ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 року Справа № 907/1096/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ковтонюк Л.В., Корнілова Ж.O. розглянувши матеріали касаційноїскаргиакціонерного товариства "Sotra Holding Ag" напостанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2017у справігосподарського суду Закарпатської області №907/1096/15за позовомакціонерного товариства "Sotra Holding Ag" довиконавчого комітету Батьовської селищної ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал Карпати" провизнання недійсним рішення виконавчого комітету Батьовської селищної ради Берегівського району Закарпатської області №3 від 28.01.2004 "Про оформлення права колективної власності на комплекс будівель по вул. Свободянській, 3 в смт. Батьово за Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал Карпати" (спільна інвестиційна діяльність ТОВ "Термінал Карпати" та фірми "СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ") в цілому"

за участі представників сторін:

від позивача - Сергеєв П.О.,

від відповідача - Тараненко Д.О.,

від третьої особи - Усик М.Г.,

У С Т А Н О В И В:

08.10.2015 акціонерне товариство "Sotra holding AG" звернулися до суду з позовом про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Батьовської селищної ради Берегівського району Закарпатської області №3 від 28.01.2014 "Про оформлення права колективної власності на комплекс будівель по вул. Свободянській 3 в смт Батьово за товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал Карпати (спільна інвестиційна діяльність ТОВ "Термінал Карпати та фірми "СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ") в цілому".

Справа розглядалась судами неодноразово.

05.10.2016 рішенням господарського суду Закарпатської області (судді Пригара Л.І., Йосипчук О.С., Мокану В.В.), залишеним без змін 17.01.2017 постановою Львівського апеляційного господарського суду (судді Бойко С.М., Бонк Т.Б., Мирутенко О.Л.) у задоволенні позову відмовлено. Господарські суди виходили з того, що невідповідність рішення органу місцевого самоврядування вимогам діючого законодавства не встановлено, матеріали справи не підтверджують передачу перевантажувальної рампи у якості внеску до спільної діяльності, а комплекс будівель зданий в експлуатацію ТОВ "Термінал Карпати" як замовником і забудовником самостійно, без участі іноземного учасника.

У касаційній скарзі акціонерне товариство "Sotra holding AG" просили постанову та рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначали, що оскаржуване рішення приймалось в умовах дії Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, який набув чинності з 01.01.2004, який не передбачав таку форму власності, як колективна.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обгрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій установлено та матеріалами справи підтверджується, що 28.01.2004 рішенням виконавчого комітету Батьовської селищної ради Берегівського району Закарпатської області №3 було оформлено право колективної власності на комплекс будівель по вул. Свободянській, 3 в смт. Батьово за Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал Карпати" (спільна інвестиційна діяльність ТОВ "Термінал Карпати" та фірми "СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ") в цілому.

Звертаючись із позовом у цій справі, АТ "Sotra Holding Ag" заявили вимогу визнати недійсним рішення органу місцевого самоврядування, із прийняттям якого порушено їх право як учасника спільної часткової власності (правонаступника фірми "СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ" ("SVT Sojuzvneshtrans Holding AG").

Відповідно до ч.ч.9, 10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Положеннями статті 393 ЦК України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином, обов'язковими передумовами для визнання недійсним рішення виконкому Батьовської селищної ради №3 від 28.01.2004 є невідповідність останнього положенням чинного на той час законодавства та порушення ним прав і законних інтересів позивача.

У свою чергу, звертаючись із відповідним позовом, позивач зобов'язаний довести, яким чином спірний акт зачіпає чи порушує його права, законні інтереси, а суд - перевірити доводи та докази, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, та в залежності від установленого, вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.

Із матеріалів справи видно, що відповідно до умов договору про спільну діяльність № 152/01 від 19.12.2001 року між сторонами було досягнуто домовленість організувати сумісну інвестиційну діяльність з реконструкції та будівництва критого перевантажувального комплексу на станції "Батьово" Львівської залізниці з метою його подальшої експлуатації. За цим договором сторони погодили, що "Український" та "Іноземний учасники" будуть розпоряджатися на праві спільної дольової участі створеним в результаті спільної інвестиційної діяльності майном (критим перевантажувальним комплексом), а також розподіл прибутку буде відбуватися пропорційно їх часткам, які будуть належати кожному з них у спільному майні.

Пунктом 5 договору № 152/01 від 19.12.2001 встановлено, що для організації сумісної діяльності сторони мають здійснити внески, а саме: внесок Українського учасника здійснюється передачею перегрузочної рампи на станції "Батьово" Львівської залізниці загальною площею 40,240 кв.м, яка належить йому на праві власності, а також передачею грошових коштів в розмірі 2 000 000 дол. США; внесок Іноземного учасника здійснюється в формі поставок на адресу Українського учасника обладнання, будівельних матеріалів та інших матеріально-технічних цінностей на суму 3 000 000 дол. США, перелік яких та умови поставки визначаються додатковими угодами до Договору.

Господарські суди встановили, що між позивачем та третьою особою виникли зобов'язальні правовідносини щодо спільної діяльності у формі простого товариства, метою якої була наступна експлуатація реконструйованого перевантажувального комплексу та отримання прибутку. Право позивача на виникнення у нього власності на об`єкт нерухомості заперечується третьою особою та не визнається.

