Історія справи

Постанова ВССУ від 26.01.2026 року у справі №454/3145/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 cічня 2026 року

м. Київ

справа 454/3145/23

провадження № 61-13596 св 25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - керівник Шептицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації,

відповідачі: Червоноградська районна державна адміністрація Львівської області, ОСОБА_1 , Головне управління Держгеокадастру у Львівській області,

треті особи: військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Белзька міська рада Львівської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пшевлоцького Юрія Миколайовича, на постанову Львівського апеляційного суду

від 02 жовтня 2025 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року керівник Червоноградської окружної прокуратури Львівської області (після зміни назви - Шептицька окружна прокуратура Львівської області) звернувся до суду з позовом до Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області (далі Червоноградська - РДА), ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - ГУ Держгеокадастру

у Львівській області), третя особа - військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (далі - ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просив суд:

- визнати недійсним розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації Львівської області (далі - Сокальська РДА) від 29 грудня 2012 року

№ 741 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, голові та членам фермерського господарства «Лісовий горішок» по Мурованській сільській раді»

в частині затвердження технічної документації та передачі у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) по Мурованській сільській раді Старосамбірського району Львівської області (далі Мурованська - СР) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва члену фермерського господарства із земель фермерського господарства «Лісовий горішок» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 , загальною

площею 5,7353 га, із них сінокіс з чагарником - 2,6760 га, сінокіс заболочений - 3,0593 га, що розташована на території Белзької міської ради Червоноградського району Львівської області (далі - Белзька МР);

- усунути державі перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою у межах прикордонної смуги шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4624883700:09:000:0026 та кадастровим номером 4624883700:09:000:0025,

з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1

на земельні ділянки.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 29 січня 2024 року

за клопотанням представника ОСОБА_1 залучено до участі у справі Белзьку МР в якості третьої особи.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 30 квітня 2025 року

у складі судді Фарини Л. Ю. провадження у справі закрито.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у справі наявні правові підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255

ЦПК України, так як відсутній предмет спору. Вказане унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову.

Предметом заявленого прокурором позову є земельна ділянка, загальною

площею 5,7353 га, що розташована на території Белзької МР із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,

яка належить ОСОБА_1 , яку останній набув при паюванні земель сільськогосподарського призначення фермерського господарства «Лісовий горішок» (далі - ФГ «Лісовий горішок»).

Встановлено, що земельній ділянці, площею 2,6760га, яка передана у власність ОСОБА_1 , присвоєно кадастровий номер 4624883700:09:000:0026,

а земельній ділянці, площею 3,0596 га, - кадастровий номер 4624883700:09:000:0025. За згодою власника земельних ділянок було проведено

їх поділ, зокрема: земельна ділянка із кадастровим номером 4624883700:09:000:0025 розділена на дві окремі земельні ділянки: площею 0,5059 га та площею 2,5537га (без зміни цільового призначення); земельна ділянка

із кадастровим номером 4624883700:09:000:0026 розділена на дві окремі земельні ділянки: площею 0,6845га та площею 1,9915га (без зміни цільового призначення).

На новоутворені земельні ділянки виготовлено технічну документацію, право власності на них зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за новими кадастровими номерами. Тобто предмет спору, який існував

на момент звернення до суду із позовною заявою та відкриття провадження у даній справі, припинив існувати в процесі розгляду справи.

Районний суд урахував відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.

Постановою Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року апеляційну скаргу керівника Шептицької окружної прокуратури Львівської області задоволено.

Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 30 квітня 2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що районний суд зробив передчасні висновки про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України), оскільки достовірно не встановлено припинення існування предмета спору та відсутність

між сторонами неврегульованих питань.

Спірні земельні ділянки розташовані між лінією державного кордону України

та лінією інженерно-прикордонних споруджень на території Мурованської СР

(на даний час територія Белзької МР).

У спірних правовідносинах не встановлено, що новоутворенні земельні ділянки

не накладаються на землі прикордонної смуги, що перебуває під охороною ВЧ НОМЕР_1 . Суд повинен сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбаченим ЦПК України, зокрема, шляхом проведення відповідної судової земельно-технічної експертизи з цих питань і в залежності від її результатів прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.

Крім того, не вирішено питання щодо оскаржуваного розпорядження голови Сокальської РДА.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до Верховного Суду

У жовтні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пшевлоцький Ю. М., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, ухвалу Сокальського районного суду Львівської області

від 30 квітня 2025 року залишити в силі.

Підставами касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права

без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження у справі. Витребувано справу з суду першої інстанції. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Пшевлоцького Ю. М.,

про зупинення дії постанову Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року відмовлено. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих

до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу, надано строк для його подання.

