Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" лютого 2014 р. м. Київ К/800/36187/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.,

суддів: Головчук С.В.,

Черпака Ю.К.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу військової частини А1840 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року у справі за позовом військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах ОСОБА_2 до військової частини А1840 про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2011 року військовий прокурор Кіровоградського гарнізону звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 до військової частини А1840 про стягнення невиплаченої компенсації за речове майно у розмірі 4000,01 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року позов задоволено частково. Зобов'язано військову частину А1840 виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за неотримане речове майно у сумі 2679,25 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року апеляційну скаргу військової частини А1840 залишено без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року - без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу та наказом начальника Генерального штабу - ГоловнокомандувачаЗбройних Сил України №381 від 20 червня 2011 року позивача виключено зі списків особового складу частини, у зв'язку з звільненням у запас за віком. При звільненні зі служби йому не здійснено виплату компенсації за неотримане речове майно, а саме за період до 11 березня 2000 року у сумі 15,56 грн. та після 11 березня 2000 року - 3984,45 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив висновок про те, що при звільненні позивача порушенні його права встановлені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на отримання компенсації за неотримане речове майно.

Однак, з таким висновком судів колегія суддів погодитись не може виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року) військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зупинено у частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації за неодержане речове майно.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 3 листопада 2006 року № 328-V статтю 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції, а також цей Закон доповнено статтею 9-1 (у редакції, чинній до 1 січня 2008 року), якою було передбачено, зокрема, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.

При цьому положення частини другої статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, і не поширюються на військовослужбовців, звільнених з військової служби.

Отже, судами зроблено помилковий висновок про наявність у позивача права на компенсацію за неотримане речове майно.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної та постановляє нове.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 231 КАС України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА :

Касаційну скаргу військової частини А1840 задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах ОСОБА_2 до військової частини А1840 про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий: Д.В. Ліпський

Судді: С.В. Головчук

Ю.К. Черпак