Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2015 року Справа № 910/23255/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О.суддів:Барицької Т.Л. Попікової О.В. (доповідач у справі)за участю представників: від позивача:Новік В.М. дов. від 24.11.2014р. від відповідачів: третьої особи:Конопка І.І. за дов. від відповідача 2 та 7 Китманова К.С. дов. від 5.01.2015р. № 3розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ"на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2014р.та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.02.2015р.у справі№ 910/23255/13 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України"до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімімпекс", 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехвуглець", 3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотурбінні технології", 4.Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармоніка", 5.Товариства з обмеженою відповідальністю "Реакційні труби", 6.Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології", 7.Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррекспо", 8.Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та кредит лізинг", 9.Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінек"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ"прозвернення стягнення на предмет застави

У відповідності до розпорядження В.о. Голови Вищого господарського суду України від 30.04.2015р. № 02-05/276 для розгляду справи № 910/23255/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Євсіков О.О., судді Барицька Т.Л. Попікова О.В. (доповідач)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімімпекс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехвуглець", Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотурбінні технології", Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармоніка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Реакційні труби", Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології", Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррекспо", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та кредит лізинг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінек", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ", про звернення стягнення на предмет застави за договорами застави акцій від 16.10.2008 р. № 205/31/2-13, № 205/31/2-10, № 205/31/2-11, № 205/31/2-12, № 205/31/2-16, № 205/31/2-14, № 205/31/2-17, № 205/31/2-18, № 205/31/2-15 в рахунок погашення заборгованості у сумі 899 352 280, 49 грн. за договором кредитної лінії №205/31/2 від 09.10.2008р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2014р. у справі № 910/23255/13 (суддя Шкурдова Л.М.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015р. (головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.), позовні вимоги задоволені.

Звернуто стягнення на прості іменні акції Публічного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", Публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів", Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод авторулів", Публічного акціонерного товариства "Кам'янець-Подільськавотагрегат", які належать на праві власності ТОВ "Нафтохімімпекс", ТОВ "Укртехвуглець", ТОВ "Газотурбінні технології", ТОВ "Гармоніка", ТОВ "Реакційні труби", ТОВ "Нові промислові технології", ТОВ "Феррекспо", ТОВ "Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями в формі ТОВ "Фінанси та кредит лізинг", ТОВ "Промінек", за договорами застави акцій від 16.10.2008 р. № 205/31/2-13, № 205/31/2-10, № 205/31/2-11, № 205/31/2-12, № 205/31/2-16, № 205/31/2-14, № 205/31/2-17, № 205/31/2-18, №205/31/2-15, для погашення простроченої заборгованості ПАТ "АвтоКрАЗ" за договором відновлюваної кредитної лінії № 205/31/2 від 09.10.2008р. перед ПАТ "Державний ощадний банк України", яка виникла за період з 09.10.2008р. по 12.11.2013р. включно та станом на 13.11.2013р. складає 899 352 280, 49 грн., з яких заборгованість за простроченим кредитом - 500 686 000 грн., заборгованість за простроченими процентами - 273 277 379, 61 грн., загальна сума пені - 45 568 152, 62 грн., загальна сума 3% річних - 57 046 190, 05 грн.; загальна сума втрат банку від інфляції - 22 774 558, 21 грн.

Визначено спосіб реалізації простих іменних акцій ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод", ПАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", ПАТ "Херсонський завод карданних валів", ПАТ "Сімферопольський завод авторулів", ПАТ "Кам'янець-Подільськавотагрегат", шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на предмет забезпечувального обтяження на підставі оцінки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", у межах процедури виконавчого провадження.

Рішення та постанова обґрунтовані приписами статей 509, 525, 526, 546, 572, 576, 589, 590, 625 Цивільного кодексу України, статей 20, 21 Закону України "Про заставу", статей 24, 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", з огляду на встановлені обставини неналежного виконання з боку ПАТ "АвтоКрАЗ" зобов'язань перед ПАТ "Державний Ощадний банк України" за договором кредитної лінії № 205/31/2 від 09.10.2008р., що призвело до виникнення заборгованості на загальну суму 899 352 280, 49 грн., у зв'язку з чим у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет застави за договорами застави акцій від 16.10.2008 р., укладених між ПАТ "Державний Ощадний банк України" та ТОВ "Нафтохімімпекс", ТОВ "Укртехвуглець", ТОВ "Газотурбінні технології", ТОВ "Гармоніка", ТОВ "Реакційні труби", ТОВ "Нові промислові технології", ТОВ "Феррекспо", ТОВ "Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями в формі ТОВ "Фінанси та кредит лізинг", ТОВ "Промінек".

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2014р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015р., ПАТ "АвтоКрАЗ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, приписів статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства", статей 23, 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". При цьому скаржник наголошує на тому, що всупереч встановленим чинним законодавством нормам, судами попередніх інстанцій не було визначено ринкову вартість предмету застави за договорами застави акцій від 16.10.2008 р. № 205/31/2-13, № 205/31/2-10, № 205/31/2-11, № 205/31/2-12, № 205/31/2-16, № 205/31/2-14, №205/31/2-17, № 205/31/2-18, № 205/31/2-15, що не дозволяє визначити ринкову ціну предмету застави та реалізувати його з отриманням максимальної суми коштів, що є необхідними для погашення вимог позивача.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити без змін оскаржувані судові рішення з мотивів, у них викладених.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях і застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 09.10.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (банк) та Публічним акціонерним товариством "АвтоКрАЗ", яке є новим найменуванням Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" (позичальник) було укладено договір кредитної лінії № 205/31/2 (кредитний договір), у відповідності до пункту 2.1 якого банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктом 2.2 кредитного договору в редакції додаткового договору № 9 від 18.12.2009р. кредит надається у вигляді мультивалютної відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 25.12.2012р.

Сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 40 000 000 доларів США (пункт 2.3 кредитного договору) та погодили строки діючого ліміту кредитування (підпункт 2.3.5 пункту 2.3 кредитного договору).

Відповідно до пункту 2.4 кредитного договору кредит надається позичальнику траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на поповнення обігових коштів з погашенням кожного траншу не пізніше 365 днів з дати його надання.

Зміни та доповнення до кредитного договору були внесені сторонами договору шляхом укладення додаткових договорів № 1 від 28.10.2008р., № 2 від 13.02.2009р., № 3 від 24.02.2009р., № 4 від 23.04.2009р., № 5 від 27.04.2009р., № 6 від 03.06.2009р., № 7 від 12.06.2009р., № 8 від 13.10.2009р., № 9 від 18.12.2009р., № 10 від 22.04.2010р.

Згідно з підпунктом 2.7.1 пункту 2.7 додаткового договору № 9 від 18.12.2009р., починаючи з 01.12.2009р. проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 15 % річних, яка може бути змінена в порядку, визначеному цим договором.

У відповідності до підпункту 2.7.3 пункту 2.7 додаткового договору № 9 від 18.12.2009р. сплата нарахованих процентів за період з 01.12.2009р. по 31.12.2010р. (включно) проводиться позичальником щомісячно у сумі процентів, яка розраховується з використанням процентної ставки на рівні 7% річних. Залишок несплачених процентів, нарахованих за період з 01.12.2009р. по 31.12.2010р. підлягає до сплати, починаючи з 01.01.2012р. щомісячно, рівними частинами у строк разом з процентами, нарахованими за користування кредитними коштами за грудень 2011 року та протягом 2012 року.

Згідно підпункту 5.3.2 пункту 5.3 кредитного договору позичальник взяв на себе зобов'язання точно в строки, обумовлені цим договором, погашати кредит та своєчасно у визначені цим договором строки сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих зобов'язань за цим договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

За порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми кредиту, комісійних винагород та своєчасної сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми платежу за кожний день прострочення (пункт 7.1.1 кредитного договору).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в забезпечення виконання договору кредитної лінії № 205/31/2 від 09.10.2008р. між ВАТ "Державний ощадний банк України" (заставодержатель) та ТОВ "Нафтохімімпекс", ТОВ "Укртехвуглець", ТОВ "Газотурбінні технології", ТОВ "Гармоніка", ТОВ "Реакційні труби", ТОВ "Нові промислові технології", ТОВ "Феррекспо", ТОВ "Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями в формі ТОВ "Фінанси та кредит лізинг", ТОВ "Промінек" (заставодавці) укладені договори застави акцій від 16.10.2008р. № 205/31/2-13, № 205/31/2-10, № 205/31/2-11, № 205/31/2-12, №205/31/2-16, № 205/31/2-14, № 205/31/2-17, № 205/31/2-18, № 205/31/2-15, предметом яких є прості іменні акції ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод", ПАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", ПАТ "Херсонський завод карданних валів", ПАТ "Сімферопольський завод авторулів", ПАТ "Кам'янець-Подільськавотагрегат", документарної форми випуску, зі встановленою номінальною вартістю однієї акції та загальною номінальною вартістю акцій.

Так предметом договорів застави акцій від 16.10.2008р. № 205/31/2-13, укладеного ВАТ "Державний ощадний банк України" з ТОВ "Нафтохімімпекс", та № 205/31/2-15, укладеного з ТОВ "Промінек", є: 10 035 870 штук простих іменних акцій ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" загальною номінальною вартістю 2 508 967, 50 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,25 грн.; 120 100 000 штук простих іменних акцій ПАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" загальною номінальною вартістю 32 427 000 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,27 грн.; 1 647 270 штук простих іменних акцій ПАТ "Херсонський завод карданних валів" загальною номінальною вартістю 2 388 541, 50 грн., номінальна вартість однієї акції - 1,45 грн.

Предметом договорів застави акцій від 16.10.2008р. № 205/31/2-10, укладеного ВАТ "Державний ощадний банк України" з ТОВ "Укртехвуглець", № 205/31/2-11, укладеного з ТОВ "Газотурбінні технології", та № 205/31/2-18, укладеного зі Спільним українсько-американським підприємством з іноземними інвестиціями в формі ТОВ "Фінанси та кредит лізинг", є: 10 035 870 штук простих іменних акцій ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" загальною номінальною вартістю 2 508 967, 50 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,25 грн.; 120 100 000 штук простих іменних акцій ПАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" загальною номінальною вартістю 32 427 000 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,27 грн.; 1 647 270 штук простих іменних акцій ПАТ "Херсонський завод карданних валів" загальною номінальною вартістю 2 388 541, 50 грн., номінальна вартість однієї акції - 1,45 грн.; 825 000 штук простих іменних акцій ПАТ "Сімферопольський завод авторулів" загальною номінальною вартістю 280 500 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,34 грн.; 73 950 штук простих іменних акцій ПАТ "Кам'янець-Подільськавотагрегат" загальною номінальною вартістю 491 767, 50 грн., номінальна вартість однієї акції - 6,65 грн.

Предметом договору застави акцій від 16.10.2008р. № 205/31/2-12, укладеного ВАТ "Державний ощадний банк України" з ТОВ "Гармоніка", є: 5 370 956 штук простих іменних акцій ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" загальною номінальною вартістю 1 342 739 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,25 грн.; 12 000 000 штук простих іменних акцій ПАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" загальною номінальною вартістю 3 240 000 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,27 грн.; 578 927 штук простих іменних акцій ПАТ "Херсонський завод карданних валів" загальною номінальною вартістю 839 444, 15 грн., номінальна вартість однієї акції - 1,45 грн.; 613 580 штук простих іменних акцій ПАТ "Сімферопольський завод авторулів" загальною номінальною вартістю 208 617, 20 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,34 грн.; 9 290 штук простих іменних акцій ПАТ "Кам'янець-Подільськавотагрегат" загальною номінальною вартістю 61 778, 50 грн., номінальна вартість однієї акції - 6,65 грн.

Предметом договорів застави акцій від 16.10.2008р. № 205/31/2-16, укладеного ВАТ "Державний ощадний банк України" з ТОВ "Реакційні труби" та № 205/31/2-14, укладеного з ТОВ "Нові промислові технології", є: 120 100 000 штук простих іменних акцій ПАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" загальною номінальною вартістю 32 427 000 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,27 грн.; 1 647 270 штук простих іменних акцій ПАТ "Херсонський завод карданних валів" загальною номінальною вартістю 2 388 541, 50 грн., номінальна вартість однієї акції - 1,45 грн.

Предметом договору застави акцій від 16.10.2008р. № 205/31/2-17, укладеного ВАТ "Державний ощадний банк України" з ТОВ "Феррекспо", є: 120 100 000 штук простих іменних акцій ПАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" загальною номінальною вартістю 32 427 000 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,27 грн.; 1 647 270 штук простих іменних акцій ПАТ "Херсонський завод карданних валів" загальною номінальною вартістю 2 388 541, 50 грн., номінальна вартість однієї акції - 1,45 грн.; 73 950 штук простих іменних акцій ПАТ "Кам'янець-Подільськавотагрегат" загальною номінальною вартістю 491 767, 50 грн., номінальна вартість однієї акції - 6,65 грн.

У відповідності до пункту 1.1. вказаних договорів застави, заставодавець, як майновий поручитель боржника, з метою забезпечення належного виконання в повному обсязі зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передає в заставу, а заставодержатель приймає в заставу в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет застави, а саме прості іменні акції.

Відповідно до пункту 4.2 договорів застави заставодержатель вправі задовольнити за рахунок предмета застави свої вимоги у повному обсязі, який визначається заставодержателем самостійно на момент реалізації права застави, у тому числі, але не виключно, вимагати до сплати на користь заставодержателя: а) основну суму кредиту; б) проценти за користування кредитом; в) комісійні винагороди банку; г) нараховані та несплачені на момент реалізації права застави штрафні санкції за порушення зобов'язань за кредитним договором (пеня, штраф); д) витрати, понесені заставодержателем у зв'язку із зверненням стягнення на предмет застави та його реалізацію, у тому числі витрати на оплату послуг аудиторів, адвокатів та інші документально підтверджені витрати заставодержателя, якщо вони будуть мати місце; е) спричинені заставодержателю збитки в повному обсязі.

Згідно пункту 5.1 договорів застави заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання заставодавцем та або позичальником будь-якого з своїх обов'язків, передбачених цим договором та/або кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих заставодавцем у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що листом-вимогою ВАТ "Державний ощадний банк України" від 03.02.2011р. № 26-10/106-751 було повідомлено позичальника - ПАТ "АвтоКрАЗ" про відкликання кредиту за договором кредитної лінії № 205/31/2 від 09.10.2008р.

В подальшому банк листом-вимогою від 22.07.2013р. № 26/3-06/1396-7754 повторно повідомив позичальника про необхідність виконання зобов'язань за кредитним договором.

Однак вказані вимоги були залишені ПАТ "АвтоКрАЗ" без відповіді та задоволення.

Спір у справі виник з огляду на неналежне виконання ПАТ "АвтоКрАЗ" умов договору кредитної лінії № 205/31/2 від 09.10.2008р., внаслідок чого виникла заборгованість за період з 09.10.2008р. по 12.11.2013р., яка у загальному розмірі складає 899 352 280, 49 грн., з якої за простроченим кредитом - 500 686 000 грн., за простроченими процентами - 273 277 379, 61 грн., загальна сума пені - 45 568 152, 62 грн., загальна сума 3% річних - 57 046 190, 05 грн.; загальна сума втрат банку від інфляції - 22 774 558, 21 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (частини 1 статті 576 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя.

Пунктом 3.1.3 договорів застави акцій від 16.10.2008р. сторони погодили, що незалежно від настання строку виконання зобов'язання в цілому або в тій чи іншій його частині заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання та реалізувати своє право застави, якщо заставодавець порушив прийняті на себе зобов'язання, передбачені даним договором.

Відповідно до пункту 3.1.5 договорів застави заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави (або відповідну його частину) і здійснити реалізацію його у випадку, якщо в момент настання строку виконання зобов'язання або відповідної його частини воно (зобов'язання) не буде виконано.

Згідно пункту 3.1.6 договорів застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі за рахунок предмета застави. Обсяг вимог визначається Заставодержателем самостійно на момент фактичного задоволення і включає суму кредиту, проценти, комісійні винагороди, штрафи, пені, спричинені збитки, а також витрати, понесені заставодержателем у зв'язку із зверненням стягнення на предмет застави та його реалізацією, у тому числі витрати на оплату послуг аудиторів, адвокатів, конвертацію коштів та інші документально підтверджені витрати заставодержателя, якщо вони будуть мати місце.

Звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно чинного законодавства та цього договору. Заставодержатель зобов'язаний в будь-якому випадку до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави (пункт 5.4 договорів застави).

Згідно приписів статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може здійснюватися в т. ч. на підставі рішення суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вказаних приписів та вимог ПАТ "Державний Ощадний банк України" було надано докази реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмети забезпечувального обтяження.

Пріоритети та розміри вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлені зареєстровані обтяження, що підлягають задоволенню з вартості предметів забезпечувального обтяження (прості іменні акції ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод", ПАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", ПАТ "Херсонський завод карданних валів", ПАТ "Кам'янець-Подільськавтоагрегат", ПАТ "Сімферопольський завод авторулів"), відсутні, що підтверджується витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України", місцевий суд, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з доведеності факту наявності боргу ПАТ "АвтоКрАЗ" за договором кредитної лінії №205/31/2 від 09.10.2008р. в загальній сумі 899 352 280, 49 грн. та наявності підстав для стягнення вказаної суми заборгованості з ТОВ "Нафтохімімпекс", ТОВ "Укртехвуглець", ТОВ "Газотурбінні технології", ТОВ "Гармоніка", ТОВ "Реакційні труби", ТОВ "Нові промислові технології", ТОВ "Феррекспо", ТОВ "Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями в формі ТОВ "Фінанси та кредит лізинг", ТОВ "Промінек" за рахунок звернення стягнення на предмети застави за договорами застави акцій від 16.10.2008р. № 205/31/2-13, №205/31/2-10, № 205/31/2-11, № 205/31/2-12, № 205/31/2-16, № 205/31/2-14, №205/31/2-17, № 205/31/2-18, № 205/31/2-15.

Визначено спосіб реалізації простих іменних акцій ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод", ПАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", ПАТ "Херсонський завод карданних валів", ПАТ "Сімферопольський завод авторулів", ПАТ "Кам'янець-Подільськавотагрегат" шляхом їх продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на предмет забезпечувального обтяження на підставі оцінки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", у межах процедури виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 6 ч. 2 статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду, зокрема, зазначається початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

У п. 9.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 № 6 роз'яснено, що у рішеннях про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (іпотеки) господарські суди повинні зазначати дані, визначені в частині другій статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і в частині першій статті 39 Закону України "Про іпотеку".

Отже, початкова ціна предмета застави для його подальшої реалізації має зазначатись у рішенні, прийнятого господарським судом при розгляді господарського спору по суті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу.

Приймаючи рішення у справі та дійшовши висновку про обґрунтованість позовних вимог банку, місцевий господарський суд зазначені вимоги законів не врахував та в резолютивній частині рішення суду відповідно до ч. 2 статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не зазначив початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах.

У свою чергу апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, не виправив допущені місцевим господарським судом порушення.

Більше того, за клопотанням ПАТ "Державний Ощадний банк України" судом апеляційної інстанції у даній справі призначалась судова експертиза для визначення ринкової вартості заставленого майна - простих іменних акцій ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод", ПАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", ПАТ "Херсонський завод карданних валів" за договорами застави акцій від 16.10.2008р., за результатами проведення якої Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було надано відповідний висновок від 05.12.2014р. № 10057/14-53.

Разом з тим, у клопотанні позивача про призначення судової товарознавчої експертизи акцій - предмету застави Банк клопотався саме про необхідність визначення початкової ціни предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації.

Суд апеляційної інстанції, призначивши судову експертизу, не обґрунтував необхідність визначення саме ринкової вартості заставленого майна лише щодо простих іменних акцій ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод", ПАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", ПАТ "Херсонський завод карданних валів", хоча предмет застави включав в себе акції і інших товариств - ПАТ "Сімферопольський завод авторулів" та ПАТ "Кам'янець-Подільськавотагрегат".

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не з'ясували всі суттєві обставини справи, що мають значення для вирішення спору, не надали їм в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України належної юридичної оцінки, у зв'язку з чим дійшли до передчасних висновків про задоволення позовних вимог.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів, враховуючи приписи статті 1117 Господарського процесуального кодексу України України, дійшла висновку, що оскаржувані судові підлягають скасуванню, як такі, що винесені без дослідження всіх обставин справи, які мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2014р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015р. у справі № 910/23255/13 скасувати.

Справу № 910/23255/13 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: Т.Л. Барицька

О.В. Попікова