У листопаді 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Пшевлоцький Ю. М., мотивована тим, що суд апеляційної інстанції зробив помилкові висновки

про передчасність закриття районним судом провадження у справі, так як у справі відсутній предмет спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України).

У спірних правовідносинах, з урахуванням предмета і підстав позову прокурора, його прохальної частини, відсутній предмет спору. Вказане унеможливлює вирішення справи по суті. Висновки районного суду у цій частині вірні.

Спірні земельні ділянки після їх поділу припинили своє існування як об`єкт цивільних прав. Позовні вимоги прокурора не можуть бути задоволені, так як стосуються неіснуючих об`єктів, а оскаржуване розпорядження голови Сокальської РДА втратило свою чинність, воно не породжує правових наслідків.

Крім того, в межах прикордонної смуги можуть існувати землі різної форми власності та різного цільового призначення.

Посилається на відповідну судову практику Верховного Суду, яку, на думку заявника касаційної скарги, не враховано судом апеляційної інстанції.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2025 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу

від ВЧ НОМЕР_1 , в якому зазначається, що доводи касаційної скарги

є необґрунтованими, апеляційний суд правильно застосував норми права

й зробив вірні висновки про передчасність закриття районний судом провадження у справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Розпорядженням голови Сокальської РДА від 29 грудня 2012 року № 741

«Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, голові та членам фермерського господарства «Лісовий горішок» по Мурованській сільській раді» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, голові та членам ФГ «Лісовий горішок» по Мурованській СР, загальною площею сільськогосподарських угідь 31,4118 га,

у тому числі, сінокіс з чагарником - 26,2537 га, сінокіс заболочений - 5,1581 га,

у фізичних гектарах, враховуючи якісну оцінку земель.

Указаним розпорядженням передано у власність земельні ділянки, у розмірі земельних часток (паїв) по Мурованській СР для ведення товарного сільськогосподарського виробництва членам фермерського господарства

із земель ФГ «Лісовий горішок», загальною площею сільськогосподарських угідь - 28,8965 га, у тому числі, сінокіс з чагарником - 23,7384 га, сінокіс заболочений - 5,1581 га, а саме: ОСОБА_1 , загальною площею - 5,7353 га, із них:

сінокіс з чагарником - 2,6760 га, сінокіс заболочений - 3,0593 га.

Згідно з інформацією із технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пай) членам ФГ «Лісовий горішок» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Мурованської СР, земельній ділянці, площею 2,6760 га, яка передана у власність ОСОБА_1 , присвоєно кадастровий номер 4624883700:09:000:0026,

земельній ділянці, площею 3,0596 га, присвоєно кадастровий номер 4624883700:09:000:0025.

Вказане підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав

на нерухоме майно.

Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні частку (пай) членам ФГ «Лісовий горішок»

для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Мурованської СР, земельна ділянка, кадастровий номер 4624883700:09:000:0026, площею 2,676 га, та земельна ділянка, кадастровий номер 4624883700:09:000:0025, площею 3,0596 га, входять до складу прикордонної смуги, що перебуває

під охороною ІНФОРМАЦІЯ_2 (ВЧ НОМЕР_1 ).

Спірні земельні ділянки, кадастрові номери: 4624883700:09:000:0026, 4624883700:09:000:0025, розташовані між лінією державного кордону України

та лінією інженерно-прикордонних споруджень на території Мурованської СР

(територія Белзької МР).

У позовній заяві прокурор указував, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 4624883700:09:000:0026, 4624883700:09:000:0025, частково накладаються на землі прикордонної смуги, що перебувають під охороною ВЧ НОМЕР_1 та розташовані

між державним кордоном України та лінією інженерних прикордонних споруджень.

Згідно з планом-схемою земельної ділянки, кадастровий номер 4624883700:09:000:0026, площею 2,6760, га, зазначав, що відстань

від зафіксованих у ході проведення огляду місця події 20 квітня 2023 року крайніх точок вказаної земельної ділянки до лінії Державного кордону України становить 12,03 м, 12,77 м, 7,67 м, 9,06 м, 9,99 м.

Відповідно до плану-схеми земельної ділянки, кадастровий номер 4624883700:09:000:0025, площею 3,0596, га, встановлено, що відстань

від зафіксованих у ході проведення огляду місця події 20 квітня 2023 року крайніх точок указаної земельної ділянки до лінії Державного кордону України становить 22,18 м, 22,49 м, 21,04 м, 22,13 м, 21,58 м, 32,81 м.

У суді першої інстанції з метою врегулювання спору ОСОБА_1 було проведено поділ «старих» земельних ділянок із виділенням ділянок, які розташовані ближче ніж 50,0 м до лінії державного кордону (4624883700:09:000:0002

та 4624883700:09:000:0005), задля їх подальшої безоплатної передачі у державну власність.

