Історія справи
Постанова ККС ВП від 04.02.2025 року у справі №759/9548/22Постанова ВГСУ від 04.02.2025 року у справі №759/9548/22

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 759/9548/22
провадження № 51-3136км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Київського апеляційного суду від 15 березня 2024 року в кримінальному провадженні № 12022100080001898 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Попасна Луганської області та жителя м. Києва,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 06 листопада 2023 року засуджено ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Вирішено питання про долю речових доказів та процесуальні витрати по справі.
Місцевий суд установив, що ОСОБА_5 у невстановленому місці придбав гранату Ф-1 та запал УЗРГМ до неї. Усвідомлюючи, що вони відносяться до бойових припасів, ОСОБА_5 вирішив залишити їх при собі з метою особистого використання, не маючи передбаченого законом дозволу на їх зберігання. Тобто останній, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання бойових припасів, у порушення «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року та «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, незаконно придбав, носив і зберігав при собі вибуховий пристрій - гранату Ф-1 та запал УЗРГМ до неї, які відносяться до бойових припасів.
29 липня 2022 року о 20:15 ОСОБА_5 був затриманий працівниками поліції на проспекті Академіка Паладіна, 7 у м. Києві в порядку ст. 208 КПК, а вказані предмети у нього виявлені та вилучені.
При перегляді вироку за апеляційною скаргою прокурора Київський апеляційний суд 15 березня 2024 року скасував його в частині призначення покарання, ухвалив у цій частині новий вирок та призначив ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 263 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. У решті вирок залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Захисник вказує, що при ухваленні вироку апеляційний суд безпідставно не зарахував засудженому у строк покарання термін його попереднього ув`язнення з 27 лютого 2022 року по 08 серпня 2023 року.
З урахуванням цього вважає, що вирок апеляційного суду ухвалений без додержання вимог статей 370, 374 та 420 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Позиція учасників судового провадження в суді касаційної інстанції
У судовому засіданні засуджений та прокурор підтримали касаційну скаргу.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог, викладених у касаційних скаргах.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 , правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 263 КК, а також розмір призначеного покарання у касаційній скарзі захисником не оспорюються.
Проте його доводи у скарзі про неправильне застосування апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування положень ч. 5 ст. 72 КК, на думку колегії є слушними.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК у резолютивній частині вироку в разі визнання особи винуватою зазначається, в тому числі, й рішення про залік її досудового тримання під вартою.
У резолютивній частині оскаржуваного вироку відсутнє рішення про зарахування ОСОБА_5 у строк покарання терміну його попереднього ув`язнення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, інкриміноване кримінальне правопорушення ОСОБА_5 вчинив 29 липня 2022 року та того ж дня був затриманий працівниками поліції на підставі ст. 208 КПК.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року ОСОБА_5 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який надалі неодноразово продовжувався, востаннє 21 червня 2023 року ухвалою суду до 19 серпня 2023 року.
08 серпня 2023 року ОСОБА_5 було звільнено з-під варти під заставу.
При ухваленні нового вироку суд апеляційної інстанції на ці обставини уваги не звернув і всупереч вимогам закону не вказав у своєму рішенні про зарахування засудженому цього терміну в строк покарання, а отже допущена помилка має бути виправлена на його користь.
У касаційній скарзі захисник помилково просить зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання термін його попереднього ув`язнення з 27 лютого 2022 року по 08 серпня 2023 року, однак у цій справі останній був затриманий 29 липня 2022 року, після чого до нього був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, а тому саме з цієї дати обчислюється строк його попереднього ув`язнення.
Також у касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді, проте за правилами ст. 437 КПК у межах своїх процесуальних повноважень суд касаційної інстанції може самостійно виправити допущену помилку на користь засудженого і змінити оскаржуване судове рішення.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу захисника задовольнити частково та змінити оскаржуваний вирок у частині покарання, зарахувавши засудженому в цей строк термін його попереднього ув`язнення у справі.
Керуючись статтями 433 434 436 438 441 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Київського апеляційного суду від 15 березня 2024 року відносно ОСОБА_5 змінити.
Додатково вказати у резолютивній частині вироку про зарахування засудженому ОСОБА_5 на підставі ч. 5 ст. 72 КК у строк покарання терміну його попереднього ув`язнення в кримінальному провадженні з 29 липня 2022 року по 08 серпня 2023 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3