Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року Справа № 4/384/08-ЗН(09)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяКорсак В.А.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиЛенінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиціїна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 рокуу справі№ 4/384/08-ЗН(09)господарського судуМиколаївської областіза скаргоюФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на діїЛенінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиціїпровиконання наказу від 10.02.2009 рокуза позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекціїдоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4прозвернення стягнення на заставлене нерухоме майно заборгованості за кредитним договором у сумі 146 834, 35 доларів США еквівалентної 712 440, 27 грн. станом на 16.09.2008 року, з яких: 143 991, 06 доларів США основного боргу за кредитом, 2 843, 29 доларів США пені за порушення умов договоруВ засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився, - відповідача:не з'явився,- Ленінський ВДВС Миколаївського МУЮ: Нечипуришина Ю.А. дов. № 7018 від 24.02.2014 року

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4) звернулась до господарського суду Миколаївської області зі скаргою (з урахуванням уточнень) на дії органу Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі за текстом - Ленінський ВДВС Миколаївського МУЮ) щодо виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 10.02.2009 року у справі № 4/384/08-ЗН(09).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.11.2013 року визнано неправомірною бездіяльність Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ щодо неповідомлення боржника про: не надсилання боржнику (не доведення до відома боржника) - ОСОБА_4 копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2012 року ВП № 34680061, винесеної державним виконавцем Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Онісічем С.О.; не надсилання боржнику - ОСОБА_4 копії постанови про арешт коштів боржника від 22.10.2012 року ВП № 34680061, винесеної державним виконавцем Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Онісічем С.О.; не надсилання боржнику - ОСОБА_4 копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.10.2012 року ВП № 34680061, винесеної державним виконавцем Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Онісічем С.О.; не надсилання боржнику - ОСОБА_4 вимоги державного виконавця від 22.10.2012 року вих. № 40978 та від 31.10.2012 року вих. № 43854, складеної начальником відділу Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Павлюком П.М. та державним виконавцем Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Онісічем С.О.; не надсилання боржнику - ОСОБА_4 копії постанови про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 13.11.2012 року ВП № 34680061, винесеної державним виконавцем Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Онісічем С.О.; не надсилання боржнику - ОСОБА_4 копії постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.10.2012 року ВП № 34680061, винесеної державним виконавцем Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Онісічем С.О.; не надсилання боржнику - ОСОБА_4 копії постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 19.10.2012 року ВП № 34680061, винесеної державним виконавцем Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Онісічем С.О.; не надсилання боржнику - ОСОБА_4 копії акту опису й арешту майна від 22.10.2012 року складеного державним виконавцем Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Онісічем С.О.; неповідомлення (не ознайомлення) боржника - ОСОБА_4 про результати визначення початкової вартості описаного та арештованого майна, житлового будинку загальною площею 391, 5 кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_4 відповідно до Звіту про оцінку вартості описаного та арештованого житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 складеного ТОВ "Екеперт-Південь"; неповідомлення боржника - ОСОБА_4 про проведення переоцінки вартості описаного та арештованого житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 здійсненого відповідно до акту переоцінки майна від 21.02.2013 року.

Визнано недійсними: постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.10.2012 року ВП № 34680061, винесену державним виконавцем Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Онісічем С.О.; постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 19.10.2012 року ВП № 34680061, винесену державним виконавцем Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Онісічем С.О.; постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 26.03.2013 року ВП № 34680061, винесену державним виконавцем Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Онісічем С.О.; постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 13.11.2012 року ВП № 34680061 винесену державним виконавцем Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Онісічем С.О.

Визнано незаконними дії Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ щодо передачі на реалізацію арештованого майна - житлового будинку площею 319, 5 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 відповідно до заявки від 20.12.2012 року за початковою вартістю 301 560, 00 грн.

Визнано незаконними дії Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ щодо переоцінки майна боржника, арештованого житлового будинку площею 319, 5 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 відповідно до акту переоцінки від 21.02.2013 року складеного державним виконавцем Ленінського ВДВС Миколаївського міського управління юстиції Онісічем С.О.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Ленінський ВДВ Миколаївського МУЮ звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 01.11.2013 року та ухвалити нове рішення, яким скаргу ФОП ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 року у справі № 4/384/08-ЗН(09) апеляційну скаргу Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Миколаївської області від 01.11.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 01.11.2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 року у справі № 4/384/08-ЗН(09) та ухвали нове рішення, яким скаргу ФОП ОСОБА_4 залишити без задоволення, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 5, 12, 25, 28, 31 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 39, 41, 43 Закону України "Про іпотеку", ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

26.02.2014 року на адресу Вищого господарського суду України надійшла телеграма від відповідача, в якій останній заперечив проти доводів касаційної скарги і просив відмовити в її задоволенні та заявив клопотання про розгляд касаційної скарги за його відсутності.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій досліджено, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.01.2009 року у справі № 4/384/08 задоволено позов відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та звернуто стягнення на майно ФОП ОСОБА_4 передане в іпотеку, в якості забезпечення зобов'язань по кредитному договору № 010/08-11/06-248, а саме: житлову будівлю загальною площею 391, 5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та двокімнатну квартиру АДРЕСА_5.

23.12.2009 року рішенням господарського суду Миколаївської області рішення від 15.01.2009 року у справі № 4/384/08 змінено, позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість у сумі 148 381, 83 доларів США, що еквівалентна 873 286, 42 грн., з яких: 143 237, 37 доларів США основного боргу за кредит, 5 144, 46 доларів США пені шляхом звернення стягнення на майно передане в іпотеку на підставі договору № 1017 від 19.06.2006 року, а саме: на житловий будинок, загальною площею 391, 5 кв. м, що знаходиться в АДРЕСА_4, заставною вартістю 279 549, 00 доларів США, 8 430, 09 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В задоволенні інших позовних вимог в позові відмовлено.

В резолютивній частині рішення від 23.12.2009 року зазначено про видачу наказів позивачу.

21.01.2010 року ухвалою господарського суду Миколаївської області припинено стягнення на двокімнатну квартиру № 17 за адресою: м. Миколаїв, пл. Комунарів, 2.

В ухвалі місцевого господарського суду від 21.01.2010 року зазначено відповідачем ОСОБА_4 на підстав свідоцтва про зміну імені від 21.03.2009 року та визначено адресу: АДРЕСА_1, згідно заяви відповідача про перегляд рішення.

Місцевим та апеляційним господарським судом встановлено, що постановами державного виконавця Ленінського ВДВС Миколаївської МУЮ від 11.10.2012 року відкрите виконавче провадження ВП № 34680061 з виконання наказу господарського суду Миколаївської області № 4/384/08, виданого 10.02.2009 року, та накладено арешт на все майно, що належить боржнику.

Судами досліджено, що стягувачем із заявою про відкриття виконавчого провадження не було надано ухвалу від 21.01.2010 року та визначено адресу боржника: 1 Слобідська, 65, м. Миколаїв.

19.10.2012 року постановами державного виконавця Ленінського ВДВС Миколаївської МУЮ від 19.10.2012 року стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 87 328, 64 грн. та витрати на проведення виконавчих дій у сумі 50, 00 грн.

26.10.2012 року державним виконавцем Ленінського ВДВС Миколаївської МУЮ був складений акт опису та арешту майна боржника.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Миколаївської МУЮ від 13.11.2012 року призначено експерта для участі у виконавчому провадженні.

Так, 16.11.2012 року до Ленінського ВДВС Миколаївської МУЮ надійшов звіт про оцінку вартості описаного та арештованого житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, згідно якого його ринкова вартість становить 301 560, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджувалось судами 20.12.2012 року згідно заявки № 54690 житловий будинок загальною площею 391, 5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 був переданий на реалізацію до відповідної спеціалізованої організації за початковою вартістю 301 560, 00 грн.

21.02.2013 року державним виконавцем Ленінського ВДВС Миколаївської МУЮ була проведена переоцінка арештованого майна на 25 % та встановлена початкова вартість житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 - 226 170, 00 грн.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 29.03.2013 року начальником Ленінського ВДВС Миколаївської МУЮ був затверджений Акт про реалізацію предмета іпотеки, згідно якого житловий будинок загальною площею 391, 5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, був проданий на прилюдних торгах за 226 250, 00 грн.

22.04.2013 року державним виконавцем Ленінського ВДВС Миколаївської МУЮ була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.

З матеріалів справи вбачається, що скарга боржника мотивована тим, що вона ніколи не була зареєстрована та не проживала за адресою: АДРЕСА_3, а з 01.04.2009 року, постійно мешкала та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, у зв'язку з чим, орган державної виконавчої служби, порушуючи вимоги Закону України "Про виконавче провадження", не довів боржниці належним чином інформацію про порушення виконавчого провадження та про інші дії щодо виконання рішення, чим позбавив її прав та обов'язків, передбачених діючим законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження"

Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 25, ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу та боржнику. Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріали виконавчого провадження не містять належних доказів направлення документів виконавчого провадження, у тому числі постанови про відкриття виконавчого провадження, як це передбачено ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, судами досліджено, що здійснюючи виконавче провадження орган державної виконавчої служби не прийняв заходів щодо з'ясування дійсного місцезнаходження боржника, передбачених положеннями ст. ст. 18, 19, 20 3акону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.07.2013 року провадження по розгляду скарги зупинено, призначено судову почеркознавчу експертизу.

Згідно висновку експерта № 1337 від 16.10.2013 року підписи від імені ОСОБА_4 в графі "посада, прізвище, підпис одержувача" поштових повідомлень № 1337 від 12.10.2012 року, № 3191 від 25.10.2012 року, № 3450 від 22.11.2012 року, № 002780 від 22.02.2013 року, № 001280 від 09.11.2012 року, виконані не ОСОБА_4.

Цифрові записи "18.10" 2012 р., "25.02" 2012 р., "23.11" 2012 р., !1,11" 2012 р., "12.11" 2012 р. в графі "Вручено особисто/ за довіреністю:" поштових повідомлень № 1337 від 12.10.2012 року, № 3191 від 25.10.2012 року, № 3450 від 22.11.2012 року, № 002780 від 22.02.2013 року, № 001280 від 09.11.2012 року, виконані не ОСОБА_4, а іншою особою.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів про те, що боржниця не була повідомлена належним чином, згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження", про відкриття виконавчого провадження 11.10.2012 року № 34680061, про арешт майна боржника 11.10.2012 року, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій 19.10.2012 року, про стягнення з боржника виконавчого збору 19.10.2012 року та не отримувала вказаних постанов. Також, вимоги державного виконавця від 07.11.2012 року вих. № 45921 щодо явки боржника для сплати боргу, листи № 49256 від 20.11.2012 року з пропозицією боржнику ознайомитись з результатами експертизи, № 7744 від 20.02.2013 року про надіслання акту переоцінки майна боржника від 21.02.2013 року не були отримані боржницею.

Отже, обґрунтованим є висновок судів стосовно визнання неправомірною бездіяльності Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ щодо не надсилання боржнику (не доведення до відома боржника) - ОСОБА_4 копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2012 року ВП № 34680061 та інших документів виконавчого провадження.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині визнання недійсними постанов про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.10.2012 року, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 19.10.2012 року та від 26.03.2013 року ВП № 34680061, винесених державним виконавцем Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Онісічем С.О. з огляду на те, що вказані витрати можуть бути стягнені з боржника лише за умови доведення до боржника вимоги державного виконавця, викладеної в постанові про відкриття виконавчого провадження, щодо добровільного виконання рішення суду.

Однак, з огляду на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження органом державної виконавчої служби не була доведена боржнику, відповідно до вимог ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", чим було позбавлено його права на добровільне виконання рішення суду, постанови про стягнення виконавчого збору від 19.10.2012 року, про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 19.10.2012 року та від 26.03.2013 року є незаконними.

Крім того, згідно п. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Положеннями ст. 39, ч. 1 ст. 41, ст. 43 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Так, судами досліджено, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.12.2009 року встановлено початкову ціну продажу предмету іпотеки на суму 279 549, 00 доларів США., яка також була визначена іпотекодавцем та іпотекодержателем в іпотечному договорі № 1017 від 19.06.2006 року.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що матеріали виконавчого провадження не містять будь-яких заперечень сторін або відсутності їх згоди щодо початкової ціни, а тому колегія суддів погоджується з висновком судів стосовно того, що постанова від 13.11.2012 року про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання суперечить вимогам ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку", ч. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи вищевикладене, неправомірними є дії державного виконавця щодо передачі на реалізацію арештованого майна - житлового будинку площею 319, 5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 відповідно до заявки від 20.12.2012 року за початковою вартістю 301 560, 00 грн., а також щодо переоцінки майна боржника, відповідно до акту переоцінки від 21.02.2013 року.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що протоколом засідання комітету з проблемних кредитів банку № 31/947 від 18.12.2012 року вирішено затвердити стратегію щодо врегулювання заборгованості, а саме здійснити прощення залишку боргу боржнику за кредитним договором № 010-08-11/06-248 від 16.06.2006 року за умови внесення боржником на погашення заборгованості суми 71 055 USD.

Так, судами досліджено, що 28.02.2013 року квитанціями № 6 та № 12 боржниця перерахувала стягувачу 557 942, 62 грн. та 100 00, 00 грн. в рахунок погашення кредиту, чим повністю виконала протокольне рішення комітету з проблемних кредитів банку № 31/947 від 18.12.12 року, однак стягувач не повідомив орган державної виконавчої служби про наявність протокольного рішення установи банку і повне погашення боргу.

Таким чином, обґрунтованим є висновок судів про те, що вказані дії стягувача та органу державної виконавчої служби призвели до того, що згідно протоколу проведення прилюдних торгів № 11/11/13/і-11 від 21.03.2013 року (тобто, через місяць після погашення боргу), житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 391, 5 кв. м., було продано за 226 250, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи висновок експерта № 1337 від 16.10.2013 року, надіслання документів виконавчого провадження на адреси, за якими боржниця не мешкає погоджується з висновками судів про задоволення скарги ФОП ОСОБА_4 на дії державного виконавця.

Згідно ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків судів місцевого та апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку судами попередніх інстанцій.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 року у справі № 4/384/08-ЗН(09) залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 року у справі № 4/384/08-ЗН(09) залишити без змін.

Головуючий суддяВ.А. Корсак СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко