ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 5017/3798/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

ВАТ "Укрхліббуд" - Кармазіна С.А., Палічука С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укрхліббуд"

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015

у справі № 5017/3798/2012 господарського суду Одеської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про стягнення заборгованості за кредитом

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.04.2013 (колегія суддів у складі: суддя Рога Н.В. - головуючий, судді Демешин О.А., Літвінов С.В.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 прострочену заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 147 065,40 дол. США, що в еквіваленті складає 1 175 493,74 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2013 відхилено клопотання ФОП ОСОБА_4 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду першої інстанції від 22.04.2013, апеляційну скаргу повернуто ФОП ОСОБА_4

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 відмовлено ФОП ОСОБА_4 у прийнятті апеляційної скарги на рішення господарського суду першої інстанції від 22.04.2013.

23.09.2015 рішення місцевого господарського суду по даній справі оскаржено в апеляційному порядку ВАТ "Укрхліббуд", яке не є стороною у справі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 (колегія суддів у складі: суддя Ліпчанська Н.В. - головуючий, судді Лисенко В.А., Головей В.М.) апеляційну скаргу повернуто ВАТ "Укрхліббуд" у зв'язку з пропуском скаржником строку на подання апеляційної скарги.

У касаційній скарзі ВАТ "Укрхліббуд" просить "визнати причини пропуску встановлено Законом 10-ти денного строку на апеляційне провадження оскарження судового рішення поважною, скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015, і відновити строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 22.09.2013. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваної ухвали порушено ст.ст. 27, 53, 86, 91, 93, 97, 98 ГПК України, ст.ст. 41, 129 Конституції України. Так, на думку скаржника, господарським судом апеляційної інстанції не було взято до уваги, що ВАТ "Укрхліббуд" не було учасником процесу і стороною кредитного договору від 07.07.2008, у нього були відсутні докази виконання цього договору. Також скаржник вказує на те, що ФОП ОСОБА_4 тривалий час збирала документи по кредитному договору з ТОВ "Укрпромбанк" від 07.07.2008, що було обумовлено перебігом значного часу після тих чи інших юридично значимих дій, і передала ВАТ "Укрхліббуд" всі матеріали щодо спору тільки 17.09.2015, у зв'язку з чим апеляційна скарга не могла бути підготовлена і подана раніше. Крім того, резолютивна частина ухвали не містить зазначення про відхилення клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги, а тому, на думку ВАТ "Укрхліббуд", господарським судом апеляційної інстанції взагалі не вирішено питання щодо його клопотання.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник всупереч положенням ст. 33 ГПК України не довів належними доказами дату коли дізнався про оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції та термін прострочення подання апеляційної скарги, а відповідно із цим неможливо встановити наявність або відсутність поважних причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, оскільки висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, Вищий господарський суд України вважає такі висновки апеляційного господарського суду передчасними, оскільки вони зроблені з невірним застосуванням норм ГПК України та без врахування всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно ст. 53 ГПК України суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Виходячи із змісту вказаної статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, отже у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстав, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Між тим, як вбачається з наявних матеріалів справи і на ці обставини посилається скаржник у касаційній скарзі, обґрунтовуючи клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Одеської області від 22.04.2013 ВАТ "Укрхліббуд" вказувало на те, що:

- рішення господарського суду від 22.04.2013, повний текст якого складено 29.04.2013, фактично встановлює права та обов'язки ВАТ "Укрхліббуд";

- ВАТ "Укрхліббуд" є поручителем ФОП ОСОБА_4, а тому господарський суд мав би залучити його на підставі ст. 27 ГПК України у якості третьої особи до участі у справі;

- про оскаржуване рішення від 22.04.2013 ВАТ "Укрхліббуд" дізналося у судовому засіданні 02.09.2015 під час розгляду справи про банкрутство ВАТ "Укрхліббуд";

- у зв'язку з тим, що ВАТ "Укрхліббуд" не було учасником процесу і стороною кредитного договору, він не знав яким чином виконується кредитний договір відповідачем, а оскільки ФОП ОСОБА_4 передала всі матеріали щодо спору у справі № 5017/3798/2012 (в тому числі і рішення від 22.04.2013) ВАТ "Укрхліббуд" 17.09.2015, що підтверджується складеним актом, останнє не мало можливості підготувати і подати раніше апеляційну скаргу.

Вказаним доводам заявника та доказам, які ним було подано до апеляційної скарги, господарським судом апеляційної інстанції при винесенні ухвали від 01.10.2015 відповідної оцінки не надано.

Крім того, Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити, що повертаючи без розгляду апеляційну скаргу ВАТ "Укрхліббуд", Одеський апеляційний господарський суд в мотивувальній частині ухвали від 01.10.2015 послався на ст. 93 ГПК України, а саме на відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, однак в резолютивній частині ухвали взагалі не зазначив про відхилення такого клопотання, що призвело до порушення судом норм процесуального права, зокрема, ст. 86, ст. 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Згідно з приписами ст. ст. 1119 та 11113 ГПК України у разі, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, касаційна інстанція має право скасувати ухвалу апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

Виходячи із викладеного та враховуючи, що оцінка доказів і з'ясування обставин у справі відповідно до ст. 1117 ГПК України знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, а прийняту у справі ухвалу не можна вважати законною та обґрунтованою внаслідок неповного встановлення всіх обставин справи, Вищий господарський суд України дійшов висновку про її скасування та передачу справи до Одеського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до апеляційного провадження.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду, усім доводам апелянта надати належну правову оцінку, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність або відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укрхліббуд" задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 у справі № 5017/3798/2012 скасувати.

Справу передати до Одеського апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги до апеляційного провадження.

Головуючий суддя:Н. Губенко Судді: Т. Барицька В. Картере