Історія справи

Постанова ВГСУ від 10.08.2016 року у справі №30/380
Постанова ВГСУ від 17.12.2014 року у справі №30/380
Постанова ВГСУ від 19.02.2014 року у справі №30/380
Постанова ВГСУ від 10.08.2016 року у справі №30/380

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року Справа № 30/380

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Валентин" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 22.10.2014р. у справі господарського суду№30/380 міста Києва за позовомдочірнього підприємства "АРДАЛ" до1) державного підприємства "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон" 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" третя особатовариство з обмеженою відповідальністю "Укрсоцбудінвест" про за участю представників сторін: позивача - відповідача 1- відповідача 2- третьої особи - скаржника -усунення перешкод, звільнення земельної ділянки, приведення земельної ділянки у придатний до використання стан пр. Дряхлов Є.О. - дов. №24 від 31.12.13р. не з'явився не з'явився не з'явився пр. Швець Є.І. - дов. №б/н від 04.09.14р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.12.2009р. позовні вимоги задоволено, зобов'язано відповідачів усунути перешкоди у здійсненні ДП "АРДАЛ" права користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 9, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:79:392:0130, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, привести земельну ділянку у придатний для її цільового використання стан шляхом знесення самовільно збудованих на ній будівель, споруд, та інших об'єктів нерухомості, демонтажу об'єктів рухомого майна і їх вивезення, а саме - дельфінарію "НЕМО".

15.03.2010р. господарським судом міста Києва на виконання рішення суду від 30.12.2009р. було видано відповідні накази.

На підставі ухвали господарського суду м. Києва від 26.02.2013р. Дочірньому підприємству "Ардал" видано дублікат наказу на виконання рішення господарського суду м. Києва від 30.12.2009р. №30/380, а 04.03.2013р. відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві відкрито виконавче провадження.

У жовтні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до господарського суду міста Києва в порядку ст.121 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення виконання рішення господарського суду м. Києва від 30.12.2009р. у справі №30/380.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2013р., яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р. заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 30.12.2009р. у справі №30/380 задоволено частково, відстрочено до 22.05.2014р. виконання вказаного рішення в частині зобов'язання ТОВ "Нерум" привести земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Київ, Голосіївський район, проспект Академіка Глушкова, 9, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:79:392:0130, у придатний для її цільового використання стан, шляхом знесення самовільно збудованих на ній будівель, споруд, та інших об'єктів нерухомості, демонтажу об'єктів рухомого майна і їх вивезення, а в іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2014р. вказані судові рішення залишено без змін.

У вересні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Валентин" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначало, що товариство є особою, яка не брала участь у справі, а в оскаржуваному рішенні суд вирішив питання про її права та обов'язки, та просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.12.2009р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2014р. (судді Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А.) припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Валентин" на рішення господарського суду міста Києва від 30.12.2009р. у справі №30/380, на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Валентин" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу дочірнє підприємство "АРДАЛ" заперечує проти доводів, викладених в касаційній скарзі та вважає їх безпідставними, а оскаржувану ухвалу законною і обґрунтованою, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без змін.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників позивача і скаржника, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом розгляду даної справи були вимоги дочірнього підприємства "Ардал", як власника земельної ділянки площею 0,1997 га розташованої за адресою: проспект Академіка Глушкова 9 у Голосіївському районі міста Києва про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення земельної ділянки у придатний для її цільового використання стан, шляхом знесення самовільно збудованих на ній будівель.

Зазначені вимоги були пред'явлені позивачем особам, якими вчинялись перешкоди у здійсненні користування земельною ділянкою, а обставини обґрунтованості вимог позивача до вказаних осіб були підтверджені під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вимоги ТОВ "Валентин" в частині наявності права на оскарження прийнятого судового рішення у справі №30/380 обґрунтовуються укладенням з ТОВ "Нерум" договору купівлі-продажу №01/09-09 від 01.09.2009р.

Умови зазначеного договору, зокрема щодо строку проведення оплати протягом 6 років, а також обставини необізнаності покупця ТОВ "Валентин" про наявність спору у відношенні земельної ділянки, на якій розташоване придбане ним у 2009 році майно за договором протягом тривалого строку (5 років), є підставою для обґрунтованого припущення щодо укладення такого договору саме через необхідність оскарження прийнятого у даній справі судового рішення, оскільки вчинення цього договору не підлягає державній реєстрації (об'єкт не є нерухомістю), відповідно могло бути здійснено лише сторонами договору із визначенням його умов у будь-який час та із зазначенням будь-якої дати його укладення з урахуванням часу виникнення спірних відносин у справі, по якій прийнято рішення.

