис.куб.м. газу та продовжено строк дії договору до 31.03.2021 року;

- додаткову угоду №13 (без дати), ціна газу за 1000 куб.м. - 7063,00 грн з ПДВ, обсяг постачання газу зменшився до 34,426745 тис.куб.м.;

40. Враховуючи ціну договору, яка була на момент укладення (2999,00 грн) та стала після підписання сторонами останньої додаткової угоди №13 в сумі 7063,00 грн, ціна договору зросла на 135,51% при дозволеному законодавством 10%, при цьому постачання газу суттєво зменшилося.

41. Згідно актів приймання-передавання товарної продукції, які подані прокурором, відповідачем поставлено 243 383,26 куб.м.газу, зокрема: №ЧЦ389021330 від 31.12.2019, №ЧЦ380000507 від 31.01.2020, №ЧЦ380003354 від 29.02.2020, №ЧЦ380005396 від 31.03.2020, №ЧЦ380008422 від 30.04.2020, №ЧЦ380019230 від 31.10.2020, №ЧЦ380020665 від 30.11.2020, №ЧЦ380022838 від 31.12.2020, №ЧЦ381000980 від 31.01.2021, №ЧЦ381003076 від 28.02.2021, №ЧЦ381005165 від 31.03.2021, №ЧЦ381006620 від 30.04.2021, а споживачем сплачено кошти.

42. Сплата за поставлений газ підтверджується платіжними дорученнями: №2839 від 17.12.2019 на суму 711261,30 грн, №2841 від 17.12.2019 на суму 104197,20 грн, №2844 від 17.12.2019 на суму 2330,6 грн, №2848 від 17.12.2019 на суму 66544,7 грн, №2846 від 17.12.2019 на суму 2284,17 грн, №822 від 27.03.2019 на суму 45000 грн, №837 від 27.03.2019 на суму 2500 грн №825 від 27.03.2019 на суму 150000 грн №828 від 27.03.2019 на суму 210776,03 грн №835 від 27.03.2019 на суму 10000 грн №839 від 27.03.2019 на суму 1000 грн, №1432 від 09.06.2020 на суму 8486,34 грн, №2792 від 21.10.2020 на 3739,6 грн, №3117 від 12.11.2020 на 6000 грн, №3116 від 12.11.2020 на 2150,87 грн, №3118 від 12.11.2020 на 8750 грн, №3457 від 11.12.2020 на 100000 грн, №3452 від 11.12.2020 на 105006,31 грн разом 205006,3 грн, №3777 від 29.12.2020 на 8300 грн, №3778 від 29.12.2020 на 4300 грн, №3776 від 29.12.2020 на 34000 грн, №3773 від 29.12.2020 року на 103969,18грн, №3775 від 29.12.2020 на 706968,69 грн, №3774 від 29.12.2020 на 127849,13 грн, №235 від 15.03.2021 року на 61000 грн, №238 від 15.03.2021 на 10000 грн, №233 від 15.03.2021 на 28000 грн, №232 від 15.03.2021 на 129156,1 грн, №237 від 15.03.2021 на 5000 грн, №239 від 15.03.2021 на 10000 грн, №1069 від 29.07.2021 на 2440,84 грн, №1068 від 29.07.2021 на 2467,81 грн, №1070 від 29.07.2021 на 8450,62 грн, №1071 від 29.07.2021 на 10343,51 грн, №1072 від 29.07.2021 на 11211,39 грн, №1073 від 29.07.2021 на 129163,73 грн.

Позиція Верховного Суду

43. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представника прокурора та відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

44. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

45. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

46. При цьому сам скаржник у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначає підстави, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК (що визначив сам скаржник у цій справі), покладається на скаржника.

47. Як вбачається з доводів касаційної скарги скаржник не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у позові, отже, з урахуванням положень ст. 300 ГПК України, в іншій частині касаційним судом не переглядаються.

48. Предметом розгляду у цій справі є визнання недійсними додаткових угод до договору про публічну закупівлю природного газу та стягнення грошових коштів сплачених за такими угодами.

49. Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

50. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

51. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

52. За частиною другою статті 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.

53. Судами встановлено, що між позивачем і відповідачем було укладено договір на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими. Згідно п.5.1 договору сторони визначили, що ціна за 1000 куб.м.газу становить 2499,17 грн, крім того податок на додану вартість (20%) - 499,83 грн, всього до сплати 2999,00 грн. до ціни газу постачальник враховує витрати на транспортування газу до установ споживача.

54. У статті 1 Закону України ?Про публічні закупівлі? зазначено, що договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

55. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі").

56. Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

57. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 виклала такий правовий висновок: ?……у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі?.

58. Судами встановлено недійсність оспорюваних додаткових угод як таких, що суперечать положенням Закону України ?Про публічні закупівлі?.

59. Крім того, суди встановили, що прокурор просив стягнути з відповідача кошти у сумі 900 565,26 грн., сплачені саме на підставі оспорюваних ним додаткових угод № 2,3,4,5,6,7,8,9,10, частково 12, № 13, з грудня 2019 року по березень 2021.

60. Судами проаналізовано та встановлено, що матеріали справи містять підписані сторонами акти приймання-передачі природного газу, згідно з якими позивачу поставлено природний газ в загальному обсязі 243 383,26 м.куб. на загальну суму 2 932 648,12 грн., також матеріали справи містять платіжні доручення про сплату позивачем за використаний природний газ.

