Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року Справа № 904/1210/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Жукової Л.В., Палія В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 рокуу справі господарського судуДніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дніпрогаз"доІноземного підприємства "Агбор Інжинірінг ЛТД"провизнання договору на постачання природного газу за регульованим тарифом укладеним в редакції позивача в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Нікулиця Л.Т.;- відповідача:Михалевич М.А.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" (далі - ПАТ "Дніпрогаз") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Іноземного підприємства "Агбор Інжинірінг ЛТД" (далі - ІП "Агбор Інжинірінг ЛТД") про визнання укладеним в редакції позивача договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/П-ПР-14151/139804 від 01.01.2013 року, зокрема, позивач просив:

- включити абзац 2 до пункту 2.5 договору в такій редакції: "Приймання - передачі газу протягом місяця поставки здійснюється рівномірно з припустимим відхиленням добових обсягів від середньодобового не більше +/-5,0%";

- підп. 2.8.3 пункту 2.8 викласти в наступній редакції: "У випадку відмови споживача від підписання акта приймання - передачі газу та/або акту виконаних робіт без відповідного обґрунтування постачальник має право припинити або обмежити постачання газу на об'єкти газопостачання споживача";

- виключити підп. 6.2.3 пункту 6.2 відповідно до якого у разі невиконання споживачем обов'язків по договору, постачальник має право у встановленому законом порядку застосовувати до споживача оперативно - господарські санкції, передбачені статтею 236 Господарського кодексу України, а також відмовлятись від надання послуг, передбачених предметом договору тимчасово та/або зменшувати обсяг послуг, що надаються;

- пункт 6.3 викласти в редакції, що відповідає змісту типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, що затверджений постановою НКРЕ № 1580 від 22.09.2011 року, згідно якого споживач не несе відповідальності перед постачальником за порушення умов Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили;

- викласти пункт 6.5 в такій редакції: "Постачальник не несе відповідальності перед споживачем за порушення умов Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини споживача, третіх осіб або внаслідок дії обставин непереборної сили".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2013 року позов задоволено частково. Суд вирішив абзац 2 п. 2.5 та підп. 6.2.3 п. 6.2 типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/П-ПР-14151/139804 від 01.01.2013 року виключити; п. 6.5 вказаного договору викласти в редакції ІП "Агбор Інжинірінг ЛТД" вказавши, що постачальник не несе відповідальність перед споживачем за порушення умов договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини споживача або внаслідок дії обставин непереборної сили. В іншій частині позову провадження у справі припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2013 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2013 року у справі № 904/1210/13-г скасовано частково, резолютивну частину викладено в наступній редакції: "Абзац 2 п. 2.5, підп. 2.8.3 і п. 6.3 типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/П-ПР-14151/139804 від 01.01.2013 року прийняти в редакції ПАТ "Дніпрогаз". П. 6.5. типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/П-ПР-14151/139804 від 01.01.2013 року викласти в редакції ІП "Агбор Інжинірінг ЛТД", наведеній у протоколі розбіжностей до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2013 року №2013/П-ПР-14151/139804: "Постачальник не несе відповідальності перед споживачем за порушення умов договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини споживача або внаслідок дії обставин непереборної сили". Підп. 6.2.3 типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/П-ПР-14151/139804 від 01.01.2013 року виключити. Судові витрати покласти на обидві сторони порівну."

Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2014 року касаційну скаргу ІП "Агбор Інжинірінг ЛТД" задоволено частково, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2013 року у справі № 904/1210/13-г скасовано, а справу передано на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року апеляційну скаргу ПАТ "Дніпрогаз" задоволено частково. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2013 року у справі № 904/1210/13-г скасовано в частині припинення провадження у справі відносно підпункту 2.8.3. пункту 2.8 та пункту 6.3 Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/П-ПР-14151/139804 від 01.01.2013 року та прийнято в цій частині нове рішення, яким підпункт 2.8.3. пункту 2.8. Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/П-ПР-14151/139804 від 01.01.2013 року викладено в редакції ПАТ "Дніпрогаз": "У випадку відмови споживача від підписання акту приймання-передачі газу та/або акту виконаних робіт без відповідного обґрунтування, постачальник має право припинити або обмежити постачання газу на об'єкти газоспоживання споживача". Пункт 6.3 Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/П-ПР-14151/139804 від 01.01.2013 року викладено в редакції ПАТ "Дніпрогаз": "Споживач не несе відповідальності перед постачальником за порушення умов Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили". В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2013 року по справі № 904/1210/13-г залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "Дніпрогаз" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року в частині залишення без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2013 року щодо виключення абзацу 2 п. 2.5 Договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/П-ПР-14151/139804 від 01.01.2013 року скасувати. В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року у справі № 904/1210/13-г скаржник просив залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.12.2013 року ПАТ "Дніпрогаз" направило на адресу ІП "Агбор Інжинірінг ЛТД" проект типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/П-ПР-14151/139804 від 01.01.2013 року у двох примірниках.

15.01.2013 року відповідач повернув підписаний договір з протоколом розбіжностей, в якому відповідач не погоджувався із змістом шести пунктів (підпунктів) договору.

За даним протоколом розбіжностей відповідачем було запропоновано абзац 2 пункту 2.5, підпункт 2.8.3, підпункт 6.2.3, пункт 6.3 із договору виключити; підпункт 6.4.1 та пункт 6.5 договору викласти в іншій редакції.

Розглянувши протокол розбіжностей, позивач підписав його з протоколом узгодження розбіжностей від 04.02.2013 року, в якому не погодився з пропозиціями відповідача щодо абзацу 2 пункту 2.5, підпунктів 2.8.3, 6.2.3, пунктів 6.3, 6.5 договору, які залишилися неврегульованими. Підпункт 6.4.1. пункту 6.4. постачальник погодився прийняти в редакції споживача.

У зв'язку з неможливістю врегулювання між сторонами розбіжностей по окремим пунктам типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/П-ПР-14151/139804 від 01.01.2013 року, позивач звернувся до господарського суду з позовом про викладення вказаного договору в редакції позивача.

Господарський суд Дніпропетровської області відмовляючи у викладенні абзацу 2 пункту 2.5, підп. 6.2.3 пункту 6.2 та пункту 6.5 в редакції позивача виходив з того, що вказані пункти суперечать ст. 179 Господарського кодексу України. Припиняючи провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині підп. 2.8.3 пункту 2.8, підп. 6.4.1 пункту 6.4 та пункту 6.3 типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/П-ПР-14151/139804 від 01.01.2013 року, суд першої інстанції виходив з того, що сторони під час розгляду спору погодили вказані умови договору.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині припинення провадження у справі відносно підп. 2.8.3 пункту 2.8 та пункту 6.3 типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/П-ПР-14151/139804 від 01.01.2013 року та викладаючи їх в редакції позивача зазначив, що Господарський суд Дніпропетровської області безпідставно припинив провадження в цій частині, оскільки відповідач погодився з редакцією пунктів запропонованою ПАТ "Дніпрогаз" (т. 1 а.с. 39-41). В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2013 року по даній справі залишено без змін.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення лише в частині виключення абзацу 2 п. 2.5 з типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/П-ПР-14151/139804 від 01.01.2013 року.

Суди попередніх інстанцій відмовляючи позивачу у викладенні абзацу 2 п. 2.5 типового договору на постачання природного газу в редакції позивача, виходили з того, що оскаржуваний пункт суперечить ст. 179 ГК України та абзацу 1 цього ж пункту, в якому конкретно визначено порядок споживання газу, а тому нав'язування позивачем своєї позиції щодо необхідності врегулювання договором похибки відхилення від добових обсягів поставки газу є порушенням загальних принципів господарювання, закріплених в чинному законодавстві.

Крім того, суд апеляційної інстанції відзначив, що абзац 2 пункту 2.5 договору на постачання природного газу в редакції ПАТ "Дніпрогаз" відсутній у Типовому договорі на постачання природного газу за регульованим тарифом, що затверджений постановою НКРЕ № 1580 від 22.09.2011 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій правомірно врахували приписи Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а також Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та умови Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженого постановою НКРЕ № 1580 від 22.09.2011 року.

Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом укладається відповідно до Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженому постановою НКРЕ від 22.09.2011 року № 1580, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 07.10.2011 року за № 1155/19893 (абзац 9 ч. 1 п. 1.3 Правил користування природним газом для юридичних осіб, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012 № 1181).

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання, визначено статтею 179 Господарського кодексу України. Відповідно до ч. 3 цієї статті укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови (ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України).

Отже, конкретизація умов договору, укладеного на підставі типового договору, не повинна призводити до відступу від змісту останнього.

З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій обґрунтовано надали правову оцінку абзацу 2 п. 2.5 договору на постачання природного газу, виключивши його з тексту угоди.

При цьому судова колегія зазначає, що правомірність викладення інших (не зазначених у касаційній скарзі) пунктів договору № 2013/П-ПР-14151/139804 від 01.01.2013 року у редакції, вказаних в резолютивній частині оскаржуваних рішень не є предметом даного касаційного оскарження, в зв'язку з чим, виходячи з меж перегляду справи в касаційному порядку, законність та обґрунтованість судових актів в цій частині касаційною інстанцією не перевіряється.

Відповідно до приписів ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи зазначене, оскаржуване рішення є таким, що прийняте на підставі повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому, судова колегія не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Щодо доводів, викладених у касаційній скарзі, то вони не приймаються судом до уваги, оскільки не спростовують висновків суду, покладених в основу оскаржуваного судового рішення, а лише зводяться до переоцінки досліджених судами доказів та встановлених обставин справи, що не віднесено до компетенції суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року у справі № 904/1210/13-г залишити без змін.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді Л.В.Жукова

В.В.Палій