Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року Справа № 916/2421/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А., суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б.за участю представників:позивача (прокуратури)Томчук М.О. (посв. від 01.08.2012 №000606)відповідачів, третьої особине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗаступника прокурора Одеської області на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 р.у справі № 916/2421/14 господарського суду Одеської області за позовомБіляївського міжрайонного прокурора Одеської області до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) Біляївської районної державної адміністрації 2) Приватного підприємства "Будресурс" Біляївська районна рада Одеської області провизнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку

В С Т А Н О В И В :

У червні 2014 р. Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Біляївської районної державної адміністрації та приватного підприємства "Будресурс" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, реєстрацій номер (04.07.516.00008), розташованої на території Нерубайської сільської ради за межами населеного пункту, загальною площею 7,9 га, який укладено між ПП "Будресурс" та Біляївською районною державною адміністрацією 20.06.2007р.; зобов'язання повернути земельну ділянку, реєстрацій номер (04.07.516.00008), розташовану на території Нерубайської сільської ради за межами населеного пункту, загальною площею 7,9 га та нормативною вартістю 13940002,29 грн. до земель запасу Нерубайської сільської ради.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.10.2014 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Біляївську районну раду Одеської області.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.11.2014 р. у даній справі (колегія у складі суддів: головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Літвінов С.В., суддя Горячук Н.О.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Будішевської Л.О., суддів Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Заступник прокурора Одеської області звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 03.11.2014 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 р. скасувати, та задовольнити позовні вимоги Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області повністю, посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено всіх доказів та встановлено всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на статті 215, 216 Цивільного кодексу України, статті 13, 23 Закону України "Про оцінку земель", статтю 21 Закону України "Про оренду землі", статті 4-7, 43, 111-28 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.03.2015 р. касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.04.2015 р.

01.04.2015 р. ухвалою Вищого господарського суду розгляд касаційної скарги відкладено на 15.04.2015 р.

15.04.2015 р. ухвалою Вищого господарського суду розгляд касаційної скарги відкладено на 22.04.2015 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні касаційної інстанції 22.04.2015 р. прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 20.06.2007 р. між Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області (орендодавець) та ПП "Будресурс" (орендарем) було укладено договір оренди землі, згідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення-забудовані землі, загальною площею 7,9 га, які використовуються в комерційних цілях, що знаходиться за адресою: комплекс будівель та споруд №8 (вісім), Нарубайська сільська рада Біляївського району Одеської області, (за межами населених пунктів), кадастровий номер 5121084200:01:002:0273, строком на 49 років.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1394002,29 грн., згідно витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за №6-6-03/4586 від 06.06.2007 р., виданої Біляївським районним відділом земельних ресурсів.

Договір було зареєстровано Одеською регіональною філією державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 26.06.2007 р. за №04.07.516.00008.

У пункті 7 договору зазначено, що останній укладено строком на 49 років з правом викупу, для розміщення будівель і споруд цегельного заводу.

Відповідно до розділу "Орендна плата" договору, орендна плата вноситься Орендарем у розмірі 3038 грн. за 1 гектар фізичної площі в рік згідно протоколу земельної комісії від 12.05.2006р. №5. Через два роки після завершення будівництва орендна плата переглядається. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що буде підтверджено документами.

Невід'ємними частинами договору є: план меж земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Судами встановлено, що на підставі акту приймання-передачі, орендодавець передав ПП "Будресурс" на виконання умов договору оренди землі та плану землекористування земельну ділянку, загальною площею 7,90 га забудованих земель, що використовуються в комерційних цілях, яка знаходиться за межами населеного пункту, а орендар прийняв в оренду вищезгадану земельну ділянку строком на 49 років, згідно договору оренди землі під розміщення будівель та споруд цегельного заводу.

Предметом даного спору є вимога Заступника прокурора Одеської області до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області та ПП "Будресурс" про визнання недійсним договору оренди землі від 20.06.2007 р. на підставі статтей 203, 215 Цивільного Кодексу України та повернення до земель запасу Нерубайської сільської ради земельної ділянки, загальною площею 7,9 га, що орендувалася за цим договором, в порядку статті 216 Цивільного Кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Згідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Приписами статті 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка була чинною на момент укладення договору) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що зі змісту договору оренди землі від 20.06.2007 р. вбачається, що Біляївська районна державна адміністрація та Приватне підприємство "Будресурс" дійшли згоди відносно всіх істотних умов договору оренди землі, які передбачені частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору).

Також, що договір від 20.06.2007 р. містить усі невід'ємні частини договору оренди, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин частини 2 статті 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) щодо визнання договору оренди землі недійсним.

У відповідності до статті 21 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу підлягають державній експертизі відповідно до закону.

Статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати земель державної та комунальної власності.

Згідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель" розроблення відповідної документації проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Частиною 2 статті 26 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що розробниками документації із землеустрою є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи-підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Відповідно до статей 20, 23 Закону України "Про оцінку землі" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розроблена Приватним підприємством "Будресурс" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок пройшла державну експертизу, що підтверджується висновком державної землевпорядної експертизи №1052 від 20.07.2005 р.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія витягу Біляївського районного відділу земельних ресурсів Одеського головного обласного управління земельних ресурсів №4104 від 12.05.2006 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що передавались в оренду Приватному підприємству "Будресурс" та в якому вказано розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, вказаний витяг підписаний начальником Біляївського районного відділу земельних ресурсів та скріплений печаткою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що за наявність висновку державної землевпорядної експертизи та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Біляївським районним відділом земельних ресурсів Одеського головного обласного управління земельних ресурсів, а також не затвердження Біляївською районною радою технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки не тягне за собою правого наслідку про визнання договору оренди землі недійсним.

В свою чергу, суди попередніх інстанцій зазначили, що Приватне підприємство "Будресурс" є власником будівель та споруд, що розташовані на орендованій земельній ділянці, право власності на які зареєстровано у відповідності до норм чинного законодавства.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів, що позбавлення Приватного підприємства "Будресурс" права користування земельною ділянкою, на якій розташовані належні йому на праві власності об'єкти нерухомості, може призвести до порушення його конституційних прав, що є неприпустимим.

Разом з тим, вимога Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області про повернення до земель запасу Нерубайської сільської ради земельної ділянки загальною площею 7, 9 га, розташованої на території Нерубайської сільської ради за межами населеного пункту, нормативною вартістю 1394002, 29 грн. є похідною від вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 20.06.2007 р.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій вірно зазначили про те, що Біляївським міжрайонним прокурором Одеської області не доведено наявності підстав, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та похідної вимоги про повернення земельної ділянки до земель запасу.

Стосовно доводів, які викладені Біляївським міжрайонним прокурором Одеської області в своїй касаційній скарзі, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

В касаційній скарзі скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі, які на його думку неправильно були оцінені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки місцевого та апеляційного господарського суду, відповідають встановленим обставинам справи і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції і не є таким, що тягнуть за собою скасування оскаржуваних рішень.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 р. у справі № 916/2421/14 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова