Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року Справа № 917/1/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Вовка І.В., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 рокуу справі господарського судуПолтавської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро 2" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод"простягнення 1 357 277,85 грн.,в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Ткач Т.М.,- відповідача:Гуль В.С.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро 2" (далі - ТОВ "Приват-Агро 2") звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" (далі - ТОВ "Лозівський молочний завод"), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про стягнення 1356977,85 грн. заборгованості, 414296,84 грн. пені, 23968,21 грн. 3% річних, 113091,84 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.03.2016 року (суддя: Іваницький О.Т.) провадження у справі №917/1/16 зупинено до набрання рішенням по справі №530/337/16-ц законної сили.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 року (колегія суддів у складі: Пушай В.І. - головуючого, суддів: Плужник О.В., Могилєвкін Ю.О.) ухвалу місцевого господарського суду від 16.03.16 року скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду Полтавської області.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Лозівський молочний завод" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 року скасувати, а ухвалу господарського суду Полтавської області від 16.03.2016 року з даної справи залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію за договором поставки № 0104 від 01.04.2015 року в сумі 1 356 977,85 грн., інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору поставки № 0104 від 01.04.2015 щодо оплати вартості отриманого товару.

Предметом позовних вимог у справі Зінківського районного суду Полтавської області №530/337/16-ц є вимога про визнання недійсним договору поставки № 0104 від 01.04.2015 року.

Суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі на підставі ст. 79 ГПК України, виходив з того, що ці справи є пов'язаними між собою та обставини, встановлені у справі №530/337/16-ц є преюдиційними для справи №917/1/16.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

За змістом названої норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому, пов'язаність даної справи полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Отже, за переконанням колегії суддів, зупинення провадження у справі про стягнення коштів до вирішення справи, предметом якої є визнання недійсним договору, на підставі якого заявлена вимога про стягнення коштів, є правом, а не обов'язком суду, і вирішуючи питання про зупинення або про відмову у зупиненні провадження у справі суд має враховувати обставини конкретної справи.

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Колегія суддів відзначає, що зазначеною нормою передбачено право господарського суду визнати недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству; тобто, мається на увазі ситуація, коли визнання недійсним договору не є предметом позову, тобто позовна вимога не полягає у визнанні договору недійсним, а лише ґрунтується на договорі, який суд може визнати недійсним у силу наведеної норми.

З огляду на викладене, розглядаючи позовні вимоги, що випливають з договору, суд у будь-якому випадку, має перевірити законність цього договору, а тому колегія суддів вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції про безпідставність зупинення місцевим господарським судом провадження у даній справі.

Доводи ТОВ "Лозівський молочний завод", викладені в касаційній скарзі, не спростовують зроблених судом апеляційної інстанції висновків.

Відповідно до приписів ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, оскаржувана постанова є повною, законною та обгрунтованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 року у справі № 917/1/16 залишити без змін.

Справу повернути до господарського суду Харківської області.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді І.В.Вовк

Н.М.Нєсвєтова