Вищезгаданий договір вступив у силу з часу його державної реєстрації 10.06.2002, та укладений строком на 50 років (п.8.1 договору).

У відповідності до п.4 Перехідних положень ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004 щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. До договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення (п.9 Перехідних положень ЦК України у редакції від 16.01.2003).

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на підставі Рішення 15-ї сесії 23-го скликання Батьовської селищної ради Берегівського району Закарпатської області від 09.10.2001 року "Про надання дозволу на реконструкцію рампи для перевалки грузів із вагонів в ТОВ "Термінал Карпати", дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Берегівського району Закарпатської області №48 від 29.10.2001 на виконання будівельних робіт з реконструкції критого ангара ст. Батьово Берегівського району відповідно до проектної документації узгодженої та зареєстрованої 26.10.2001 року Берегівським відділом містобудування, архітектури та ЖКГ, ТОВ "Термінал Карпати" розпочали реконструкцію належного їм майна - перегрузочної рампи на станції "Батьово" Львівської залізниці у жовтні 2001 року, та набули права власності з моменту державної реєстрації, що посвідчується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 03.02.2004 серії САА №242544, що зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 04.02.2004. Земельна ділянка площею 10,0833 га на якій передбачалось проведення робіт з реконструкції належала ТОВ "Термінал Карпати" на праві постійного користування згідно Державного акту про право постійного користування землею серії ІІ- ЗК № 001780, який був виданий на підставі рішення 9-ої сесії 23-го скликання Батьовської селищної ради від 16.12.1999 року.

З урахуванням зазначеного попередні судові інстанції установили, що як підтверджується матеріалами справи, комплекс будівель був зданий в експлуатацію ТОВ "Термінал Карпати" як замовником та забудовником самостійно, без участі іноземного учасника. Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації підписаний її членами та затверджений в.о.голови районної державної адміністрації. Комісією при прийнятті об'єкту до експлуатації встановлено, що порушень вимог органів Державного архітектурно-будівельного контролю, Державного санітарно-епідеміологічного, пожежного нагляду та органів Держнагляду по охороні праці при будівництві не встановлено. Згідно п. 2 акту визначено, що акт державної комісії може бути підставою для реєстрації у відповідних органах об'єкта як колективної або приватної власності юридичних та фізичних осіб, а також Державних органах статистики. Замовником реконструкції в акті державної комісії зазначено саме ТОВ "Термінал Карпати".

Отже, зважаючи на те, що реконструкція об'єкту нерухомого майна проводилась за наявності акта про право користування земельною ділянкою та акта комісії про приймання об'єкта і введення його в експлуатацію, суди обох інстанцій дійшли висновку, що у відповідача були наявні підстави для оформлення права власності за замовником будівництва, яким значилось ТОВ "Термінал Карпати" у всіх дозвільних документах. Згідно Державного акту про прийняття об'єкту і введення його в експлуатацію замовником реконструкції вказано ТОВ "Термінал Карпати". Втім, "СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ" ні у зазначеному акті, ані в дозволах на реконструкцію та виконання будівельних робіт не значилось.

Пунктом 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445 (у діючій станом на час виникнення спірних правовідносин редакції) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.

Надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам, суди попередніх інстанцій на підставі встановлених обставин справи дійшли обгрунтованого висновку, що прийняття виконавчим комітетом Батьовської селищної ради рішення №3 від 28.01.2014 з видачею свідоцтва про право власності при наявності державного акта про право власності на землю та за наявності акта про прийняття та введення об'єкта в експлуатацію, де замовником реконструйованого об'єкта нерухомості було ТзОВ "Карпати", відповідало компетенції органу місцевого самоврядування.

За рішенням Конституційного Суду України у справі №7-рп/2009 від 16.04.2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Оспорюване рішення відповідача, яке прийняте на виконання делегованих повноважень щодо обліку відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, визначених п.10 підпункту "б" ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, на підставі нього виникло право власності третьої особи, яке грунтується на правовстановлюючих документах.

Що стосується тверджень заявника про те, що рішення №3 від 28.01.2014 виконавчого комітету Батьовської селищної ради не відповідає положенням чинного на той час Цивільного кодексу України, то вони були спростовані обгрунтованими висновками суду апеляційної інстанції, яким зазначено, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 63 ГК України (у редакції від 16.03.2003) залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів як підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності). Більше того, за змістом пунктів 4, 9 Перехідних положень ЦК України, з урахуванням правовідносин сторін за договором про спільну діяльність № 152/01 від 19.12.2001 року, такі доводи позивача грунтуються на довільному тлумаченні положень закону, яким урегульовані спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, касаційна інстанція вважає правові висновки господарських судів попередніх інстанцій правильними та такими, що відповідають встановленим фактичним обставинам, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень відсутні.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу акціонерного товариства "Sotra Holding Ag" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 та рішення господарського суду Закарпатської області від 05.10.2016 у справі №907/1096/15 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЛ.В. Ковтонюк СуддяЖ.О. Корнілова