Оцінюючи представлені заявником на вимогу суду ухвалою від 12.09.2014р. документи, зокрема бухгалтерської звітності підприємства, апеляційним судом встановлено, що відображення валових витрат по сумі придбання 4900000,00грн. вартості об'єкту згідно договору №01/09-09 від 01.09.2009р. має місце у декларації з податку на прибуток підприємства за звітний 2014 рік (код рядка 04.1), яка в копії надана до матеріалів справи, а твердження представника про ведення обліку придбаного об'єкту починаючи з вересня 2009р. не підтверджені належними доказами, оскільки до справи долучено лише квитанцію №2 підтверджуючу подання 14.01.2010р. підприємством декларації з податку на прибуток за 2009 рік, за відсутності відомостей щодо показників такої декларації.

Надані до матеріалів справи оборотно-сальдові відомості за вересень 2009р. є роздруківками, що можуть бути складені із зазначенням у них будь-якої дати за неможливості перевірки таких даних, а згідно відомостей роздрукованих підприємством декларацій з податку на прибуток (за 1 квартал 2011, за півріччя 2011, три квартали 2011, рік 2011, 1 квартал 2012, півріччя 2012, 3 квартали 2012, рік 2012, рік 2013) неможливо встановити перебування в обліку підприємства придбаного за договором від 01.09.2009р. майна, здійснення відрахування амортизаційних відрахувань по такому майну тощо.

Заявником не підтверджено документально здійснення оподаткування операції щодо придбання ним майна у 2009 році та не надано доказів підтверджуючих перебування на обліку підприємства з 2009 року придбаного майна за договором №01/09-09 від 01.09.2009р.

Апеляційним судом встановлено, що при розгляді справи по суті судом першої інстанції встановлено наявність договору найму (оренди) майна №15/7 від 15.07.2009р. укладеного між відповідачами у справі: державним підприємством Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон" та товариством з обмеженою відповідальністю "Нерум".

Згідно із положеннями ст.770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця, сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Оскільки, в умовах вказаного договору відсутня вказівка щодо його припинення у разі відчуження майна, переданого в оренду, ухвалою від 12.09.2014р. апеляційним судом було зобов'язано ТОВ "Валентин" документально підтвердити перехід прав наймодавця згідно договору №15/7 від 15.07.2009р. найму (оренди) майна, надати платіжні документи, виписку з рахунку та інші про отримання орендних платежів за вказаним договором від наймача.

Зазначених вимог апеляційного суду ТОВ "Валентин" не виконано, суду не представлено документів, підтверджуючих виконання зазначеного договору найму з 2009 року саме за участю ТОВ "Валентин", зокрема, отримання орендних платежів, виконання інших обов'язків наймодавця тощо.

За таких підстав, апеляційний суд дійшов до висновку, що доводи ТОВ "Валентин" з посиланням на укладений договір купівлі-продажу №01/09-09 від 01.09.2009р. не свідчать про порушення господарським судом при розгляді справи №30/380 норм процесуального права в частині прийняття рішення про права та обов'язки особи, яку не було залучено до участі у справі.

ТОВ "Нерум", яке є стороною-продавцем по договору купівлі-продажу №01/09-09 від 01.09.2009р., жодного разу не заявляло в суді, що не являється власником майна, та, що власником майна є ТОВ "Валентин".

Таким чином, ТОВ "Валентин" не надано належних доказів в обґрунтування статусу сторони договору купівлі-продажу №01/09-09 від 01.09.2009р. як суб'єкта оскарження прийнятого рішення у справі №30/380 за позовом про захист права власності на землю ДП "Ардал", а при розгляді справи по суті не вирішувались питання про права та обов'язки ТОВ "Валентин", оскільки із представленого заявником договору купівлі-продажу №01/09-09 від 01.09.2009р. для ТОВ "Валентин" не виникають жодні права чи обов'язки у відношенні земельної ділянки, щодо захисту права на яку розглядався спір у справі.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що представлені заявником документи та викладені у скарзі доводи не свідчать про порушення прав ТОВ "Валентин", оскільки останнє не наділене правом на оскарження прийнятого судом рішення у справі №30/380 та не вправі вимагати прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог власника земельної ділянки до осіб, якими таке право порушене.

Відповідно до приписи п.5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, апеляційним судом правомірно припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Валентин" на рішення господарського суду міста Києва від 30.12.2009р. у справі №30/380, на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду зазначає, що в матеріалах справи, яка неодноразово розглядалась судами різних інстанцій на протязі п'яти років, відсутні будь-які докази або заяви, що ТОВ "Нерум" не являється власником майна, яке знаходиться на спірній земельній ділянці.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Валентин", оскільки апеляційним судом було прийнято ухвалу з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Валентин" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2014р. у справі №30/380 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова