Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року Справа № 916/3778/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)

судді: Данилова М.В., Корсак В.А.

розглянувши матеріали касаційної скаргиСелекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивченняна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 12.05.2016р. у справі господарського суду№916/3778/15 Одеської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"доСелекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивченняпро за участю представників сторін: позивача - відповідача - стягнення 218 446,67грн. пр. Баландюк Р.Ф. - дов. №679 від 10.09.15р. пр. Козарновський О.Л. - дов. №01-1/578 від 26.07.16р. пр. Бондарюк Є.М. - дов. №01-1/752а від 20.08.15р.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в розмірі 218446,67грн., з яких 158836,21грн. заборгованість за активну електричну енергію, 1272,20грн. 3% річних, 25322,12грн. пеня та 33016,14грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем прийнятих за себе зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №99 від 27.05.2004р. у вигляді нездійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості спожитої активної електричної енергії, спожитої житловим сектором інституту в період з лютого по червень 2015 року на потреби місць загального користування житлових будинків, які знаходяться на балансі інституту.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.03.2016р. (суддя Желєзна С.П.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.2016р. (судді Лисенко В.А., Діброва Г.І., Ярош А.І.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за активну електричну енергію в сумі 158836,21грн., 3% річних в сумі 1272,20грн., пені в сумі 25322,12грн., збитків від інфляції в сумі 33016,14грн.

Судові рішення мотивовані тим, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення споживачем виконання грошового зобов'язання за договором про постачання електричної енергії.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Селекційно-генетичний інститут Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення і постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Заслухавши в режимі відеоконференції представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 27.05.2004р. між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", найменування якого було змінено на ПАТ "ЕК Одесаобленерго" (Постачальник електричної енергії) та Селекційно-генетичним інститутом - Національним центром насіннєзнавства та сортовивчення (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №99 від 27.05.2004р., за умовами якого Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Підписанням додатків №5.1 та №5.3 до договору №99 від 27.05.2004р. сторонами було погоджено перелік об'єктів споживача, на які здійснюється постачання електричної енергії, а також перелік об'єктів субспоживача, що живляться електроенергією Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, до яких увійшли низка об'єктів за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 3. Зокрема, до переліку субабонентів увійшла житлово-комунальна контора, об'єкти - житлові будинки, номера лічильників №№087857, 256736, 818224, 133233.

Вказані об'єкти були передані у 2014 році на блаланс Селекційно-генетичному інституту Національному центру насіннєзнавства та сортовивчення у зв'язку із ліквідацією житлово-комунальної контори Селекційно-генетичного інституту відповідно до ухвали господарського суду Одеської області від 19.08.2014р. по справі №2-3-7/320-07-8237, що, також, підтверджується листом Національної академії аграрних наук.

Розділом 2 договору №99 від 27.05.2004р. передбачено, що під час виконання договору з питань, не обумовлених ним, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п.9.4 договору №99 від 27.05.2004р. договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2004р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Оскільки, жодною стороною не заявлено про припинення дії вказаного договору або його перегляд суди дійшли до висновку, що договір про постачання електричної енергії №99 від 27.05.2004р. діяв протягом усіх 11 років та є чинним і на даний час.

Положеннями п.2.1 договору №99 від 27.05.2004р. передбачено, що Постачальник електричної енергії зобов'язався постачати Споживачу електричну енергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умову розділу 7 до цього договору (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії"); в межах дозволеної потужності, розподіл якої по об'єктам наведено в додатках №№5.1, 5.2 "Перелік об'єктів споживача"; згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком №7 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Згідно із п.7.1 Правил користування електричною енергією, що затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 (далі - Правила користування електричною енергією), електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

В свою чергу, відповідно до п.2.2.3 договору №99 від 27.05.2004р. Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість спожитої електричної енергії згідно із умовами додатку №2.1 "Порядок розрахунків" та додатку №2 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Так, в додатку №2 до договору сторонами погоджено, що розрахунковим періодом вважається період з 15-16 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття "розрахунковий період" та "календарний місяць" вважаються прирівняними. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника. Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж визначається актом про показання розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показань.

При відсутності представника Постачальника на обумовлену Графіком зняття показів засобів обліку дату, Споживач самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів обліку, оформлює Акт про обсяги спожитої (переданої) електричної енергії та надає його Постачальнику не пізніше наступного робочого дня. Якщо Постачальник електричної енергії не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період.

Розмір коштів, які має оплатити Споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається на підставі поданого Споживачем Акту про обсяги споживання електроенергії як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу на обсяг спожитої в розрахунковому періоду електроенергії.

Розглядаючи справу по суті, суди виходили з того, що згідно із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст.629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.ч.6, 7 ст.276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

При цьому, положеннями п.10.2 Правил користування електричною енергією передбачено, що Споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що акти про обсяги споживання електричної енергії, складені Селекційно-генетичним інститутом - Національним центром насіннєзнавства та сортовивчення за лютий 2015 року, за березень 2015 року, за квітень 2015 року, за травень 2015 року та за червень 2015 року, які підписані представником відповідача - інституту та скріплені печаткою, за період з лютого по червень 2015 року включно відповідачем була спожита активна електрична енергія, за яку позивачем виставлялись відповідні рахунки-фактури протягом кожного розрахункового періоду.

При цьому, вартість спожитої протягом зазначеного періоду електричної енергії з боку Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення своєчасно та у повному обсязі оплачена не була, в результаті чого у відповідача перед позивачем за спожиту протягом періоду з лютого по червень 2015 року включно активну електричну енергію виникла заборгованість в сумі 158836,21грн.

У зв'язку з тим, що відповідач порушив умови укладеного договору, суди дійшли до висновку про стягнення з Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення на користь ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" 158836,21грн. боргу за спожиту активну електричну енергію.

Щодо посилань відповідача на факт передачі Селекційно-генетичним інститутом - Національним центром насіннєзнавства та сортовивчення в управління ТОВ "Олімп.Комсервіс.Плюс" житлових будинків, які знаходяться на балансі інституту, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 3, разом із інженерними спорудами відповідно до умов договору на виконання послуг з обслуговування житлових будинків, споруд та прибудинкових територій від 01.02.2015р., то вони були відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки з цього приводу не вносились відповідні зміни до укладеного між сторонами по справі договору №99 від 27.05.2004р., який є підставою виникнення спірних правовідносин. За умовами договору від 01.02.2015р. Селекційно-генетичний інститут як замовник передав ТОВ "Олімп.Комсервіс.Плюс" як виконавцю функції з утримання житлових будинків.

Також, факт укладення між сторонами по справі договору про закупівлю товару за державні кошти №99/1 від 10.03.2015р. не може спростовувати наведених висновків судів щодо необхідності задоволення позову, оскільки із його укладенням договір №99 від 27.05.2004р. не втрачає чинності, в тексті договору №99/1 від 10.03.2015р. немає посилань на те, що Договір №99 від 27.05.2004р. втратив чинність.

Крім того, умовами договору №99/1 передбачено використання договору №99, укладеного раніше.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що визначення у п.11.2 договору №99/1 від 10.03.2015р. дати попереднього договору "02.04.2014р." замість "27.05.2004р." не впливає на характер правовідносин, оскільки договір №99 укладено 27.05.2004р., інших договорів за №99 сторонами не укладалось, а тому була визнана судами як описка, яка не має правових наслідків для даної справи.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ст.229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання: зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник зобов'язаний передати кредитору у випадку порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно із п. 4.2.1 договору №99 від 27.05.2004р. за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Перевіривши розрахунок пені здійснений позивачем, суди дійшли до висновку щодо правильності нарахування суми та стягнення пені в сумі 25322,12грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суди перевірили розрахунок позивача 33016,14грн. суми інфляційних втрат, визнали її такою, що зроблена методологічно та арифметично правильною, а тому стягнули інфляційні втрати в розмірі 33016,14грн.

Щодо розрахунку 3% річних, то вказаний розрахунок перевірений судами та визнаний як обґрунтований та такий, що здійснений згідно з вимогами діючого законодавства, а тому судами стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 1272,20грн.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.2016р. у справі №916/3778/15 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя Т. Данилова

Судді М. Данилова

В. Корсак