Історія справи
Постанова ВГСУ від 17.05.2016 року у справі №910/16125/15
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2016 року Справа № 910/16125/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Прокопанич Г.К.
Суддів Палія В.В.
Селіваненка В.П.
за участю представників:
Позивача: Петренка В.А., витяг з протоколу від 07.02.2008 № 3; Зубарева І.І., дов. від 27.01.2016 № 11;
Відповідача: Максименко А.П., дов. від 04.04.2016 № 300-122/02-31;
розглянувши касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2016
у справі № 910/16125/15 господарського суду міста Києва
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ"
до Антимонопольного комітету України
про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2015 товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ" (далі - ТОВ "ЗЕМ") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК України), просило визнати протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України від 07.04.2015 № 155-р у справі № 128-26.13/57-13 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2015 (суддя Марченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 (головуючий Коршун Н.М., судді Алданова С.О., Дикунська С.Я.) (т. 2, а.с. 29-36) позов задоволено частково. Визнано недійсним Антимонопольного комітету України від 07.04.2015 № 155-р у справі № 128-26.13/57-13. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 1, а.с. 114-121).
Не погодившись з прийнятими судовими актами, Антимонопольний комітет України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просив оскаржені судові рішення скасувати та прийняти нове про відмову у позові, посилаючись на порушення і неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.03.2016 касаційну скаргу Антимонопольного комітету України прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.04.2016.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.04.2016 розгляд касаційної скарги перенесено на 17.05.2016.
У запереченнях на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень і просить залишити їх без змін, а скаргу - без задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Рішенням АМК:
- визнано, що ТОВ "ЗЕМ" протягом 2012-2013 років займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в с. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області в межах території, де розташовані його власні місцеві (локальні) електричні мережі;
- визнано, що безпідставне нездійснення ТОВ "ЗЕМ" технічного забезпечення товариства з обмеженою відповідальністю "Робінзон" призвело до ущемлення інтересів вказаного товариства, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на зазначеному ринку, є порушенням передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в с. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області в межах території, де розташовані власні місцеві (локальні) електричні мережі ТОВ "ЗЕМ";
- за вчинене порушення на ТОВ "ЗЕМ" накладено штраф у розмірі 30 000 грн.
При прийнятті згаданого рішення АМК України виходило, зокрема, з такого:
- 07.11.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "Робінзон" та ТОВ "ЗЕМ" було укладено договір, відповідно до умов якого електропередавальна організація (в особі ТОВ "ЗЕМ") набуває обов'язку забезпечувати технічну можливість передачі електричної енергії товариству з обмеженою відповідальністю "Робінзон" в обсягах згідно з договором про постачання електричної енергії;
- відповідно до пункту 6.1 договору технічне забезпечення постачання електричної енергії може бути припинено або обмежено електропередавальною організацією у випадках, передбачених підпунктами 6.1.1 - 6.1.6 пункту 6.1 договору;
- ТОВ "ЗЕМ" після укладення договору не поновило електропостачання товариству з обмеженою відповідальністю "Робінзон" і вимагало від нього проведення вимірювань та випробовувань кабельної лінії напругою 0,4 кВ від ТП 10/0,4 кВ № 1249, необхідність яких не передбачено пунктом 5.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28.
- Міністерство енергетики та вугільної промисловості України листом від 03.01.2013 № 32-01/6-21 повідомило ТОВ "ЗЕМ" щодо необхідності забезпечення надійного та якісного електропостачання до струмоприймачів товариства з обмеженою відповідальністю "Робінзон" та неправомірності створення перешкод в отриманні товариством з обмеженою відповідальністю "Робінзон" електричної енергії відповідної якості;
- незважаючи на укладення договору електропостачання об'єктів товариства з обмеженою відповідальністю "Робінзон" позивачем відновлено лише 21.07.2013, про що свідчить лист ТОВ "ЗЕМ" від 18.09.2013 № 117;
- позивач є єдиним суб'єктом господарювання, який у період 2012 - 2013 років здійснював діяльність на ринку передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в с. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області в межах території, де розташовані власні місцеві (локальні) електричні мережі ТОВ "ЗЕМ"; при цьому позивач не зазнавав конкуренції внаслідок відсутності жодного конкурента на цьому ринку;
- безпідставне нездійснення ТОВ "ЗЕМ" технічного забезпечення електропостачання товариству з обмеженою відповідальністю "Робінзон" призвело до ущемлення інтересів товариства з обмеженою відповідальністю "Робінзон" та було б неможливим за умов існування значної конкуренції на зазначеному ринку.
