15.09.2017
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Постанова ВГСУ від 12.09.2017 року у справі №910/582/17

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 року Справа № 910/582/17

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Нєсвєтова Н.М. і Студенець В.І.,

розглянув касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МОНОЛІТ", м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2017

зі справи № 910/582/17

за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МОНОЛІТ" (далі - ОСББ "МОНОЛІТ"), м. Київ,

до публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (далі - ПАТ "УКРТРАНСГАЗ"), м. Київ,

про стягнення 239 662,44 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Бикович Ю.В. адвокат (ордер від 08.09.2017, договір про надання правової допомоги від 08.09.2017)

відповідача - Василенко А.О. предст. (дов. від 10.01.2017)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ОСББ "МОНОЛІТ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" 114 864,75 грн. основного боргу (за період з 30.11.2015 по 30.11.2016) , 114 864,75 грн. пені (за період з 11.12.2015 по 22.12.2016), 1840,24 грн. - 3 % річних (за період з 11.12.2015 по 22.12.2016), 8092,70 грн. інфляційних втрат (за період з 11.12.2015 по 22.12.2016), у зв'язку з неналежним виконанням ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" зобов'язання зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.03.2017 у справі № 910/582/17 (суддя Підченко Ю.О.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 (судді Тищенко О.В.- головуючий, Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.), у позові відмовлено повністю з посилання на недоведеність заявлених позовних вимог.

ОСББ "МОНОЛІТ", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони у відповідності до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Від ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" 12.09.2017 надійшла заява про залишення касаційної скарги без розгляду, з огляду на те, що остання підписана не уповноваженою особою.

Представник ОСББ "МОНОЛІТ" у судовому засіданні 12.09.2017 заперечив проти заяви ПАТ "УКРТРАНСГАЗ", зазначаючи про те, що касаційну скаргу підписано головою правління ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" ОСОБА_6

З огляду на те, що у матеріалах справи міститься протокол від 04.03.2016 № 2 засідання правління ОСББ "МОНОЛІТ", відповідно до якого головою правління Об'єднання обрано члена правління ОСОБА_6, яким і підписано касаційну скаргу Об'єднання, у той час як відповідно до статуту ОСББ "МОНОЛІТ" голова правління діє без доручення від імені Об'єднання (пункт 3.36), заява ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" про залишення касаційної скарги ОСББ "МОНОЛІТ" без розгляду задоволенню не підлягає.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" на праві власності належать приміщення готельно-учбового комплексу загальною площею 4675 кв.м, розташовані в м. Києві по вул. Якіра, буд. 8;

- ОСББ "МОНОЛІТ" створено власниками квартир та приміщень багатоквартирних будинків №№ 8, 10, 10а по вул. Якіра в м. Києві відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку";

- ОСББ "МОНОЛІТ" є юридичною особою, створеною згідно з протоколом установчих зборів членів об'єднання від 01.10.2003 № 1. Метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом (пункти 1.5, 2.1 нової редакції Статуту ОСББ "МОНОЛІТ", затвердженої загальними зборами членів ОСББ "МОНОЛІТ" (протокол від 03-08 лютого 2016 року № 01/16));

- відповідно до підпункту 8 пункту 5.4. Статуту співвласник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі не пізніше, ніж 20 числа місяця наступного за звітним;

- згідно з підпунктом 6 пункту 3.21 Статуту до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків платежів співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку (пункт 3.20 Статуту);

- сплата встановлених загальними зборами об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об'єднання, є обов'язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного та капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюється загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту (пункти 4.3 - 4.5 Статуту);

- листом від 23.05.2011 № 5360/14-007 дочірня компанія "УКРТРАНСГАЗ" (правонаступником якої є ПАТ "УКРТРАНСГАЗ") звернулася до голови правління ОСББ "МОНОЛІТ" з проханням прийняти ДК "УКРТРАНСГАЗ" в ОСББ "МОНОЛІТ", як власника приміщення готельно-учбового комплексу;

- на засіданні правління ОСББ "МОНОЛІТ", оформленого протоколом від 07.07.2015 № 5, затверджені результати письмового опитування членів ОСББ "МОНОЛІТ" щодо кошторису та розмірів платежів і внесків на друге півріччя 2015року, а також з врахуванням пропозицій, зауважень членів об'єднання та окремих правок і уточнень, затверджено кошторис ОСББ "МОНОЛІТ" та розміри щомісячних платежів і внесків на друге півріччя 2015 року, які введено в дію з 01.07.2015. Відповідно до пункту 3 додатку № 2 до даного протоколу розмір щомісячних платежів та внесків з 01.07.2015, зокрема для нежитлових приміщень ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" склав - 1,89 грн. за 1 кв.м площі приміщення;

- листом від 20.07.2016 вих. № 36 ОСББ "МОНОЛІТ" звернулося до ПАТ "УКРТРАНСГАЗ", в якому зазначило, що станом на 20.07.2016 заборгованість ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" по внескам на утримання будинку та прибудинкової території склала 70 686,00 грн. (починаючи з листопада 2015 року);

- у листі ОСББ "МОНОЛІТ" від 05.12.2016 вих. № 54, який скеровано на адресу ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" зазначено, що станом на 01.12.2016 ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" заборгувало 123 700,50 грн. по внескам на утримання будинку та прибудинкової території;

- вищевказані листи залишені ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" без реагування.

Судами попередніх інстанцій у розгляді справи також встановлено, що:

- між позивачем та відповідачем не було укладено жодного договору, який би регулював відносини щодо утримання будинку та прибудинкової території або порядок розрахунків та сплату внесків;

- рахунки, на які посилається позивач у своїй позовній заяві на підтвердження заборгованості відповідача за спірний період в матеріалах справи відсутні та не надані позивачем ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території протягом 2015-2016 років.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29 листопада 2001 року № 2866-III (у редакції від 14.05.2015, далі - Закон).

Згідно зі статтею Закону об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних із діяльністю об'єднання.

За змістом статті 10 Закону вищим органом управління об'єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об'єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина шоста статті 13 Закону).

Відповідно до статті 15 Закону співвласник зобов'язаний, зокрема виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (частина перша статті 20 Закону).

Згідно з частинами п'ятою та восьмою статті 22 Закону у разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором із постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості з плати за відповідними рахунками у примусовому порядку.

Особа, яка є власником приміщення в будинку, в якому створено ОСББ, зобов'язана здійснювати платежі та внески на утримання спільного майна незалежно від членства в об'єднанні, а тому за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будинку така сума боргу підлягає стягненню (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 1 квітня 2015 року у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15), від 11 листопада 2015 року у справі № 914/189/14 (№ 3-945гс15) та від 27.01.2016 року у справі № 904/8242/14 (№ 3-1028 гс15)).

Враховуючи викладене, сама по собі відсутність договору між відповідачем, як членом ОСББ та самим ОСББ щодо утримання житлового будинку та прибудинкової території не є підставою для звільнення відповідача від сплати відповідних внесків на утримання будинку та прибудинкових територій, за умови документального підтвердження ОСББ відповідних витрат, спрямованих на управління, утримання та збереження як власне самого будинку, так і прибудинкової території.

1 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14 травня 2015 року № 417-VIII (далі - Закон № 417-VIII), який визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Частинами четвертою - сьомою статті зазначеного Закону визначено, що прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (частина друга статті 7 Закону № 417-VIII).

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 417-VIII управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до частини другої статті 12 Закону № 417-VIII витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову виходили з недоведеності позивачем заявлених вимог, посилаючись на те, що в підтвердження наявності заборгованості відповідача у визначеній позивачем сумі та період, останнім не надано рахунків на оплату наданих послуг з утримання будинку та прибудинкової території за спірний період та доказів їх виставлення відповідачу.

Проте, такі висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, з огляду на те, що судами, в порушення приписів частини першої статті 43 ГПК України, не досліджено наступні питання, які мають значення для правильного вирішення даного спору: які саме послуги з утримання будинку та прибудинкової території протягом 2015-2016 років фактично надавались позивачем відповідачу (встановити їх перелік, вартість, затверджений тариф на утримання будинку та прибудинкової території як станом на 2015 рік, так і на 2016 рік); якими доказами підтверджується надання таких послуг та яким чином останні стосуються відповідача як власника нежитлових приміщень в будинку (у зв'язку з чим необхідно дослідити надані позивачем договори, які укладені з контрагентами для забезпечення утримання будинку та прибудинкової території, а також докази на підтвердження понесення позивачем відповідних витрат); чи здійснювалася відповідачем сплата внесків на утримання будинку та прибудинкової території за відповідний період; чи має місце заборгованість відповідача перед позивачем за заявлений період та у якому розмірі.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, який викладений у постанові від 01.04.2015 року зі справи № 916/2197/13 (№ 3-28гс15), ОСББ, які самостійно (власними силами та/або з залученням на договірній основі інших юридичних та фізичних осіб) забезпечують утримання будинку і прибудинкової території, при визначенні розміру внесків (платежів) на таке утримання повинні виходити з розміру витрат, передбачених кошторисом об'єднання, який відповідно до статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" затверджується загальними зборами членів об'єднання. При цьому, ні зазначеним Законом, ні іншими законодавчими актами України не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування розмірів внесків та платежів, визначених загальними зборами ОСББ.

Судами попередніх інстанцій у вирішенні спору не враховано, що рахунок на оплату є документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України, відповідно, наявність або відсутність виставленого рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплати відповідних платежів. У свою чергу, відповідно до приписів частини другої статті 21 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту об'єднання. Проте, судами не досліджені обставини, пов'язані з встановленням порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів співвласників, а також залишено поза увагою визначені Статутом строки сплати співвласниками відповідних внесків та платежів.

Перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що апеляційний та місцевий господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 ГПК України, розглядаючи справу, не розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, неповно встановили фактичні обставини справи, внаслідок чого їх висновки за результатами вирішення спору не є законними та обґрунтованими.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МОНОЛІТ" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 зі справи № 910/582/17 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Суддя В. Палій

Суддя Н. Нєсвєтова

Суддя В. Студенець

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события: