ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 922/599/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолянського А.Г.суддівКоробенка Г.П., Мачульського Г.М. (доповідач),розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуУправління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської областіна постановуХарківського апеляційного господарського судувід16.07.2015у справі№922/599/15Господарського суду Харківської областіза позовомУправління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської областідо1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергачівський моторобудівний завод" 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській областітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністраціїтретя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_4за участюпрокурора Дергачівського району Харківської областіпровизнання недійсним договору купівлі-продажуза участю

- позивача:Шовкопляс В.В. (довіреність від 20.10.2015)- відповідача-1:Кравченко В.П. (довіреність від 12.10.2015)- відповідача-2:Скрипка М.Д. (довіреність від 15.12.2014)- прокурора:Суходольський С.М. (посвідчення № 020273 від 05.09.2014),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергачівський моторобудівний завод" (далі - відповідач-1) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі - відповідач-2), Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області (далі - позивач) просило: визнати недійсним договір купівлі-продажу об'єкту малої приватизації (група А) - цілісного майнового комплексу колишнього підприємства "Дергачівський державний моторобудівний завод" від 06.04.2010, розташованого за адресою: Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31; поновити порушене право позивача та зобов'язати відповідача-2 закріпити за позивачем займані ним приміщення нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Дергачі, вул. Залізнична, 31, на праві повного господарського відання, оперативного управління або на договірних засадах.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача не було повідомлено про приватизацію приміщень, а також тим, що приватизація відбулась із порушення чинного законодавства оскільки позивач займає частину приміщень, що приватизовано, але при цьому при приватизації за ним не закріпили у спосіб, визначений законом, ці приміщення.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.04.2015 (суддя Яризько В.О.) позов задоволено частково: визнано недійсним договір №1287 від 06.04.2010 купівлі-продажу об'єкту малої приватизації (група А) - цілісного майнового комплексу колишнього підприємства "Дергачівський державний моторобудівний завод" за адресою: Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31, укладений між відповідачами; зобов'язано відповідача-2 розглянути питання щодо закріплення за позивачем займаних ним приміщень в нежитловій будівлі, яка розташована за адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Білецька А.М., Гончар Т.В.) це рішення суду першої інстанції скасовано і прийнято нове, яким в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права.

У відзиві відповідач-1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення а постанову суду апеляційної інстанції без змін, вказуючи, що апеляційний суд повно встановив обставини справи та правильно застосував норми права.

Треті особи належним чином повідомлені про розгляд касаційної скарги, але не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржене судове рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Частково задовольняючи позов місцевий господарський суд своє рішення мотивував тим, що спірний договір купівлі-продажу укладено із недотриманням відповідачем-2 вимог статті 2 частини 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Скасовуючи це рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у позові суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що спірний договір купівлі-продажу був укладений без порушень вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Підстави для скасування оскарженої постанови відсутні виходячи із наступного.

Як встановлено судами 06.04.2010 між відповідачем-1 як покупцем та відповідачем-2 як продавцем було укладено спірний договір № 1287 купівлі-продажу об'єкту малої приватизації (група-А) цілісного майнового комплексу колишнього підприємства "Дергачівський державний моторобудівний завод" за виключенням інтелектуальної власності держави та залізничної платформи, за адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31.

Відповідно до умов вказаного договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю державне майно колишнього підприємства "Дергачівський державний моторобудівний завод" за виключенням інтелектуальної власності держави та залізничної платформи, за адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31, що приватизовано шляхом викупу, а покупець зобов'язується сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, прийнявши вказаний об'єкт приватизації, та здійснивши реєстрацію нерухомого майна в комунальному підприємстві технічної інвентаризації «Інвенрос» Дергачівського району Харківської області.

Цілісний майновий комплекс колишнього підприємства "Дергачівський державний моторобудівний завод" включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з матеріалами інвентаризації станом на 30.11.2009, за виключенням інтелектуальної власності держави та залізничної платформи "Моторна". Перелік нерухомого майна, яке передається у власність покупцю наведено в додатку, що є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.1 договору).

Сторонами погоджено у пункті 1.2 договору, що право власності (володіння, користування і розпоряджання) на об'єкт приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

Згідно з переліком нерухомого майна, який передається у власність покупцю та який наведений в додатку до договору, що є невід`ємною частиною вказаного договору, у власність відповідача-1 передається адміністративно-побутовий корпус загальною площею 6813,4 кв. м, до якого входять приміщення орендовані позивачем.

20.10.2010 цілісний майновий комплекс колишнього підприємства "Дергачівський державний моторобудівний завод" було передано за актом приймання-передачі № 977 із власності держави у власність відповідача-1.

Звернувшись у суд із позовом у даній справі, позивач обґрунтовував його тим, що приватизацію нерухомого майна було здійснено з порушенням вимог статті 2 частини 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Відповідно до положень нведеної статті 2 частини 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" у редакції, що діяла на час приватизації, якщо в нежилих приміщеннях будинку, що є державною власністю, розміщується два чи більше державних або заснованих на оренді державного майна підприємств, то у разі прийняття рішення про приватизацію одного чи кількох із них займані ними приміщення, за відсутності заборони на приватизацію цього будинку, приватизуються разом з іншим майном підприємства після закріплення за названими співкористувачами займаних ними приміщень на праві повного господарського відання, оперативного управління або на договірних засадах.

Як встановлено судом апеляційної інстанції під час приватизації частина майна знаходилась у позивача в суборенді у зв'язку із неодноразовим продовженням у подальшому дії договору, на підставі договору, укладеного 17.05.2007 між відповідачем-1 та позивачем, що позивачем не заперечується, і про що зазначено у його позові.

Отже вимоги вказаної норми щодо того, що займані приміщення іншими підприємствами приватизуються разом з іншим майном підприємства після закріплення за названими співкористувачами займаних ними приміщень на договірних засадах, стосовно позивача були дотримані, оскільки діяв вказаний договір суборенди, і додаткового врегулювання таких правовідносин цією нормою не вимагається.

Крім того, чинним законодавством не передбачалось обов'язку для відповідача-2 повідомляти позивача безпосередньо про таку приватизацію, позивач норм законодавства про такий обов'язок у своєму позові не навів, а судом апеляційної інстанції також встановлено, що у газеті "Відомості приватизації", яка є додатком до Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію №14 (607), була офіційно опублікована інформація про приватизацію шляхом викупу цілісного майнового комплексу колишнього підприємства "Дергачівський державний моторобудівний завод" за виключенням інтелектуальної власності держави та залізничної платформи «Моторна».

За таких умов, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що інформація про приватизацію вважається такою, що доведена до відома зацікавлених осіб.

Позивач цих обставин не спростував.

Згідно із положеннями статті 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у редакції, що діяла на час приватизації, до договору суборенди застосовуються положення про договір оренди (ч.4).

Статтею 23 цього Закону визначено, що передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. В разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника (ч.1).

Таким чином правовідносини із суборенди врегульовано наведеними нормами права і договір суборенди зберігав чинність для нового власника і після приватизації майна, а тому здійснення приватизації у спірних у даній справі правовідносинах, прав позивача не порушувало.

Щодо доводів, викладених у касаційній скарзі, стосовно незрозумілої для заявника зміни після прийняття апеляційної скарги 29.04.2015 складу колегії суддів апеляційної інстанції 30.04.2015, 12.05.2015, 20.05.2015, 23.06.2015, 16.07.2015, слід зазначити наступне.

Згідно наявних у справі документів після прийняття 29.04.2015 апеляційної скарги відповідача-1 і до початку її розгляду до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга від відповідача-2, яку до провадження прийнято 30.04.2015 тим же складом колегії суддів апеляційної інстанції, що й апеляційну скаргу відповідача-1.

Після прийняття цих апеляційних скарг і до початку їх розгляду до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_4, яка 12.05.2015 до провадження прийнята іншим складом суду, оскільки у зв'язку із відпусткою судді Потапенко В.І. до складу колегії суддів було введено суддю Істоміну О.А.

20.05.2015 розгляд справи відкладено колегією суддів за участі судді Гончар Т.В., причину повторного автоматичного розподілу справи, та відповідно і визначення іншого складу, зазначено - перебування на лікарняному.

23.06.2015 розгляд справи відкладено на 16.07.2015 колегією суддів за участі судді Білецької А.М., у зв'язку із відпусткою судді Гончар Т.В.

16.07.2015 оскаржену постанову прийнято колегією суддів за участю судді Гончар Т.В. у зв'язку із відпусткою судді Горбачової Л.П.

Відповідно до положень статті 46 Господарського процесуального кодексу України перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих господарських судів здійснюється апеляційними господарськими судами колегією суддів у складі трьох суддів (ч.2). Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретної справи визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 21 цього Кодексу (ч.5).

Згідно статті 21 наведеного кодексу визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів (ч.3).

Частиною шостою цієї статті передбачено, що порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.

У касаційній скарзі не зазначено про порушення чинного законодавства у вказаній частині і таких порушень не вбачається.

За вказаних обставин підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 у справі Господарського суду Харківської області №922/599/15, залишити без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.П. Коробенко

Г.М. Мачульський