ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року Справа № 924/1299/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, Б. Грекарозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановувід 16.03.2015Рівненського апеляційного господарського судуу справі№ 924/1299/14за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської радипростягнення 4 673 925,26 грн,у судове засідання прибули представники:позивачаСмакота Н.І. (дов. 18.04.2014 № 14-98),відповідачаДоманський В.А. (дов. № 1 від 06.04.2015), Божук А.А. (дов. № 2 від 06.04.2015),заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом до Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради про стягнення 4673925,26 грн, з яких 3 700 000,00 грн основного боргу, пені у розмірі 407 825,21 грн, 3 % річних у розмірі 110529,06 грн, та інфляційних у розмірі 455570,99 грн за порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо строків оплати спожитого природного газу в січні-квітні, жовтні-грудні 2013 року за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3076-БО-34 від 28.12.2012.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.01.2015 (колегія суддів: С. Гладій, М. Муха, О. Танасюк) позов задоволений частково шляхом присудження з відповідача на користь позивача 139225,25 грн пені, 110529,06 грн 3% річних, 455570,99 грн нарахувань за встановленим індексом інфляції. У позові в частині стягнення 268599,96 грн пені відмовлено. Провадження у справі у частині стягнення 3 700 000,00 грн основного боргу припинене.

Судове рішення мотивоване наступним.

Між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Комунальним підприємством по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради (покупець) укладений договір № 13/3076-БО-34 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 (далі - Договір).

На підставі Договору у 2013 році продавець продав покупцю природний газ у обсязі 2393,952 тис. куб. м. на загальну суму 11 108 869,49 грн, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Сторонами у Договорі (пункт 7.2) передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив оплату за газ частково в сумі 7 408 869,49 грн, що підтверджується довідкою про операції та довідкою про сальдо.

Станом на 14.08.2014 заборгованість відповідача за природний газ, спожитий у 2013 році складає 3 700 000,00 грн.

Встановивши наведені обставини, місцевий господарський суд зазначив, що після порушення провадження у справі відповідач добровільно розрахувався за поставлений природний газ у сумі 3 700 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 11 від 29.09.2014, № 12 від 03.10.2014, № 71 від 16.12.2014, № 2 від 17.12.2014, з огляду на що, провадження у справі в частині стягнення основного боргу слід припинити.

Водночас, щодо заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3 % річних та пені, судом зазначено таке.

Позивачем правомірно нараховані інфляційні втрати у сумі 455 570,99 грн, нараховані за зобов'язаннями квітня 2013 року за період з 05.2013 по 07.2014 у сумі 62956,90 грн, за зобов'язаннями жовтня 2013 року за період з 11.2013 по 07.2014 у сумі 46 704,92 грн, за зобов'язаннями листопада 2013 року за період з 12.2013 по 07.2014 у сумі 110 450,49 грн, за зобов'язаннями грудня 2013 за період з 01.2014 по 07.2013 у сумі 235458,68 грн.

Правомірними є і вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 110529,06 грн, з огляду на те, що нарахування 3 % річних здійснене у межах допустимої до стягнення суми по кожному періоду наявності заборгованості з урахуванням розміру боргу за вказаний період.

У зв'язку із несвоєчасною оплатою природного газу, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 407825,21 грн, нараховану за зобов'язаннями січня 2013 року за період з 14.02.2013 по 18.03.2013 в сумі 10040,32 грн, за зобов'язаннями лютого 2013 року за період з 14.03.2013 по 29.04.2013 у сумі 15992,66 грн, за зобов'язаннями березня 2013 року за період з 14.04.2013 по 30.09.2013 у сумі 87692,19 грн, за зобов'язаннями квітня 2013 року за період з 14.05.2013 по 12.08.2013 у сумі 47878,39 грн, за зобов'язаннями жовтня 2013 року за період з 14.11.2013 по 14.04.2014 у сумі 25264,90 грн, за зобов'язаннями листопада 2013 року за період з 14.02.2013 по 14.04.2014 у сумі 65607,15 грн, за зобов'язаннями грудня 2013 року за період з 14.01.2014 по 14.04.2014 у сумі 155349,59 грн, згідно з поданим розрахунком.

Перевіривши розрахунок пені, наведений в позовній заяві, судом встановлено, що позивачем неправильно визначений її розмір, з огляду на визначений позивачем період, тоді як в силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

А тому, за зобов'язаннями січня 2013 року у сумі 10040,32 грн; за зобов'язаннями лютого 2013 року у сумі 15992,66 грн; за зобов'язаннями березня 2013 року у сумі 76 599,26 грн; за зобов'язаннями квітня 2013 року у сумі 29776,16 грн, в стягненні пені слід відмовити, у зв'язку зі спливом позовної давності щодо вказаних вимог в цій частині.

Отже, враховуючи те, що договором не встановлений інший період нарахування пені, обґрунтованими є вимоги про стягнення пені у розмірі 278 450,50 грн.

Водночас, за приписами п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України встановлено, що господарський суд має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора.

Приймаючи до уваги, що порушення строків оплати за поставлений позивачем природний газ відбулось не з вини відповідача, оскільки розрахунки за природний газ на вироблення теплової енергії здійснюються за особливим алгоритмом розрахунків і регулюються державою, а заборгованість за договором поставки природного газу виникла у зв'язку з різницею в тарифах на теплову енергію внаслідок невідповідності її фактичної вартості тарифам, що затверджені НКРЕ і на відшкодування яких із державного бюджету не перераховувались субвенції відповідно до ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", враховуючи майновий стан відповідача та відсутність основної суми боргу, можливо зменшити розмір нарахованої пені на 50% та стягнути пеню у сумі 139225,25 грн.

Враховуючи вказане, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у стягненні 139225,25 грн пені, а у решті позов задовольнив.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 (колегія суддів: О. Мельник, В. Грязнов, І. Розізнана) рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.01.2015 змінене. Апеляційний господарський суд визнав обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення 5458,70 грн пені, 16547,16 грн інфляційних втрат, 2411,41 грн 3 % річних та прийняв рішення про їх задоволення, а також підтримав висновок місцевого господарського суду про припинення провадження у справі в частині стягнення 3 700 000, 00 грн основного боргу.

Постанова мотивована наступним.

25.09.2014, 02.10.2014 та 04.12.2014 головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Департаментом фінансів у Хмельницькій облдержадміністрації, Комунальним підприємством по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" укладені три аналогічні за змістом договори №417/30, №560/30, №999/30 про організацію взаєморозрахунків.

За приписами п. 6 договорів про організацію взаєморозрахунків Комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради зобов'язалось перераховувати на рахунок Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" кошти в загальній сумі 3562258,96 грн, у тому числі 731968,99 грн (договір № 417/30 від 25.09.2014 року), 850512 грн (договір № 560/30 від 02.10.2014), 1979777,97 грн (договір №999/30 від 04.12.2014) для погашення заборгованості за природний газ за 2013 рік згідно з договором від 28.12.2012 №13/3076-БО-34.

Укладенням договорів про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до Договору.

Отже, для застосування санкції, передбаченої п. 7.2 Договору та наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків.

Враховуючи, що розрахунок за поставлений природний газ в сумі 3 562 258,96 грн відбувся у порядку та строки, передбачені договорами про організацію взаєморозрахунків, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені, відсотків річних та інфляційних втрат, нарахованих на вказану суму основного боргу відсутні.

Водночас, з огляду на те, що на виконання договорів про організацію взаєморозрахунків у повному обсязі здійснено оплату вартості природного газу за квітень, жовтень, листопад 2013 року, а заборгованість у сумі 137741,04 грн виникла за зобов'язаннями грудня 2013 року, обґрунтованими є нарахування 3% річних за період з 14.01.2014 по 14.08.2014 та інфляційних втрат з січня по липень 2014 року на заборгованість в сумі 137741,04 грн за отриманий у грудні 2013 року природний газ у розмірі 2411,41 грн та 16547,16 грн відповідно.

Разом з тим, нарахування пені на борг у сумі 137741,04 грн за період з 14.01.2014 по 13.07.2014, виходячи із розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, становить 10917,39 грн. Вимога про стягнення відповідної суми є правомірною.

Однак, з огляду на те, що за порушення строку сплати грошових зобов'язань, крім пені, нараховані інфляційні та три відсотки річних, кінцевим споживачем основної кількості послуг, для забезпечення надання яких було поставлено природний газ, є бюджетні установи та організації, через низький ступінь розрахунків яких і виникла заборгованість, а також зважаючи на те, що понад рік мало місце невідшкодування з бюджету різниці в тарифах та те, що відповідачем повністю погашено суму основного боргу, розмір заявленої позивачем та обґрунтованої ним суми пені можливо зменшити на 50 %, тобто на 5458,69 грн, а тому до стягнення з відповідача підлягає сума пені у розмірі 5458,70 грн пені, що відповідатиме принципу співрозмірності на та врахуванню інтересів обох сторін.

З посиланням на зазначене, апеляційним господарським судом змінене рішення місцевого господарського суду.

Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду в частині зменшення суми пені на 50 % з 10 917,39 грн до 5458,70 грн, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, у якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права, просить постанову скасувати у частині відмови у стягненні 5 458, 69 грн пені, та прийняти нове рішення, яким позов у цій частині задовольнити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Рішення апеляційного господарського суду про зменшення суми пені на 50 % відсотків від суми, визнаної судом такою, що заявлена правомірно, прийняте з посиланням на принцип співрозмірності суми пені до суми основного боргу та врахування інтересів обох сторін.

Однак, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент звернення до суду із позовом складала 3 700 000, 00 грн.

Сума заявленої позивачем пені у розмірі 10 917,39 грн, що нарахована на борг у розмірі 137741,04 грн, помилково визначена судом неспіврозмірною з сумою основного боргу, на який відповідна пеня нарахована.

Пеня у розмірі 10 917,39 грн, з урахуванням суми заборгованості наявної на момент звернення позивачем із позовом, оцінюється колегією суддів Вищого господарського суду України як адекватна міра відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань та прояв балансу між інтересами кредитора і боржника, а також як спосіб стимулювання боржника до належного виконання зобов'язань, а не як засіб використання пені у якості інструменту отримання безпідставних доходів.

За таких обставин, підстав для застосування ст. 551 ЦК України, ст. 233 Господарського кодексу України, відповідно до яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, не вбачається.

У іншій частині постанова апеляційного господарського суду не оскаржена.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 у справі № 924/1299/14 скасувати в частині відмови у стягненні пені у розмірі 5458,69 грн.

У цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити: стягнути з Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 5458,69 грн пені.

У решті постанову залишити без зміни.

Стягнути з Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 54,59 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та 913,50 грн - за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Хмельницької області видати відповідний наказ.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

Б. Грек