Історія справи

Постанова ВГСУ від 10.01.2017 року у справі №918/716/15
Постанова ВГСУ від 26.04.2016 року у справі №918/716/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2016 року Справа № 918/716/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Куровського С.В.

Удовиченка О.С.

За участю представників : ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - Ярушева В.А., ТОВ "Західноукраїнська холдингова компанія" - Туревич О.О., Товарної біржи "Електронні торги України" -Харченка Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 та рішення Господарського суду Рівненської області від 31.08.2015 по справі № 918/716/15 за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Сібінвестград", Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська холдингова компанія" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Сібінвестград": арбітражного керуючого Гонтар Н.Б. (ліквідатора ТзОВ "ІБК "Сібінвестград"); Товарної біржи "Електронні торги України"; за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" про визнання результатів аукціону з продажу майна, а також відповідного договору купівлі-продажу такого майна недійсними,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.05.2012 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області порушено провадження по справі № 5019/726/12 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія

Суддя-доповідач Ткаченко Н.Г.

"Сібінвестград" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції , чинній до 19.01.2013)

Постановою господарського суду Рівненської області від 07.06.2012 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора, зобов'язано його вчинити певні дії та інше.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 09.10.2014 відмовлено в задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на дії ліквідатора щодо порядку реалізації майна банкрута.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 вказану ухвалу залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2015 ухвалу господарського суду Рівненської області від 09.10.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 по справі № 5019/726/12 скасовано, провадження по справі № 5019/726/12 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Сібінвестград" припинено,як таке, що порушене безпідставно.

У червні 2015 , ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до господарського суду з позовом до ТзОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Сібінвестград", ТОВ "Західноукраїнська холдингова

компанія" про визнання недійсним результатів аукціону, проведеного 06.10.2014, з продажу в ліквідаційній процедурі належних ТзОВ "ІБК "Сібінвестград" майнових прав на 72 квартири 16-ти поверхового незавершеного житлового будинку, місце знаходження м. Рівне, вул. Гагаріна, 4, які знаходяться у заставі (іпотеці) банку та відповідного договору купівлі-продажу зазначених майнових прав посилаючись на те, що в порушення вимог Закону ліквідатор боржника реалізував вказані майнові права без згоди на це заставного кредитора - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та за дуже низькою ціною.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 31.08.2015 по справі № 918/716/15 у задоволені позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 по справі № 918/716/15 рішення Господарського суду Рівненської області від 31.08.2015 залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 та рішення Господарського суду Рівненської області від 31.08.2015 по справі № 918/716/15, посилаючись на те, що вони постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

У відзивах ТОВ "Західноукраїнська холдингова компанія" та ліквідатор Гонтар Н.Б. проти поданої касаційної скарги заперечують, просять оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішення господарського суду першої інстанції від 31.08.2015, яким відмовлено у задоволені позову ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання результатів аукціону з продажу майнових прав боржника на 72 квартири, проведеного згідно протоколу від 06.10.2014, а також відповідного договору купівлі-продажу недійсними, мотивовано тим, що повторний аукціон щодо реалізації майна боржника, а саме продаж майнових прав на 72 квартири, проведений у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і підстав для задоволення позову не вбачається.

Рівненський апеляційний господарський суд погодився з висновком господарського суду першої інстанції та залишив рішення господарського суду Господарського суду Рівненської області від 31.08.2015 без змін, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та вимогам ст. ст. 49-76 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Але з такими висновками суду і апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Як вбачається із матеріалів справи, провадження по справі про банкрутство ТзОВ "ІБК "Сібінвестград" порушено 10.05.2012 ухвалою Господарського суду Рівненської області по справі № 5019/726/12, в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції чинній до 19.01.2013. Постановою Господарського суду Рівненської області від 07.06.2012 по справі № 5019/726/12 боржника - ТзОВ "ІБК "Сібінвестград" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора.

Ліквідатором боржника арбітражним керуючим Гонтар Н.Б. листами №359 від 01.10.2013, № 405 від 14.11.2013, №01-21/253 від 18.09.2014 повідомлено банк про включення до складу ліквідаційної маси боржника - ТзОВ "ІБК "Сібінвестград" майнових права на 72 квартири, що знаходяться у м. Рівне, вул. Гагаріна, 4, та перебувають у заставі (іпотеці) Банку.

