ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 року Справа № 910/21950/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКролевець О.А.,суддів:Євсікова О.О., Малетича М.М.,розглянувши касаційну скаргу на постановуПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016та касаційну скаргу на рішення та постанову Товариства з обмеженою відповідальністю "Крем-1" Господарського суду міста Києва від 25.05.2016 Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016у справі№910/21950/15 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Крем-1"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Агроновоком" (ТОВ "Марількомфрукт")прозвернення стягнення на предмет іпотекиза участю представниківвід позивача:Липська Н.В.,від відповідача:Гук О.О.,від третьої особи:не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2016 (суддя Андреїшина І.О.) позовні вимоги задоволено повністю. В рахунок погашення перед Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Банк, кредитор, іпотекодержатель, ПАТ "Укрексімбанк") заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроновоком" (далі - позичальник, ТОВ "Агроновоком") у розмірі 44312352,69 дол. США та 27064 145,88 грн. за договором про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву №151311К25 від 29.11.2011 звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №151311Z51 від 29.11.2011, а саме на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Крем-1" (далі - Товариство, іпотекодавець, ТОВ "Крем-1") на праві власності нерухоме майно - земельні ділянки загальною площею 28,4533га загальною заставною вартістю 75260800 грн., що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, цільове призначення - землі житлової забудови та землі житлової та громадської забудови. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором №151311Z51 від 29.12.2011, із змінами і доповненнями, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисань С.С., зареєстрованим в реєстрі за №566, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеною в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 (колегія суддів у складі: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю., Калатай Н.Ф.) рішення змінено. Позов задоволено повністю. У рахунок погашення перед ПАТ "Укрексімбанк" заборгованості ТОВ "Агроновоком" в розмірі 44312352,69 доларів США та 27064145,88 грн. за договором про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву №151311К25 від 29.12.2011 звернуто стягнення на нерухоме майно, що належить ТОВ "Крем-1" на праві власності та є предметом іпотеки за іпотечним договором №151311Z51 від 29.12.2011, із змінами і доповненнями, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисань С.С., зареєстрованим в реєстрі за №566, зокрема, 7 земельних ділянок загальною площею 28,4533га, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, цільове призначення - землі житлової забудови та землі житлової та громадської забудови. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором №151311Z51 від 29.12.2011, із змінами і доповненнями, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисань С.С., зареєстрованим в реєстрі за №566, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною: земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 - 3602000 грн., земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_2 - 2101000 грн., земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_3 - 6476000 грн., земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_5 - 3147000 грн., земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_4 - 3636000 грн., земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_6 - 4629000 грн., земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_7 - 9536000 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, та залишити без змін рішення від 25.05.2016.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в позові в повному обсязі.

Банком подано відзив на касаційну скаргу відповідача, у якому просить у її задоволенні відмовити.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 06.03.2017 призначено проведення автоматизованої зміни складу колегії суддів у справі №910/21950/15 у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Плюшка І.А.

Відповідно до протоколу автоматизованої зміни від 06.03.2017 визначено наступний склад колегії суддів у справі №910/21950/15: Кролевець О.А. - головуючий, Євсіков О.О., Малетич М.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.03.2017 розгляд касаційних скарг відкладено до 12 год. 50 хв. 10 квітня 2017 року в зв'язку зі складністю справи, необхідністю додаткового вивчення матеріалів справи та нез'явленням в судове засідання представників відповідача та третьої особи.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалась передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.12.2011р. між ПAT "Укрексімбанк" та ТОВ "Агроновоком" укладено договір №151311К25 про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву, із змінами і доповненнями, внесеними відповідними додатковими угодами (надалі - кредитний договір), за умовами п.3.1.1 якого Банк надає позичальникові кредит шляхом відкриття акредитивів в рамках відновлюваної кредитної лінії на умовах кредитного договору (надалі - кредит) з лімітом кредитної лінії у розмірі 39600000 (тридцять дев'ять мільйонів шістсот тисяч) доларів США, граничним строком відкриття акредитива(-ів) до 30.09.2013 p., строком погашення 360 календарних днів з дати відкриття акредитиву/акцепту документів (відповідно до умов кожного окремого акредитиву), на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені п.п.3.2.4, 3.2.5 кредитного договору.

Відповідно до п.3.4.1 кредитного договору позичальник зобов'язався погасити повністю кредит у валюті кредиту відповідно до заборгованості на рахунок, вказаний у п.3.8 кредитного договору, за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника, у строк, передбачений кредитним договором. Строки погашення кредиту визначені в п.3.2.2 кредитного договору, є обов'язковими.

Пунктом 3.5.1 кредитного договору встановлено зобов'язання позичальника сплачувати банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п.3.2 кредитного договору, у валюті кредиту.

За умовами п.3.9.1 кредитного договору на дату надання кредиту позичальник зобов'язаний надати банку та/або сприяти наданню банку поручителем(-ями) забезпечення на умовах, що задовольняють банк та у розмірі, визначеному в п.3.2.7 цього договору, та/або укласти договори поруки. Забезпечення у зазначеному розмірі повинно підтримуватися позичальником протягом усього строку чинності цього договору.

Згідно з п.5.1.2 кредитного договору позичальник зобов'язався своєчасно та у повному обсязі погашати банку заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі за кредитним договором.

Судами також встановлено, що на виконання умов кредитного договору банк надав позичальнику кредит шляхом відкриття, зокрема:

- безвідкличного документарного непокритого акредитиву в сумі 5499999,76 доларів США строком оплати 360 календарних днів з дати акцепту документів, підтвердженого Інобанком, для забезпечення зобов'язань позичальника перед компанією "Cargill International SA" (Switzerland) згідно з договором купівлі-продажу № (1)GLS3370XA (2)GLS3014XC (3)GLS3450X (4)GLS3276АХ від 19.02.2013 р. із зміною № 1 від 21.06.2013 р.;

- безвідкличного документарного непокритого акредитиву в загальній сумі 24999999,81 доларів США строком оплати 360 календарних днів з дати акцепту документів, авізованого Інобанком, для забезпечення зобов'язань позичальника перед компанією "Cargill Incorporated Petroleum Trading" (США) згідно з договором купівлі- продажу № 308778/1 від 12.03.2013 р. із зміною № 2 від 21.06.2013 р.

Згідно з заявою ТОВ "Агроновоком" від 31.07.2013 про відкриття документарного акредитиву (надалі - заява-1), ПAT "Укрексімбанк" 06.08.2013р. відкрило акредитив 13412ТР756 на суму 5499999,76 доларів США, згідно з договором купівлі-продажу № (1)GLS3370XA (2)GLS3014XC (3)GLS3450X (4)GLS3276AX від 19.02.2013 p., із зміною № 1 від 21.06.2013 р., на користь "Cargill International SA" (Switzerland) через банк Raiffeisen Bank International AG, Vienna.

Відповідно до заяви-1, позичальник надав розпорядження здійснити платіж після виконання умов акредитиву, а саме - факту отримання оригіналу рахунку, фотокопії коносаменту та листа від "Cargill International SA", який засвідчує, що оригінали транспортних документів, відправлені безпосередньо "Cargill International SA", або за його дорученням та, що товари будуть розвантажені в Данії або Франції. Документи мають відповідати умовам акредитив", а платіж має виконуватись з відстроченням платежу для ТОВ "Агроновоком" до 04.08.2014р. (360 днів від дати акцепту документів).

09.08.2013р. документи, що відповідають умовам акредитиву, було акцептовано банком Raiffeisen Bank International AG, Vienna та надіслано останнім до ПAT "Укрексімбанк" авторизоване повідомлення МТ 799 про те, що документи, які відповідають умовам акредитиву, відправлені 09.08.2013р.

12.08.2013p. ПAT "Укрексімбанк" отримало від банку Raiffeisen Bank International AG, Vienna комплект документів. ПAT "Укрексімбанк" пересвідчилося, що документи відповідають умовам акредитиву та листом від 13.08.2013 №020-1/206 (копію листа додано до матеріалів справи) передав комплект документів ТОВ "Агроновоком".

03.09.2013р. банк Raiffeisen Bank International AG, Vienna надіслав до ПAT "Укрексімбанк" авторизоване повідомлення МТ 799, в якому змінив реквізити для платежу за акредитивом.