Суди попередніх інстанцій у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків:
- додатком № 1 до договору від 07.11.2012 визначено балансову належність електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін і встановлено, яке саме енергетичне обладнання знаходиться на балансі сторін;
- у листі від 03.01.2013 № 32-01/6-21 Міністерством енергетики та вугільної промисловості України товариству з обмеженою відповідальністю "Робінзон" було запропоновано вчинити такі дії: відповідно до вимог статті 181 ГК України оформити та надати ТОВ "ЗЕМ" необхідні документи і додатки до договору від 07.11.2012; письмово звернутися до позивача щодо проведення вимірювань та випробувань кабельної лінії 0,4 кВ, яка виходить від розподільчого устаткування напругою 0,4 кВ ТП 10/0,4 кВ № 1249 та забезпечує електропостачання бази "Робінзон", а також зазначити перелік робіт, які планується виконати, дати виконання цих робіт тощо, та надати копії результатів випробувань ТОВ "ЗЕМ"; звернутися до відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Одесаобленерго" з метою переукладення договору про електропостачання електричної енергії (т. 1, а.с. 74-75);
- ТОВ "ЗЕМ" неодноразово зверталось до товариства з обмеженою відповідальністю "Робінзон" щодо необхідності проведення ремонту кабельної лінії, так як тільки справна кабельна лінія споживача дає можливість для належного виконання електропередавальною організацією умов договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, оскільки протягом одинадцяти місяців (з 23.08.2012 по 20.07.2013) товариство з обмеженою відповідальністю "Робінзон" свою кабельну лінію не ремонтувало;
- актом Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Одеській області від 17.04.2013 № 05/11-03-0010-А було встановлено, що станом на 17.04.2013 ТОВ "ЗЕМ" не отримало з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Робінзон" письмового звернення щодо проведення вимірювань та випробувань кабельної лінії 0,4 кВ, яка виходить від розподільчого устаткування напругою 0,4 кВ ТП 10/0,4 кВ № 1249 та забезпечує електропостачання бази відпочинку "Робінзон" з зазначенням переліку робіт, які планується виконувати, конкретної дати, на яку планується проводити роботи, яка саме організація буде виконувати роботи з зазначенням її дозвільної документації та зазначенням працівників цієї організації, що мають відповідну групу з електробезпеки, як це було зазначено рішенням протоколу засідання уповноважених представників від 10.12.2012 та листом від 03.01.2013 № 32-01/6-21 Департаменту електроенергетики Міністерства енергетики та вугільної промисловості України;
- станом на 17.04.2013 ТОВ "ЗЕМ" не отримано підтвердження справного технічного стану електроустаткування, яке забезпечує електропостачання бази відпочинку "Робінзон" з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Робінзон". Копії результатів випробувань кабельної лінії 0,4кВ, яка відходить від розподільчого устаткування напругою 0,4кВ ТП 10/0,4кВ № 1249 та забезпечує електропостачання бази відпочинку "Робінзон" до ТОВ "ЗЕМ" не представлено;
- станом на 17.04.2013 рішення протоколу засідання уповноважених представників від 10.12.2012 та заходи, запропоновані листом від 03.01.2013 01/6-21 Департаменту електроенергетики Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо вирішення проблемного питання про електропостачання бази відпочинку "Робінзон" з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Робінзон" не виконано (т. 1, а.с. 77-80);
- лінія товариства з обмеженою відповідальністю "Робінзон" відключилася автоматично 23.08.2012 у нічний час;
- пошкодження лінії живлення відбулося на межі балансової належності товариства з обмеженою відповідальністю "Робінзон", що підтверджується витягами з журналів дефектів та неполадок обладнання та нарядів і розпоряджень, в яких зафіксовано, що 23.08.2012 був наявний факт несправності та необхідності проведення ремонту кабельної лінії, за яку відповідальне саме товариство з обмеженою відповідальністю "Робінзон".
- відповідно до п. 1.4 акта Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Південному регіоні від 16.10.2012№ 05/01-03-0004, 23.08.2012 база відпочинку "Робинзон" від електричної мережі працівниками ТОВ "ЗЕМ" не відключалась, а відповідно до оперативного журналу ТОВ "ЗЕМ" при огляді РУ-10 кВ було виявлено підгоряння болтового з'єднання КЛ-10кВ від ТП-1247 до ТП-1249 фаза "С";
- у п. 1.7 вказаного акта зазначено, що ТОВ "ЗЕМ" відмовилось поновити базі відпочинку "Робинзон" електропостачання, у зв'язку з тим, що відсутні протоколи вимірів живлення та відсутні протоколи вимірів живлячої КЛ-0,4 кВ фідер база відпочинку "Робинзон";
- відповідно до п. 8.1.2 договору від 07.11.2012 електропередавальна організація не несе відповідальності перед споживачем за обмеження (припинення) постачання електричної енергії, яке викликане автоматичним відключенням лінії живлення у зв'язку з її пошкодженням.
Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.01 № 2210-III (далі - Закон № 2210-III) економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону № 2210-III порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Частинами 1-3 ст. 13 Закону № 2210-III передбачено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин; обумовлення укладання угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору; обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям; часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання; суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин; створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.
Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону № 2210-III підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Суди попередніх інстанцій у розгляді даної справи встановивши, що обов'язок ТОВ "ЗЕМ" з відновлення електропостачання виник після виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Робінзон" дій, зазначених у листі та належного підтвердження справності кабельних ліній і, відповідно, відсутності ущемлення інтересів товариства з обмеженою відповідальністю "Робінзон", оскільки саме з його вини електропостачання не здійснювалось протягом семи місяців, у зв'язку з неподанням відповідних документів щодо справності кабельних ліній, дійшли, з урахуванням наведених законодавчих приписів, зокрема, ст. 59 Закону № 2210-III, обгрунтованого висновку про наявність підстав для визнання недійсним Рішення АМК.
Частиною 2 ст. 1117 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційної інстанції, якими не порушені норми матеріального та процесуального права, відсутні.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 у справі № 910/16125/15 залишити без змін, а касаційну скаргу Антимонопольного комітету України - без задоволення.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді: В.В. Палій
В.П. Селіваненко