61. В той же час, відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

62. За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

63. Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

64. Стандарт "вірогідності доказів" не нівелює обов`язок суду щодо оцінки доказів в порядку приписів статті 86 ГПК України з урахуванням надання оцінки допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

65. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

66. Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених у статті 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

67. Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 908/2846/19, від 27.05.2021 у справі № 910/702/17, від 17.11.2021 у справі № 910/2605/20.

68. Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

69. Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

70. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

71. Необхідно зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний

72. Відповідні висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц та постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 30.06.2022 у справі № 927/774/20.

73. Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

74. За змістом статей 7 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

75. Такі принципи господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків.

76. Разом з цим, дослідивши надані прокурором докази на підтвердження оплати коштів за оспорюваними додатковими угодами судами встановлено, що оплата по платіжним дорученням №№ 1068, 1069, 1070, 1071, 1072, 1073 на загальну суму 164 077,0 грн. проводилися виключно в межах договору № 41НВ587-458-21 від 12.07.2021. Крім того, Новоселицька міська рада, сплатила по акту №ЧЦЗ80005396 від 31.03.2020 року за постачання природного газу за договором №41НВ587-118-19 від 01.02.2019 року, згідно платіжного доручення №2792 від 21.10.2020 року на суму 3 739,60 грн за розподіл природного газу згідно договору №094204QEHB016 від 05.03.2020 року, також, по акту №ЧЦЗ80005396 від 31.03.2020 року радою сплачено 7 829,38 грн за постачання природного газу за договором №41НВ587-118-19 від 01.02.2019, вказані договори не стосується суті спору, а тому, підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошових сум у загальному розмірі 175 646,88 грн. відсутні, оскільки, предметом спору у справі є постачання газу за договором №41НВ587-203-20 від 27.03.2020.

77. Таким чином, суди зробили обґрунтований висновок, що внаслідок виконання позивачем грошових зобов`язань за договором постачання природного газу, відповідачем на виконання умов договору, за оспорюваними додатковими угодами, надмірно отримано кошти в розмірі 724 918,38 грн, а не як стверджує прокурор 900 565,26 грн, оскільки, сплата грошових коштів у розмірі 175 646,88 грн здійснювалась за іншими договорами, а тому не доводить переплату коштів у спорі що розглядається судом, отже, суди правомірно частково задовольнили позов, щодо повернення грошових коштів, на підставі ст. 1212 ЦК України.

78. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що суди попередніх інстанцій частково відмовляючи в позові не врахували правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

79. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо наявності підстав, згідно п. 1 ч. 2 статті 287 ГПК України, для касаційного оскарження судових рішень, необхідно зазначити, що обов`язковою умовою у цьому разі є неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

80. Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

81. Колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовний критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

82. До того ж, касаційний суд вказує, що неврахування правового висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суди попередніх інстанцій, посилаючись на норму права, застосували її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачили тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, яка є подібною до справи, що розглядається Судом.

83. Правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 стосуються питання застосування положень п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі". При цьому, суди розглядаючи спір щодо визнання недійсними оспорюваних додаткових угод, врахували правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №922/2321/22. Водночас, як вказувалось, прокурор не погоджується з судовими рішеннями тільки в частині відмови у стягненні 175 646,88 грн грошових коштів, які, на думку прокурора, стосуються оспорюваних додаткових угод, і суди безпідставно відмовили у стягненні таких коштів.

84. Як вбачається з доводів касаційної скарги, скарга за своїм змістом фактично зводиться до незгоди прокурора з наданою судами першої і апеляційної інстанцій оцінкою встановлених фактичних обставин справи щодо досліджених судами доказів оплати за оспорюваними додатковими угодами, при цьому прокурор вказує на необхідність надання судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів в частині відмови у позові про стягнення 175 646,88 грн, що не є можливим з огляду на визначені в статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Відтак, безпідставним є посилання прокурора на неврахування правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для скасування судових рішень у справі, не знайшли свого підтвердження, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

85. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частини третій статті 2 ГПК, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

86. Отже, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України виконує функцію "суду права", а не "суду факту", відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

87. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що у справі, яка розглядається, суди оцінили надані сторонами докази, якими вони обґрунтовують свої вимоги та/або заперечення і які мають значення для розгляду цього господарського спору, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80 86 300 ГПК України.

88. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд вказує на необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

89. До того ж, щодо підстав касаційного оскарження визначених п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме, неналежне дослідження доказів у справі, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд зазначає наступне.

90. Відповідно до ч. 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

91. За змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.

92. Проте, як уже зазначалося, підстави касаційного оскарження, наведені прокурором у касаційній скарзі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, у цьому випадку, не отримали підтвердження, після відкриття касаційного провадження, у зв`язку з чим такі доводи як неналежне дослідження тих чи інших доказів відхиляються судом касаційної інстанції. До того ж, доводи касаційної скарги наведені в обґрунтування підстави касаційного оскарження передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, також зводяться до незгоди прокурора із наданою судами оцінкою доказам у справі та переоцінкою обставин справи, що суперечить положенням ст. 300 ГПК України.

93. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, в даному випадку, колегія суддів не вважає за необхідне закрити касаційне провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України, отже, касаційна скарга є необґрунтованою, а тому, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду необхідно залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

94. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

95. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України).

96. Враховуючи викладене, касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.05.2024 у справі №926/5602/23, необхідно залишити без змін.

Судові витрати

97. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.05.2024 у справі №926/5602/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді О.М. Баранець

І.Д. Кондратова