Після закінчення терміну відстрочення платежу, а саме 04.08.2014р. ПAT "Укрексімбанк" здійснило платіж згідно з умовами акредитиву (пункт 78 МТ 700) та інструкціями Raiffeisen Bank International AG, Vienna в сумі 5499999,76 доларів США, що підтверджує виконання зобов'язання за акредитивом, згідно з пунктом b. Статті 7 Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів, Публікації МТП №600 щодо безвідкличного зобов'язання виконати зобов'язання з часу, коли він відкриває акредитив.

Таким чином, 04.08.2014p. відповідно до умов кредитного договору у позичальника виникла заборгованість перед кредитором в розмірі 5499999,76 доларів США, яка є непогашеною на даний час.

Згідно з заявою ТОВ "Агроновоком" від 31.07.2013 про відкриття документарного акредитиву (надалі - заява-2), ПAT "Укрексімбанк" 09.08.2013р. відкрив акредитив 13422ТР840 на суму 24999999,81 доларів США, згідно з контрактом №308778/1 від 12.03.2013 на користь Cargill, Incorporated, Petroleum Trading (США), через банк Credit Suisse AG, Geneva, Switzerland.

Відповідно до заяви-2, позичальник надав розпорядження здійснити платіж після виконання умов акредитиву, а саме факту отримання оригіналу рахунку, фотокопії коносаменту та листа від Cargill Incorporated, Petroleum Trading (США), який засвідчує, що оригінали транспортних документів, відправлені безпосередньо Cargill Incorporated, Petroleum Trading (США), або за його дорученням, та що товари не завозяться на територію України. Документи мають відповідати умовам акредитиву, а платіж має виконуватись з відстроченням платежу для ТОВ "Агроновоком" до 07.08.2014р. (360 днів від дати акцепту документів).

12.08.2013р. банк Credit Suisse AG, Geneva надіслав до ПAT "Укрексімбанк" авторизоване повідомлення МТ 754 про те, що документи, які відповідають умовам акредитиву, відправлені 12.08.2013р. службою доставки DHL.

Також, 12.08.2013p. документи, що відповідають умовам акредитиву було акцептовано ПAT "Укрексімбанк" та надіслано до банку Credit Suisse AG, Geneva повідомлення МТ 799 про те, що сканкопії документів відповідають умовам акредитиву та згідно з умовами акредитиву (пункт 78 МТ 700) платіж буде виконано в сумі 24999999,81 доларів США з датою валютування 07.08.2014р. безпосередньо на рахунок бенефіціара Cargill Incorporated, Petroleum Trading (США).

13.08.2013p. ПAT "Укрексімбанк" отримав від банку Credit Suisse AG, Geneva комплект документів. Банк пересвідчився, що документи відповідають умовам акредитиву та листом від 15.08.2013 №020-1/210 передав комплект документів ТОВ "Агроновоком".

Після закінчення терміну відстрочення платежу, а саме 07.08.2014p., ПAT "Укрексімбанк" здійснив платіж на користь бенефіціара Cargill Incorporated, Petroleum Trading (США) в сумі 24999999,81 доларів США, що підтверджує виконання зобов'язання за акредитивом, згідно із пунктом b. Статті 7 Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів, Публікації МТП №600 щодо безвідкличного зобов'язання виконати зобов'язання з часу, коли він відкриває акредитив.

Таким чином, 07.08.2014p., відповідно до умов кредитного договору, у позичальника виникла заборгованість перед кредитором в розмірі 24999999,81 доларів США, яка є непогашеною на даний час.

Враховуючи викладене, сума заборгованості позичальника за кредитним договором станом на 11.08.2015p. становить 44312352,69 доларів США та 27064145,88 грн., з яких: 30499999,57 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; 211805,55 доларів США - заборгованість за строковими процентами за користування кредитом; 7226961,36 доларів США - заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом; 16550157,16 грн. - прострочена комісія за управління кредитом; 239075,24 грн. - прострочена комісія за забезпечення виконання розрахунків за непокритими акредитивами; 4163611,05 доларів США - пеня за прострочення терміну погашення кредиту; 1191348,68 доларів США - пеня за прострочення терміну сплати процентів; 3051043,38 грн. - пеня за прострочення терміну сплати комісій; 1018626,48 доларів США - 3 % річних згідно зі ст.625 ЦК України, у зв'язку з простроченням зобов'язань за кредитним договором по сплаті кредиту та процентів; 425696,65 грн. - 3 % річних згідно зі ст.625 ЦК України, у зв'язку з простроченням зобов'язань за кредитним договором по сплаті комісій; 6798173,45 грн. - втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісій.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, Банк (надалі - іпотекодержатель) уклало з ТОВ "Крем-1" (надалі - іпотекодавець) нотаріально посвідчений іпотечний договір №151311Z51 від 29.12.2011 (надалі - іпотечний договір №151311Z51), відповідно до якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором передав в іпотеку банку нерухоме майно - земельні ділянки загальною площею 28,4533га, що належать іпотекодавцю на праві власності, та розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, цільове призначення - землі житлової забудови та землі житлової та громадської забудови.

Відповідно до п.2.1.7 іпотечного договору №151311Z51 іпотекодержатель має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити в повному обсязі вимоги, що випливають з кредитного договору на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, комісії та інші платежі; неустойку, пеню; витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрати на утримання, збереження предмета іпотеки та страхування предмета іпотеки, а також інші збитки, завдані порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Згідно з п.2.1.14 іпотечного договору №151311Z51 іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання терміну виконання іпотекодавця та/або боржником зобов'язання (-нь) (у тому числі й щодо сплати будь-яких платежів, повинні здійснюватися відповідно до кредитного договору), забезпеченого іпотекою за цим договором, воно не буде виконане та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, цим договором та кредитним договором.

За умовами п.5.1 іпотечного договору №151311Z51 у разі невиконання або неналежного виконання боржником умов кредитного договору та/або порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання боржником, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (п.5.3 іпотечного договору №151311Z51).

У зв'язку з невиконанням ТОВ "Агроновоком" зобов'язань за кредитним договором, Банк надіслав на адресу ТОВ "Крем-1" повідомлення про порушення зобов'язань №195-01/5427 від 21.08.2014, №195-01/6370 від 29.09.2014, №195-01/7455 від 13.11.2014, №195-01/7639 від 20.11.2014, в яких вимагав здійснити погашення заборгованості за кредитним договором протягом 30-денного строку (копії повідомлень з доказами їх направлення/отримання додано до матеріалів справи).

Однак, відповідач у строк, зазначений у вказаних вище повідомленнях, заборгованість за кредитним договором не погасив.

16.03.2015р. Господарським судом м. Києва прийнято рішення у справі №910/3531/15-г, яким задоволено повністю позов ПAT "Укрексімбанк" до ТОВ "Агроновоком" про стягнення заборгованості в розмірі 38337366,23 дол. США та 19450414,58 грн. за договором №151311К25 від 29.12.2011 про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву, яка існувала станом на 28.01.2015р.

Як вбачається з листа Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.04.2016 №10947-0-33-16, за рахунок коштів, стягнутих з рахунків боржника відділом примусового виконання рішень перераховано стягувачу 162011,16 грн. згідно з платіжним дорученням №1174 від 06.07.2015.

Крім того, в Бюлетені Державної Реєстрації опубліковано відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №332 (27) з 30.09.2015р. по 08.10.2015р. (розділ 1.3 "Повідомлення про зміну найменування юридичної особи") щодо зміни найменування ТОВ "Агроновоком" на ТОВ "Марількомфрукт" (код ЄДРПОУ 33996335); розділ 1.2 "Повідомлення про зміну місцезнаходження юридичної особи") щодо зміни місцезнаходження ТОВ "Марількомфрукт" (код ЄДРПОУ 33996335) 01133, м. Київ, Печерський район, бул. Лесі Українки, 26, офіс 810 на: 54015, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Робоча, буд. 2 А).

В Бюлетені Державної Реєстрації опубліковано відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №336 (31) з 09.11.2015р. по 18.11.2015р. (розділ 1.5 "Повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи") щодо ліквідації юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Марількомфрукт" (далі - ТОВ "Марількомфрукт") (54015, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Робоча, буд. 2 А, код ЄДРПОУ 33996335).

Банком було пред'явлено претензію (заяву) від 29.12.2015 №010-05/7967 з вимогами до ТОВ "Марількомфрукт", що ліквідується за рішенням його засновників (учасників), у розмірі 45308792,32 дол. США та 27013378,63 грн. (копія претензії (заяви) додана до матеріалів справи).

16.02.2016р. до ПAT "Укрексімбанк" надійшов відзив ліквідатора ТОВ "Марількомфрукт" Мар'яш I.Л. від 11.02.2016 №2-11/02 (копія додається), відповідно до якого кредиторські вимоги Банку в сумі 45308792,32 дол. США та 27013378,63 грн., а також сплачений Банком судовий збір в розмірі 73080 грн. ліквідатором визнано в повному обсязі.

Предметом даного спору є вимоги Банку про звернення стягнення на належний відповідачу предмет іпотеки за іпотечним договором №151311Z51 від 29.11.2011 в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Агроновоком" у розмірі 44312352,69 дол. США та 27064145,88 грн. за кредитним договором №151311К25 від 29.11.2011.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та відсутність погашення Товариством (іпотекодавцем) заборгованості за кредитним договором після спливу 30-денного строку, визначеного у повідомленнях про порушення зобов'язань №195-01/5427 від 21.08.2014, №195-01/6370 від 29.09.2014, №195-01/7455 від 13.11.2014 та №195-01/7639 від 20.11.2014, адресованих Товариству.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, місцевий господарський суд виходив з того, що у зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором та виникненням заборгованості у розмірі 44312352,69 дол. США та 27064145,88 грн., більша частина якої станом на 28.01.2015р. підтверджена судовим рішенням у справі №910/3531/15-г, а решта заборгованості визнана ліквідатором ТОВ "Марількомфрукт" у листі від 11.02.2016 №2-11/02, Банк набув право звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №151311Z51 від 29.11.2011 (7 земельних ділянок загальною площею 28,4533га), яке належить іпотекодавцю, з визначенням способу реалізації - шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час вчинення виконавчих дій відповідно до чинного законодавства України.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд, в свою чергу, дійшов висновку про те, що, з урахуванням приписів ч.6 ст.38, ч.1 ст.39 Закону України "Про іпотеку" та висновку судової земельно-оціночної експертизи від 26.04.2016 №21260/15-41, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, початкова ціна продажу іпотечного нерухомого майна, на яке звертається стягнення, має визначатися на рівні ринкової вартості предмета іпотеки.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції передчасним з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.5 та ч.ч.2, 3 ст.13 Закону України "Про оцінку земель" експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами. Експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі застави земельної ділянки відповідно до закону. У всіх інших випадках грошова оцінка земельних ділянок може проводитися за згодою сторін та у випадках, визначених цим та іншими законами України.

Згідно з ч.5 ст.9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" у разі, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

Відповідно до ч.1 ст.33 та ст.41 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч.6 ст.38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно приписів ч.2 ст.43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Таким чином, за змістом ч.6 ст.38, ч.1 ст.39 та ч.2 ст.43 Закону України "Про іпотеку", в разі звернення стягнення на предмет іпотеки початкова ціна іпотечного майна, з якої починаються прилюдні торги, встановлюється судовим рішенням.

Оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки надає право на примусовий продаж іпотечного майна, то, викладаючи резолютивну частину рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд повинен обов'язково врахувати вимоги зазначеної норми, тобто встановити у грошовому вираженні початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначену за процедурою, передбаченою ч.6 ст.38 Закону України "Про іпотеку". Посилання суду першої інстанції у резолютивній частині рішення на визначення початкової ціни предмета іпотеки під час здійснення виконавчого провадження суперечить вимогам ст.ст.39, 43 Закону України "Про іпотеку".

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень у справах зі спорів про звернення стягнення на предмет іпотеки (постанови ВСУ від 01.03.2017 у справі №6-2284цс16, від 08.06.2016 у справі №6-1239цс16 та від 03.02.2016 у справі №6-2026цс15).

Крім того, згідно приписів п.4 ч.1 ст.84 ГПК України резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

За таких обставин, зазначення в резолютивній частині рішення від 25.05.2016 не конкретної початкової ціни продажу предмета іпотеки, а наявне посилання на її визначення в майбутньому під час здійснення виконавчого провадження, може свідчити не лише про невідповідність такого висновку суду першої інстанції вимогам ч.6 ст.38 Закону України "Про іпотеку", але і про умовний характер судового рішення (в частині невизначеності початкової ціни предмета іпотеки).

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. При цьому рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом, наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили (п.п.1,4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення").

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.42 ГПК України при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст.43 цього Кодексу.

Згідно зі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.101 та п.7 ч.2 ст.105 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У постанові мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

В основу оскаржуваної постанови покладено висновок судової земельно-оціночної експертизи від 26.04.2016 №21260/15-41, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, згідно якого станом на 22.03.2016р. ринкова вартість належних Товариству 7 земельних ділянок загальною площею 28,4533га, які розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка (цільове призначення - землі житлової та громадської забудови) загалом становить 33127000 грн., що і є визначеною апеляційним судом початковою ціною продажу предмета іпотеки.

Проте, в порушення приписів ст.ст.42, 43, 101, 105 ГПК України судом апеляційної інстанції залишено поза увагою те, нормою ч.6 ст.38 Закону України "Про іпотеку", яка є спеціальною у співвідношенні з положеннями ст.ст.5, 13 Закону України "Про оцінку земель" та ч.5 ст.9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", встановлено, що початкова ціна іпотечного нерухомого майна для цілей його подальшої реалізації має визначатися суб'єктом оціночної діяльності, в тому числі й судовим експертом-оцінювачем, на рівні звичайних цін на предмет іпотеки, а не рівні його ринкової вартості.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що їх сукупна заставна вартість складає 75260800 грн.

Колегія суддів зауважує, що в ухвалі про призначення судової експертизи від 25.05.2016 господарський суд міста Києва не зазначив, станом на яку дату має визначатися вартість предмета іпотеки за іпотечним договором №151311Z51 від 29.11.2011, а судовий експерт визначав вартість станом на 22.03.2016р., в той час як експертний висновок складено пізніше - 26.04.2016р.

Як роз'яснено в п.п.6, 15, 15, 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", оцінюючи висновок експерта, господарський суд повинен виходити з того, що цей висновок не має заздалегідь встановленої сили і переваг щодо інших доказів (ч.5 ст.42 та ч.2 ст.43 ГПК). Якщо необхідно здійснити дослідження нових об'єктів або з інших обставин справи, призначається нова, а не повторна експертиза. Повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою. У перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати, зокрема: повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

З огляду на те, що судом першої інстанції експертиза призначалася на предмет визначення ринкової вартості предмета іпотеки за іпотечним договором №151311Z51 від 29.11.2011, тобто перед судовим експертом не ставилося питання про встановлення початкової ціни іпотечного нерухомого майна на рівні звичайних цін на це майно, для цілей його подальшої реалізації, колегія суддів не виключає необхідності призначення апеляційним судом нової експертизи з питаннями, які відповідатимуть вимогам ч.6 ст.38, ч.1 ст.39 та ч.2 ст.43 Закону України "Про іпотеку".

Разом тим, колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача щодо проведення позивачем розрахунку сум пені з перевищенням 6-місячного терміну, передбаченого ч.6 ст.232 ГК України, які зводяться до переоцінки доказів по справі, оскільки в силу приписів ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тим більше, що під час апеляційного перегляду у справі заявником (апелянтом) ці питання не порушувалися.

Відповідно до п.3 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Зважаючи на те, що вищезгадані процесуальні порушення (ст.ст.41, 42, 43, 84, 101, 105 ГПК України), які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки судом апеляційної інстанції, колегія суддів вбачає правові підстави для часткового задоволення касаційних скарг шляхом скасування постанови від 08.12.2016 та передачі справи на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111, 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Крем-1" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 у справі №910/21950/15 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя О. Кролевець

Судді О. Євсіков

М. Малетич