Постанова ВГСУ від 03.03.2015 року у справі №38/5005/4692/2012

Друк

Пошук

200

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Постанова ВГСУ від 03.03.2015 року у справі №38/5005/4692/2012
Постанова ВГСУ від 15.07.2015 року у справі №38/5005/4692/2012
Постанова ВГСУ від 14.10.2014 року у справі №38/5005/4692/2012

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року Справа № 38/5005/4692/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Панової І.Ю.суддів:Білошкап О.В., Запорощенка М.- доповідачрозглянув касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу на ухвалуГосподарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2014у справі№38/5005/4692/2012 господарського суду Дніпропетровської області за заявоюУправління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого РогудоДочірнього підприємства "СУ-138" закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство "Криворіжстальконструкція"провизнання банкрутомза участю представників сторін: від кредиторів:не з'явилисьвід боржника:не з'явивсявід скаржника:не з'явивсяВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014 по справі №38/5005/4692/2012 (суддя Єременко А.В.) відмовлено в задоволенні скарги управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу на дії ліквідатора дочірнього підприємства "СУ-138" закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014 р. у справі № 38/5005/4692/2012 залишено без змін.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 у справі №38/5005/4692/2012, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування, з вимогою зобов'язати ліквідатора Дочірнього підприємства "СУ-138" Закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство "Криворіжстальконструкція" Вербицького О.В. визнати кредиторські вимоги УПФУ в Жовтневому районі м.Кривого Рогу за період з травня по вересень 2014 року включно.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що апеляційний суд не врахував приписи ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", проігнорував положення Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Також, скаржник вказує на те, що за попередньою редакцією означеного Закону положення законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є спеціальними щодо норм Закону про банкрутство при визначенні порядку нарахування підприємством-боржником заборгованості з фактичних витрат органів Пенсійного фонду України на доставку та виплату пенсій, призначених на пільгових умовах. При цьому, стверджує, що виникнення обов'язку відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій пов'язано не з виробничою діяльністю підприємства чи організації або визнання боржника банкрутом і відкриттям ліквідаційної процедури, а з фактом призначення пенсій на пільгових умовах особам, які здобули необхідний стаж роботи на відповідних підприємствах.

До нинішнього судового засідання представники сторін та учасників судового процесу, не з'явилися. Поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про дату та час судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2012 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "СУ-138" Закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція" .

Постановою господарського суду від 24.07.2012 року Дочірнє підприємство "СУ-138" Закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області .

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2012 року призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Вербицького О.В.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2014 року продовжено строк ліквідаційної процедури до 27.09.2014 року .

30.07.2014 р. управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу звернулось до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії ліквідатора дочірнього підприємства "СУ-138" закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство "Криворіжстальконструкція", в якій просило зобов'язати ліквідатора визнати кредиторські вимоги управління за період з травня по червень 2014 р. включно в сумі 37 585,69 грн. та відповідно збільшеної загальної суми кредиторських вимог станом на 01.07.2014 р. в сумі 1 188 805,84 грн.

Зазначена ухвала обґрунтована посиланням на те, що ухвалою господарського суду від 18.11.2014 р. відхилено грошові вимоги управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за травень-червень 2014 р. на суму 37 585,69 грн., а тому відсутні підстави для задоволення скарги на дії ліквідатора.

Приймаючи означений судовий акт, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ліквідатор, відхиляючи вимоги Фонду на суму 37 585,69 грн. за період з травня по червень 2014 р., діяв в межах норм чинного законодавства України. Також, зазначено, що заявлені Фондом до суду грошові вимоги в означеному розмірі були відхилені судом першої інстанції Ухвалою від 18.11.2014, (дана ухвала у встановленому законом порядку оскаржена не була та є чинною)з тих підстав, що вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу не мають характеру поточних у розумінні статті 1 Закону, заявлені після введення ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку частини 1 статті 23 Закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з оглядом на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4-1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно зі ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Норми нової редакції Закону у справах про банкрутство відсутнього боржника не застосовуються, оскільки процедура банкрутства такого боржника цією редакцією Закону не передбачена. Тому заява (заяви) про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, подана (подані) до 19.01.2013, розглядаються за правилами попередньої редакції Закону.

За приписами п. 5 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий зобов'язаний здійснити заходи щодо захисту майна боржника, аналізувати фінансову та господарську діяльність боржника та виконувати інші повноваження, передбачені цим законом.

Так, як про це вже було позначено вище, Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2012 року призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Вербицького О.В.

За приписами ст. 1 Закону ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор призначається у порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією. Обов'язки ліквідатора у ліквідаційній процедурі визначені статтями 25-31 Закону про банкрутство.

Відповідно до п. 4 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Згідно із ч. 9 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності, боржника або визнання його банкрутом" невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Отже, положення статті 3-1 Закону про банкрутство дозволяють суду використати механізм "відсторонення" арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків у випадку встановлення невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов'язків незалежно від прийняття рішення з цього приводу комітетом кредиторів боржника або окремих кредиторів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно повідомлення ліквідатора від 14.07.2014 р. № 02-02-02/448 про результати розгляду заяви від 02.07.2014 р. № 8226/10/16 про визнання кредиторських вимог управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу в сумі 37 585,69 грн., грошові вимоги кредитора відхилено в повному обсязі, оскільки зобов'язання зі сплати та доставки пільгових пенсій за період з 01.05.2014 р. по 30.06.2014 р. виникли після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом, а тому ці вимоги не мають характеру поточних.

Предметом даного розгляду є правомірність дій ліквідатора з відхилення, заявлених як поточні, кредиторських вимог управління ПФУ в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство (у визначеній редакції) кредитор - це юридична або фізична особа, державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

За приписами ч. 1 ст. 23 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів ( обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 25 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю, тому після звільнення працівників підприємства - банкрута фонд оплати праці не формується і не сплачуються витрати на виплату і доставку пенсій.

Отже, наведеними нормами Закону про банкрутство законодавець визначив, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

Заява про визнання поточних вимог подається кредитором ліквідатору у ліквідаційній процедурі в межах визначених законом строків.

Із заяви управління ПФУ вбачається, що заборгованість із відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій виникли в період з 01.05.2014 р. по 30.06.2014 р.4, тобто після визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, постанова від 24.07.2012 .

Крім того, як про це зазначено судами попередніх інстанцій заявлені Фондом до суду грошові вимоги в означеному розмірі були відхилені судом першої інстанції Ухвалою від 18.11.2014, (дана ухвала у встановленому законом порядку оскаржена не була та є чинною) з тих підстав, що вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу за період з 01.05.2014 по 30.06.2014 не мають характеру поточних у розумінні статті 1 Закону, заявлені після введення ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку частини 1 статті 23 Закону.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18.03.2014 у справі № 6/108-09, від 08.04.2014 у справі №10/Б-711 які згідно зі ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для всіх судів України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відповідність дій ліквідатора щодо відхилення вимог Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області нормам діючого законодавства.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржених судових актів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для їх скасування колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Більш того, доводи заявника касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в України в Вовчанському районі Харківської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 у справі №38/5005/4692/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя:І.Ю. Панова Судді: О.В. Білошкап М.Д. Запорощенко