Земельна ділянка із кадастровим номером 4624883700:09:000:0025 розділена на дві окремі земельні ділянки: площею 0,5059 га, та площею 2,5537га (без зміни цільового призначення).

Земельна ділянка із кадастровим номером 4624883700:09:000:0026 розділена на дві окремі земельні ділянки: площею 0,6845 га, та площею 1,9915 га (без зміни цільового призначення).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій

статті 389 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права

без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1

частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Пшевлоцький Ю. М., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414

цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим

є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних

або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні

та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася

до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно

до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода

на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує

при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі, яка переглядається Верховним Судом, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність предмета спору у даній справі і закрив провадження

у справі (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України),оскільки спірні земельні ділянки (кадастрові номери: 4624883700:09:000:0026, 4624883700:09:000:0025) перестали існувати.

Суд апеляційної інстанції скасував відповідну ухвалу районного суду і направи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, вказавши

про передчасність висновку про закриття провадження у справі у зв`язку

з відсутністю предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України), оскільки достовірно не встановлено про припинення існування предмета спору

та відсутність між сторонами неврегульованих питань.

Верховний Суд уважає висновки суду апеляційної інстанції обґрунтованими.

Підстави для закриття провадження у цивільній справі визначені у статті 255

ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) до тлумачення поняття «спір

про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Зокрема, ЄСПЛ зазначає, що відповідно до духу Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому потрібно надавати сутнісного, а не формального значення.

Предметом спору є об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача

до відповідача, стосовно якої позивач просить постановити певне судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, неіснування (відсутність) предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову,

а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних

або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження

№ 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін

чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у разі припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, (провадження № 61-3438сво21) зазначив, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України є можливим, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції відповідного судового рішення. Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» у контексті пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України

дає підстави для висновку, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору,

а не у припиненні його існування (зникненні).

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав про передчасність висновків районного суду про закриття провадження у справі на підставі пункту 2

частини першої статті 255 ЦПК України. При цьому суд першої інстанції вказав,

що предмет спору, який існував на момент звернення прокурора до суду із позовною заявою та відкриття провадження у даній справі, припинив існувати в процесі розгляду справи.

Апеляційний суд вірно вказав про те, що судом першої інстанції достовірно

не встановлено припинення існування предмета спору, як і відсутність

між сторонами неврегульованих питань.

При цьому, як встановлено судами, спірні земельні ділянки розташовані між лінією державного кордону України та лінією інженерно-прикордонних споруджень

на території Мурованської СР (на даний час територія Белзької МР).

У спірних правовідносинах не встановлено, що новоутворенні земельні ділянки

не накладаються на землі прикордонної смуги, що перебуває під охороною ВЧ НОМЕР_1 . Відповідним доводам прокурора, як і запереченням відповідачів із цього приводу, необхідно надати правову оцінку.

Крім того, не вирішено питання щодо оскаржуваного розпорядження голови Сокальської РДА.

Отже, на час відкриття провадження у цій справі між сторонами існував спір,

тому відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 2

частини першої статті 255 ЦПК України.

Висновки суду апеляційної інстанції у відповідній частині обґрунтовані, доводи касаційної скарги їх не спростовують.

При цьому Верховний Суд наголошує, що суд апеляційної інстанції не вирішував спір по суті, а лише направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, вказавши на передчасність закриття провадження. Із цих підстав колегія суддів

не надає оцінку доводам касаційної скарги, які стосуються необґрунтованості позову прокурора.

Доводи касаційної скарги спростовуються вищенаведеними нормами права

та судовою практикою Верховного Суду. Вони зводяться до власного тлумачення норм права та незгоди з ухваленим судовим рішенням, що не може бути правовою підставою для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Зроблені судом апеляційної інстанції висновки узгоджуються з висновками щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). Доводи касаційної скарги у цій частині є безпідставними. У кожній справі суд виходить з конкретних обставин та доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи

їх у сукупності.

Таким чином, висновки апеляційного суду у межах доводів касаційної скарги,

які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ґрунтуються

на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, судом під час розгляду справи не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів уважає, що в силу положень частини третьої статті 89 ЦПК України судом апеляційної інстанції всебічно, повно та об`єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути

підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони

не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права, зводяться до незгоди

з висновками суду і переоцінки доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України

не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення

без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення (стаття 401

ЦПК України).

Враховуючи наведене, колегія суддів уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність

та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване судове

рішення - без змін, розподіл судових витрат Верховим Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 400 401 402 416 418 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пшевлоцького Юрія Миколайовича, залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року залишити

без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,

є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Г. В. Коломієць

Ю. В. Черняк