Історія справи

Постанова ВГСУ від 26.12.2016 року у справі №910/16175/16
Постанова ВГСУ від 13.03.2017 року у справі №910/16175/16
Ухвала КГС ВП від 21.05.2019 року у справі №910/16175/16
Постанова ВГСУ від 26.12.2016 року у справі №910/16175/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року Справа № 910/16175/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Євсікова О.О.,

Самусенко С.С.

за участю представників:

Компанії Хотікс Менеджмент ЛТД - Пилипенко В.М.,

ТОВ "Фінтайм" - Шевченко Л.П.,

ПрАТ "Амріта" - Чернецької О.А.,

ТОВ "Інвестком" - не з'явився,

ТОВ "Глобал Кастодіан" - Великанова С.В.,

ПАТ "Національний депозитарій України" - Панчугіна Д.О.,

ТОВ "Бюро інвестиційних технологій" - не з'явився,

ПрАТ "Фінансова компанія "Укрнафтогаз" - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Амріта"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2016

та на рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2016

у справі № 910/16175/16

за позовом Компанії Хотікс Менеджмент ЛТД

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінтайм";

2) Приватного акціонерного товариства "Амріта";

3) Товариства з додатковою відповідальністю "Інвестком";

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Кастодіан";

5) Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро інвестиційних технологій";

2) Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Укрнафтогаз"

про визнання права власності на акції та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року Компанія Хотікс Менеджмент ЛТД звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінтайм" та Приватного акціонерного товариства "Амріта", у якому просила:

- визнати за Компанією Хотікс Менеджмент Лтд (Hotix Managment Ltd) право власності на акції ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" у кількості 2 448 200 простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 (одного) цінного паперу 6,00 гривень, які на момент подання позову знаходяться на рахунку ПрАТ "Амріта" № 100024-UA40402479, відкритому в ТОВ "Фінтайм";

- зобов'язати ТОВ "Фінтайм" переказати з рахунку в цінних паперах ПрАТ "Амріта" № 100024-UA40402479, відкритому в ТОВ "Фінтайм" акції ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" у кількості 2 448 200 простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 (одного) цінного паперу 6,00 гривень, які є предметом договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ23/1 від 21.07.2015;

- зобов'язати ТОВ "Фінтайм" надати Компанії Хотікс Менеджмент Лтд (Hotix Managment Ltd) виписку з рахунку в цінних паперах, яка відповідно до ст. 8 Закону України "Про депозитарну систему України" є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента на акції ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" у кількості 2 448 200 простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 (одного) цінного паперу 6,00 гривень.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2016 залучено до участі у справі інших відповідачів, а саме: ТОВ "Інвестком"; ТОВ "Глобал Кастодіан"; ПАТ "Національний депозитарій України"; залучено до участі у справі в якості третьої особи ТОВ "Бюро інвестиційних технологій".

24 жовтня 2016 року позивач подав заяву про зміну предмета позову згідно з якою пред'явив наступні позовні вимоги:

- визнати за Компанією Хотікс Менеджмент Лтд (Hotix Managment Ltd) право власності на акції ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" у кількості 2 448 200 простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 (одного) цінного паперу 6,00 (шість) гривень, які на момент подання позову знаходяться на рахунку у цінних паперах № 404160-UA40500061 ТДВ "Інвестком", відкритому в ТОВ "Глобал Кастодіан";

- витребувати від ТДВ "Інвестком" на користь Компанії Хотікс Менеджмент Лтд (Hotix Managment Ltd) акції ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" у кількості 2 448 200 простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 (одного) цінного паперу 6,00 (шість) гривень, які на момент подання позову знаходяться на рахунку у цінних паперах № 404160-UA40500061 ТДВ "Інвестком", відкритому в ТОВ "Глобал Кастодіан";

- зобов'язати ТОВ "Глобал Кастодіан" здійснити операцію по перереєстрації права власності на акції ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" у кількості 2 448 200 простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 (одного) цінного паперу 6,00 (шість) гривень шляхом списання зазначених простих іменних акцій з рахунку в цінних паперах № 404160-UA40500061 ТДВ "Інвестком", відкритому в ТОВ "Глобал Кастодіан" та зарахування їх на рахунок в цінних паперах № 403204-VG20300181 Компанії Хотікс Менеджмент Лтд (Hotix Managment Ltd), відкритий в депозитарній установі ПАТ "Фінансова компанія "Укрнафтогаз";