Проведений 15.05.2014 - 30.05.2014 аукціон з продажу майна (майнових прав на 72 квартири), із початковою вартістю у розмірі 7 500 800,00 грн. без ПДВ, не відбувся у зв'язку із відсутністю заявок на участь у цьому аукціоні.

Листом від 01.08.2014 банк надав згоду ліквідатору на повторну реалізацію заставного майна на наступних умовах: встановити початкову вартість предмету іпотеки на другому повторному аукціоні у розмірі 7 500 800,00 грн., без ПДВ (на 20 відсотків меншою від початкової вартості відповідно до попереднього аукціону); встановити в договорі з торгуючою організацією можливість зниження початкової вартості майна на другому повторному аукціоні (з кроком аукціону до 5%), але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.08.2014 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України та 28.08.2014 на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції ТБ "Електронні торги України" були опубліковані оголошення про проведення другого повторного аукціону (електронних торгів) ТБ "Електронні торги України" з продажу майна ТзОВ "ІБК "Сібінвестград": майнових прав на нерухоме майно, а саме 72 квартир, що знаходяться за адресою: м. Рівне, вул.Гагаріна, 4.

Як також вбачається із матеріалів справи, початкова вартість продажу вищевказаного майна становила 7 500 800 грн. без ПДВ (знижена на 20% від початкової вартості попереднього аукціону (електронних торгів) із можливістю її пониження на тому ж аукціоні (електронних торгах). За відсутності бажаючих укласти договір, організатор електронних торгів кожні 20 годин 59 хвилин знижує початкову вартість на крок аукціону , але не нижче граничної вартості, яка становить 5 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону, доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір . Крок аукціону (електронних торгів) складає 5,0 % від початкової вартості. Кінцевий строк сплати гарантійного внеску - 02.09.2014 року до 18:00 год. Строк представлення заявок на участь у торгах: з моменту опублікування оголошення про проведення аукціону на веб-сайтах ВГСУ та Міністерства юстиції України по 02.09.2014 до 18:00 год. (т.1, а.с.135-137).

Згідно розділу IV Правил проведення відкритих торгів в електронній формі при продажу майна боржників в ході процедур, що застосовуються у справі про банкрутство, затверджених протоколом загальних зборів членів ТБ "Електронні торги України" №40 від 30.12.2013 , для прийняття участі у електронних торгах, користувач веб-сайту зобов'язаний зареєструватися у встановленому порядку, сплатити реєстраційний та гарантійний внесок на рахунок Організатора торгів, що вказаний в оголошенні про проведення аукціону та пройти відповідну ідентифікацію, користувач, для реєстрації учасником, подає в електронному виді встановленого зразку заяву та додає у сканованому вигляді копії необхідних документів.

На лот № 108989 було зареєстровано два учасники.

ТОВ "Західноукраїнська холдингова компанія" сплативши всі внески, 02.09.2014 зареєструвалося в установленому порядку, в підтвердження чого учасника торгів було повідомлено електронним листом.

Так як, другий повторний аукціон проходив із зниженням початкової вартості, на крок аукціону поки не виявиться бажаючий укласти договір, а тому коли ціна лоту сягнула позначки 375 040 грн. (крок 5,00%), учасником ТОВ "Західноукраїнська холдингова компанія" була зроблена ставка на цю ціну.

Враховуючи відсутність ставок від інших учасників, ТОВ "Західноукраїнська холдингова компанія" стала переможцем торгів з придбання лоту №108989 за ціною 375 040 грн., що підтверджується протоколом про проведення аукціону від 06.10.2014.

В подальшому, 07.10.2014 між ТзОВ "ІБК "Сібінвестград" в особі арбітражного керуючого ліквідатора Ґонтар Н.Б. (продавець) та ТОВ "Західноукраїнська холдингова компанія" (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав, за яким продавець зобов'язався, після повної оплати покупцем вартості майнових прав, передати йому у власність всі права на об'єкт нерухомості, а саме на нерухомість представлену майновими правами на 72 квартири 16-ти поверхового незавершеного будівництвом житлового будинку за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 4, які належать продавцю, що підтверджуються свідоцтвом про участь у фонді фінансування будівництва виду "А" в кількості 72 одиниці.

Відповідно до ст.41 ГПК України справи про банкрутство розглядаються господарськими судами в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній до 19.03.2013, передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах кредиторів; заявляє про відмову від виконання договорів банкрута в порядку, встановленому цим Законом; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення арбітражним судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до п. 1.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону чинній після 19.01.2013, положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Порядок проведення оцінки та продажу майна банкрута передбачено, зокрема, ст. ст. 42, 43, 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

За ст. 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Продаж майна в провадженні у справі про банкрутство регулюється розділом 1V Закону, в редакції чинній після 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону про банкрутство у новій редакції, продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону.

Отже, продаж майна банкрута має здійснюватися виключно на аукціоні. Така форма найбільш ефективна, оскільки надає можливість ліквідатору продати майно за більш високою ціною.

Електронні торги є однією із форм проведення аукціону ( ст.67Закону).

Відповідно до ч.2 ст.44 Закону України"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.

Проведення аукціону відкрито і прозоро має забезпечувати можливість взяти в ньому участь якомога більшому колу зацікавлених осіб і під час конкурентної боротьби учасників аукціону має буде визначено реальну вартість майна.

Разом з тим, в порушення зазначених вимог закону, ліквідатор боржника арбітражний керуючий - Гонтар Н.Б. під час реалізації заставного майна боржника, діяла не з урахуванням інтересів заставного кредитора та боржника та не здійснила ніяких дій щодо реалізації спірного майна за найвищою ціною.

Як вбачається із матеріалів справи, на першому аукціоні не відбулось продажу майна боржника за відсутності покупця на майнові права на всі 72 квартири 16-ти поверхового незавершеного будівництвом житлового будинку за вказаною вище адресою.

В подальшому, в порушення вимог Закону, ліквідатором боржника не було вчинено дій для реалізації спірного заставного майна боржника за найбільшою ціною, не було визначено вартість майнових прав на кожну квартиру окремо та не здійснено продаж майнових прав на кожну конкретну квартиру, як окремого лоту, а було здійснено продаж на повторному аукціоні майнових прав на 72 квартири у 16-ти поверховому будинку за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 4, з початковою вартістю 7 500 800 грн., за 375 040 грн. ( 5 208 грн.00 коп. за майнові права на кожну квартиру), тобто за дуже низькою ціною, майже у 20-ть разів меншою, від початкової, чим порушено права та законні інтереси ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" як заставного кредитора та боржника.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, в забезпечення зобов"язань боржника за кредитними договорами було укладено 50 договорів про передачу в іпотеку майнових прав окремо на кожну, із 72, конкретну квартиру, з визначенням її номеру та площі, що давало можливість в даному конкретному випадку реалізувати майно боржника не одним лотом, а окремими лотами, з метою залучення якомога більшого кола покупців та отримання найбільшої ціни.

Із матеріалів справи також вбачається , що предметом продажу на аукціоні були майнові права на нерухоме майно представлені 72 квартирами, загальною площею 4419,37 кв.м. по вул.Гагаріна,4 у м. Рівне (т.1а.с.133, 135).

Разом з тим, договір купівлі - продажу, за результатами спірного аукціону, було укладено із зазначенням майнових прав на кожну конкретну квартиру та визначенням її площі, про що не було зазначено при проведенні аукціону ( т.1 а.с.119-122).

Крім того, в матеріалах справи відсутній договір на проведення аукціону, укладений між Товарною біржею "Електронні торги України та ліквідатором боржника.

На зазначені обставини і вимоги Закону суди попередніх інстанцій належної уваги не звернули і не дали їм ніякої оцінки.

Крім того, ні суд першої інстанції, а ні апеляційний господарський суд, приймаючи оскаржувані судові рішення не врахували того, що постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2015 провадження по справі № 5019/726/12 про банкрутство ТзОВ "Інвестиційно-будівельна компанія припинено, як таке, що порушене безпідставно із зазначенням того, що у зв"язку із припиненням справи про банкрутство втрачають юридичну силу всі прийняті судом у даній справі процесуальні документи.

За таких обставин, судами попередніх інстанцій, в порушення вимог закону, судові рішення по справі прийняті без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи та доказів, які мають суттєве значення по справі.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 та рішення Господарського суду Рівненської області від 31.08.2015 про відмову у визнані недійсними результатів аукціону з продажу майна, а також відповідного договору купівлі-продажу майна не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до господарського суду Рівненської області.

При новому розгляді справи суду, слід врахувати вище викладене, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 та рішення Господарського суду Рівненської області від 31.08.2015 по справі № 918/716/15 скасувати.

Справу № 918/716/15 направити на новий судовий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Куровський С.В.

Удовиченко О.С.