Історія справи
Постанова ВГСУ від 08.07.2015 року у справі №910/5400/15-г
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2015 року Справа № 910/5400/15-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Губенко Н.М.,
суддів: Барицької Т.Л.,
Картере В.І. (доповідач)
за участю представників:
позивача - ОСОБА_2,
ПАТ "Київське автотранспортне підприємство 13003" - Гребеник І.С.,
Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві - не з'яв.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2015
у справі № 910/5400/15-г господарського суду міста Києва
за позовом ОСОБА_2
до Публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13003",
Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві
про визнання недійсним рішення позачергових зборів акціонерів від 27.05.2013 та скасування державної реєстрації змін до установчих документів
ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13003" та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Київське автотранспортне підприємство 13003" від 27.05.2013 та скасування державної реєстрації змін до установчих документів, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на підставі рішення позачергових загальних зборів акціонерів від 27.05.2013.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.04.2015 (суддя Сівакова В.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 (колегія суддів у складі: суддя Ткаченко Б.О. - головуючий, судді Зеленін В.О., Шевченко Е.О.) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2015 повернуто скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу господарського апеляційного суду від 28.05.2015 та направити апеляційну скаргу разом зі справою № 910/5400/15-г до Київського апеляційного господарського суду на новий розгляд. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції вимог ст.ст. 22, 97 ГПК України, ч. 1 ст. 19, ст. 55, п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір". Так, на думку скаржника, чинним законодавством передбачено сплату судового збору за подання апеляційної скарги у фіксованому розмірі, що складає 609,00 грн., який і було сплачено позивачем при поданні апеляційної скарги.
Перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Частиною 3 ст. 94 ГПК України передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України). Таким законом є Закон України "Про судовий збір".
Стаття 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно з пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено мінімальну заробітну плату з 1 січня 2015 року в розмірі 1218,00 грн.
У п. 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, предметом розгляду у даній справі є дві вимоги немайнового характеру, про що вірно зазначено господарським судом апеляційної інстанції.
Отже, враховуючи вимоги апеляційної скарги позивача щодо скасування судового рішення у даній справі в повному обсязі, судовий збір за подання заявником апеляційної скарги повинен сплачуватись з кожної вимоги немайнового характеру.
Втім, апеляційним господарським судом встановлено, що ОСОБА_2 при зверненні з апеляційною скаргою сплачено лише 609,00 грн., тобто як за одну немайнову вимогу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Оскільки заявником було сплачено судовий збір не в повному обсязі, апеляційним господарський суд обґрунтовано повернув апеляційну скаргу без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
Доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що полягає, на думку скаржника в тому, що чинним законодавством передбачено сплату судового збору за подання апеляційної скарги у фіксованому розмірі, що складає 609,00 грн., відхиляються Вищим господарським судом до уваги з огляду на те, що вказані доводи зводяться до невірного тлумачення норм процесуального законодавства.
Виходячи з наведеного правові підстави для зміни або скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 у справі № 910/5400/15-г залишити без змін.
Головуючий суддя:Н. Губенко Судді: Т. Барицька В. Картере