- зобов'язати ТОВ "Глобал Кастодіан" надати Компанії Хотікс Менеджмент Лтд (Hotix Managment Ltd) виписку з рахунку в цінних паперах № 404160-UA40500061 ТДВ "Інвестком", відкритому в ТОВ "Глобал Кастодіан", яка відповідно до ст. 8 Закону України "Про депозитарну систему України" є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента на акції ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" у кількості 2 448 200 простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 (одного) цінного паперу 6,00 (шість) гривень;

- зобов'язати ПАТ "Національний депозитарій України" внести зміни до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів шляхом здійснення безумовної депозитарної облікової операції переказу цінних паперів ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" у кількості 2 448 200 простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 (одного) цінного паперу 6,00 (шість) гривень з рахунку в цінних паперах № 404160-UA40500061 ТДВ "Інвестком", відкритого в депозитарній установі - ТОВ "Глобал Кастодіан" на рахунок в цінних паперах № 403204-VG20300181 Компанії Хотікс Менеджмент Лтд (Hotix Managment Ltd), відкритий в депозитарній установі ПАТ "Фінансова компанія "Укрнафтогаз".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2016 залучено до участі у справі інших відповідачів, а саме: ТДВ "Інвестком"; ТОВ "Глобал Кастодіан"; ПАТ "Національний депозитарій України"; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТОВ "Бюро інвестиційних технологій".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.11.2016 залучено до участі у справі ПАТ "Фінансова компанія "Укрнафтогаз" у якості третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.11.2016 (колегія суддів у складі: суддя Борисенко І.І. - головуючий, судді Мудрий С.М., Літвінова М.Є.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 (колегія суддів у складі: суддя Андрієнко В.В. - головуючий, судді Шапран В.В., Буравльов С.І.), позовні вимоги викладені у заяві про зміну предмету позову від 24.10.2016 задоволено у повному обсязі.

У касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Амріта" просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 14.11.2016, постанову господарського апеляційного суду від 27.12.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач стверджує, що господарськими судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 42, 43, 22, 32-34, 63, 67, 101, 103 ГПК України, положення Гаазької конвенції 1961 року, ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право". Так, на думку скаржника, господарські суди дійшли помилкового висновку про те, що відчуження акцій ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" здійснювалося незаконно. Крім того, касатор стверджує, що господарськими судами не враховано те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які надають право його представникам представляти інтереси Компанії Хотікс Менеджмент ЛТД у судах України, у тому числі і підписувати позовні заяви.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Фінтайм" підтримало доводи касаційної скарги та просило скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 14.11.2016 і постанову господарського апеляційного суду від 27.12.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Глобал Кастодіан" просить частково задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 14.11.2016 та постанову господарського апеляційного суду від 27.12.2016, а справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва. На думку ТОВ "Глобал Кастодіан", господарські суди під час вирішення спору не надали належної правової оцінки поясненням відповідачів, чим порушили принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У поясненнях на касаційну скаргу ПАТ "Національний депозитарій України" просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 14.11.2016 та постанову господарського апеляційного суду від 27.12.2016 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог до ПАТ "Національний депозитарій України". Так, на думку ПАТ "Національний депозитарій України", господарськими судами попередніх інстанцій проігноровано той факт, що між ПАТ "Національний депозитарій України" та позивачем відсутні правовідносини та відсутній факт порушення ПАТ "Національний депозитарій України" прав позивача.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Стосовно позовних вимог про визнання права власності на акції ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" господарським судам попередніх інстанцій, з урахуванням зазначених позивачем підстав позову, належало встановити обставини, які б підтверджували або спростовували доводи позивача про наявність у нього такого права власності на акції та вибуття акцій з його володіння не з його волі.

Задовольняючи позовні вимоги у цій частині, господарські суди попередніх інстанцій вважали доведеними наступні обставини:

- Компанія Хотікс Менеджмент Лтд (Hotix Managment Ltd) є власником 2 448 200 простих іменних акцій ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № 23/1, укладеного 15.08.2014 ТОВ "Фінтайм", як повіреним (договір доручення № БД23 14.08.2014 ) та ВАТ "Нутрінвест" як продавцем;

- 21.07.2016 Компанія Хотікс Менеджмент Лтд (Hotix Managment Ltd) в особі ОСОБА_7, який діяв на підставі довіреності від 24.11.2015, як продавець, та ПрАТ "Амріта", як покупець, представлений повіреним - ТОВ "Фінтайм" уклали договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ23/1, предметом якого виступали акції емітента ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" в кількості 2 448 200 штук. Продаж акцій здійснено за 2 448 200,00 грн., вказані акції знаходились на рахунку професійного учасника ринку цінних паперів, депозитарної установи - ТОВ "Фінтайм";

- відповідно до повідомлення директора Компанії Хотікс Менеджмент ЛТД - ОСОБА_8 (лист від 12.08.2016), нею, як директором Компанії, зазначена вище довіреність від 24.11.2015 на ім'я ОСОБА_7 не видавалась та не підписувалась;

- листом від 30.08.2016 нотаріус Жоель Ф. Камілле повідомив про те, що він не засвідчував документ за підписом ОСОБА_8 24.11.2015;

- реєстратор Вищого суду Республіки Сейшельські Острови Дж. Естікот (J. Esticot) в листі від 09.09.2016 повідомив, що апостиль № 13641 2015 року є сфальсифікованим;

- відповідно до висновку експертного почеркознавчого дослідження від 30.08.2016 № 3-30/08, підписи на довіреності від 24.11.2016, виданій на ім'я ОСОБА_7 виконані не ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а іншими особами;

- згідно з листом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.10.2016 № 13/04/22366 договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ23/1 від 21.07.2016 є невиконаним станом на 05.09.2016;

- 19.08.2016 ПрАТ "Амріта" на підставі правочину передало акції ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" у кількості 2 448 200 штук у власність ТДВ "Інвестком" шляхом перерахування їх на рахунок у цінних паперах ТДВ "Інвестком", відкритий у іншій депозитарній установі - ТОВ "Бюро інвестиційних технологій";

- рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.09.2016 № 919 "Про зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку щодо акцій, емітованих ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів", заборонено ПАТ "Національний депозитарій України" та депозитарним установам, що здійснюють облік прав власності на цінні папери ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" у депозитарній системі України, здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів".

При цьому, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість стверджень позивача про нікчемність договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ23/1 від 21.07.2016, з огляду на те, що особа, яка виступала від імені Компанії Хотікс Менеджмент Лтд (Hotix Managment Ltd) діяла на підстави підробленої довіреності, а отже вказаний правочин порушує публічний порядок і в силу ч. 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним.

Однак, такий висновок господарських судів попередніх інстанцій Вищий господарський суд України вважає передчасним, оскільки він зроблений без дотримання вимог ст.ст. 42, 34 та 43 ГПК України.

Зокрема, господарські суди попередніх інстанцій, прийнявши до уваги докази, надані позивачем у підтвердження факту підроблення довіреності ОСОБА_7 від 24.11.2015, не надали правової оцінки запереченням відповідача щодо недопустимості наданих позивачем у цій частині доказів.

Задовольняючи позовні вимоги у даній справі, суди попередніх інстанцій поклали в основу судових рішень копію висновку експертного почеркознавчого дослідження від 30.08.2016 № 3-30/08, поданого позивачем.

Однак, відповідачі як під час розгляду справи в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції неодноразово стверджували про те, що вказана копія висновку не може вважатись належним та допустимим доказом, який підтверджує факт, що договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ23/1 від 21.07.2016 ОСОБА_7 діяв від імені та в інтересах позивача без повноважень.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Водночас згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

При цьому, у п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 № 4 роз'яснено, що не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.

З'ясовуючи наявність або відсутність факту підроблення довіреності ОСОБА_7 від 24.11.2015 господарські суди наведених вище приписів законодавства не врахували.

Водночас, господарські суди попередніх інстанцій взяли до уваги повідомлення директора компанії Хотікс Менеджмент ЛТД - ОСОБА_8 (лист від 12.08.2016), про те, що нею, як директором компанії, зазначена вище довіреність від 24.11.2015 на ім'я ОСОБА_7 не видавалась та не підписувалась; лист нотаріуса Джоел Каміля від 30.08.2016 про те, що він не засвідчував документ за підписом ОСОБА_8 24.11.2015; лист реєстратора Вищого суду Республіки Сейшельські Острови Джуліани Естікот від 09.09.2016, в якому повідомляється, що апостиль № 13641 2015 року є сфальсифікованим.

Однак, ПрАТ "Амріта" неодноразово стверджувало про те, що вказані документи не відповідають положенням ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право", вимогам Гаазької конвенції 1961 року щодо їх оформлення, зокрема офіційної легалізації документів, виданих на території іноземних держав.

Господарські суди попередніх інстанцій, приймаючи наведені докази, не з'ясували факту їх відповідності або невідповідності положенням наведеного вище законодавства щодо офіційної легалізації документів, виданих на території іноземних держав.

Згідно зі ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 42 (Рівність перед законом і судом) та 43 (Змагальність) ГПК України.

Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У даному випадку, поклавши в основу оскаржуваних судових рішень наведені вище докази, господарські суди попередніх інстанцій порушили приписи ст. 43 ГПК України та не дотрималися принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, встановленого у ст. 42 ГПК України.

Вказані порушення процесуальних норм унеможливили встановлення у спосіб визначений законом фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, вирішуючи спір у частині позовних вимог пред'явлених до ТДВ "Інвестком", господарські суди попередніх інстанцій повинні були дослідити фактичні обставини, з якими закон, а саме приписи ст. 387 та пов'язують можливість витребування майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а також пересвідчитися у відсутності фактичних обставин, що свідчать про витребування спірного майна від добросовісного набувача та зумовлюють незастосування приписів ст. 388 ЦК України.

Однак, господарськими судами наведені вище обставини не досліджені і відповідні мотиви у оскаржених судових рішення не наведені.

Що стосується вирішення спору у частині позовних вимог, пред'явлених до ТОВ "Глобал Кастодіан" та ПАТ "Національний депозитарій України", які випливали з визнання факту визнання права власності на акції за позивачем, господарським судам слід було встановити чи є відповідачі тими особами, які, будучи учасниками депозитарної системи, зобов'язані здійснити відповідні дії, зокрема щодо відновлення порушеного права позивача згідно з законодавством, яке регулює правовідносини щодо обліку прав на цінні папери, а також чи заперечують відповідачі проти здійснення таких дій, тобто чи наявний між сторонами у цій частині спір.

Втім, господарські суди, обмежившись посиланням на факт порушення права власності позивача та пославшись на загальні норми Законів України "Про цінні папери та фондовий ринок" (ст.ст. 3 та 6) та "Про депозитарну систему України" (ст.ст. 4 та 8), якими визначено засіб фіксації прав на цінні папери у системі депозитарного обліку не визначили на кого саме та в силу законодавства покладається у даному випадку обов'язок такої фіксації та порядок дій відповідного суб'єкта депозитарної системи.

Крім того Вищий господарський суд України вважає за необхідне зауважити на наступному:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 84 ГПК України резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.

Згідно з ч. 7 ст. 84 ГПК України якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Як роз'яснено в абз. 2 п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, господарські суди, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, не зазначали яким чином вирішено спір щодо ТОВ "Фінтайм".

У цьому зв'язку господарським судам необхідно було дослідити предмет спору та з урахуванням поданої позивачем заяви про зміну предмета позову від 24.10.2016 встановити: чи стосувалися позовні вимоги всіх відповідачів у справі, зокрема чи існує спір між позивачем і ТОВ "Фінтайм".

Водночас в даному випадку ні мотивувальна частина рішення ні резолютивна частина рішення не містять висновків щодо ТОВ "Фінтайм". У той же час на ТОВ "Фінтайм" покладено відшкодування судового збору.

Виходячи з викладеного Вищий господарський суд України дійшов висновку, що господарськими судами попередніх інстанцій допущені порушення норм процесуального права, зокрема які унеможливили встановлення наведених вище фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 ГПК України).

Встановлення зазначених вище обставин виходить за межі перегляду справи в порядку касації та є підставою для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

З огляду на наведене справа має бути направлена на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Водночас Вищий господарський суд України наголошує на безпідставності доводів касатора про відсутність повноважень у представників позивача на підписання та подання позову з огляду на те, що господарськими судами цим обставинам була надана відповідна оцінка і встановлено, що повноваження представників позивача підтверджуються довіреністю від 01.03.2016 та заявою директора компанії Хотікс Менеджмент ЛТД ОСОБА_8 від 26.10.2016, яка підтвердила факт видачі довіреності громадянам України ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та надання їм права представляти інтереси компанії у всіх судах України.

Керуючись ст.ст. 1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Амріта" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2016 у справі № 910/16175/16 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя: В. Картере Судді: О. Євсіков С. Самусенко