Історія справи

Постанова ВАСУ від 26.01.2015 року у справі №2а-18116/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2015 року м. Київ К/9991/14791/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.01.2011 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011

у справі №2а-18116/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгпродукт 2010 плюс»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.01.2011 позов задоволено частково, визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі міста Києва щодо несвоєчасного повідомлення ТОВ «Торгпродукт 2010 плюс» про невизнання в якості податкової звітності декларацій з ПДВ за липень та вересень 2010 року та зобов'язано ДПІ у Печерському районі міста Києва прийняти звітність ТОВ «Торгпродукт 2010 плюс» з ПДВ за квітень та травень 2010 року та з податку на прибуток за 6 місяців 2010 року; в задоволенні решти вимог позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011 постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.01.2011 в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання в якості податкової звітності податкових декларацій ТОВ «Торгпродукт 2010 плюс» з податку на прибуток за 6 місяців 2010 року, 9 місяців 2010 року та з ПДВ за травень, серпень та уточнюючих податкових розрахунків за травень, липень, серпень 2010 року та в частині зобов?язання ДПІ у Печерському районі прийняти податкові декларації з податку на прибуток на 9 місяців 2010 року, та з ПДВ за липень, серпень 2010 року, уточнюючих розрахунків за травень, липень, серпень 2010 року скасовано та в цій частині прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо невизнання в якості податкової звітності податкових декларацій ТОВ «Торгпродукт 2010» з податку на прибуток за 6 місяців 2010 року, 9 місяців 2010 року та з ПДВ за травень, серпень та уточнюючих податкових розрахунків за травень, липень, серпень 2010 року. Зобов?язано ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняти податкові декларації ТОВ «Торгпродукт 2010 плюс» з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, та з ПДВ за липень, серпень 2010 року, уточнюючих розрахунків за травень, липень, серпень 2010 року. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2011 залишено без змін.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Позивачем були подані до ДПІ у Печерському районі м. Києва наступні податкові декларації з податку на прибуток: за 6 місяців 2010 року (прийнята через канцелярію Відповідача 09.08.2010, про що зроблено відмітку на примірнику Позивача); за 9 місяців 2010 року (надіслана поштою 11.11.2010).

Листом від 25.11.2010 № 65170/10/28-611 податкова декларація за 9 місяців 2010 року не визнана відповідачем як податкова звітність з тих підстав, що у ній не зазначено усіх показників, передбачених п.1.6. Наказу ДПА України від 29.03.2003 року №143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання», а саме: в полі 5 вступної частини декларації у передбаченому полі відсутній поштовий індекс та номер телефону.

Позивачем були подані до ДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за такі періоди: за квітень 2010 року (прийнята через канцелярію Відповідача 20.05.2010, про що зроблено відмітку на примірнику Позивача); за травень 2010 року (прийнята через канцелярію Відповідача 21.06.2010, про що зроблено відмітку на примірнику позивача); за липень 2010 року, за серпень 2010 року (надіслана поштою цінним листом 14.10.2010); за вересень 2010 року (надіслана поштою цінним листом 27.11.2010); за жовтень 2010 року (прийнята через канцелярію Відповідача 16.11.2010, про що зроблено відмітку на примірнику Позивача).

Листом ДПІ від 18.11.2010 № 629979/10/28-611 податкова декларація за липень 2010 року не визнана відповідачем як податкова звітність з тих підстав, що вона заповнена всупереч п. 1.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженій Наказом ДПА України від 30.05.1997 №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», а саме: у вступній частині декларації в полі 06 «Місцезнаходження платника податку» не вказаний поштовий індекс.

Листом ДПІ від 28.09.2010 № 53973/10/28-611 податкова декларація за серпень 2010 року не визнана відповідачем як податкова звітність з тих підстав, що вона заповнена всупереч п. 1.3 вищевказаного Порядку.

Листом відповідача від 08.11.2010 № 91735/10/28-611 податкова декларація за вересень 2010 року не визнана відповідачем як податкова звітність на підставі того, що вона не відповідає формі, затвердженій Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», а саме: в додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов?язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» відсутнє поле для заповнення розшифровок операцій з придбання з ПДВ, які не надають право для формування податкового кредиту.

26.11.2010 року через канцелярію податкової інспекції Позивачем були подані уточнюючі податкові декларації з податку на додану вартість за травень, липень, серпень 2010 року, про що Відповідачем зроблено відмітку на примірниках Позивача.

Листом від 30.11.2010 №65878/10/23-611 ДПІ повідомило позивача, що оскільки звітні податкові декларації за вказані періоди не визнані податковим органом як податкова звітність, то подання уточнюючих розрахунків за ці періоди суперечить пп. 4.4 п.4 Порядку. Цим же листом позивача повідомлено, що у декларації з ПДВ за травень 2010 року не повністю заповнено поле вступної частини.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено виключний перелік підстав, за яких податкова звітність може бути не визнана контролюючим органом як податкова декларація, з урахуванням того, що подані позивачем податкові декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року та податку додану вартість за липень, серпень 2010 року, уточнюючі розрахунки за травень, липень, серпень 2010 року були заповнені у відповідності до вимог Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166, та подані у строк, визначений Законом, судом першої інстанції помилково відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Абзацом 1 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Згідно абзацу 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) був затверджений Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, абзацом 3 пункту 5.2 якого передбачено, що рядки, які не повинні заповнюватися платником, оскільки мають інформаційний характер, позначені знаком «Х»; колонки, у яких сума обороту чи податку не повинна проставлятися, позначені знаком « 0»; у рядках, де платник не має даних для заповнення, проставляється знак «-».

З метою запровадження централізованої системи приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних із урахуванням різних способів надходження документів до органів державної податкової служби України, у тому числі в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, та відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827 були затверджені Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України.

Відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників ПДВ.

Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що якщо податкова звітність, надана органу ДПС платником податків, заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність. Підставою про невизнання податкової звітності є: відсутність підпису відповідних посадових осіб (факсиміле не дозволяється); відсутність скріплення печаткою підписів платника податків; відсутність обов'язкових реквізитів податкового документа; відсутність обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; неможливість прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); наявність порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописок і закреслювань; подання ксерокопії звітних документів; порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що підставою для відмови податкового органу визнати податкову звітність як податкову декларацію є такі дефекти її заповнення, що впливають на адміністрування податку органом державної податкової служби.

Однак у ході вирішення спору відповідних недоліків у спірних деклараціях судами виявлено не було.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що подані позивачем декларації за вищевказані податкові періоди відповідають наведеним вимогам та містять обов'язкові реквізити, підписані посадовою особою позивача та скріплені печаткою.

Відсутність у декларації телефону платника або поштового індексу є формальністю та не може слугувати правовою підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю.

Зважаючи на встановлене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача щодо зобов?язання ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняти податкові декларації ТОВ «Торгпродукт 2010 плюс» з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, та з ПДВ за липень, серпень 2010 року, уточнюючих розрахунків за травень, липень, серпень 2010 року є правомірними та підлягають задоволенню, а також про правильність висновків суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача щодо невизнання та неприйняття податкових декларацій позивача з податку на прибуток за 6 місяців та з ПДВ за квітень, жовтень 2010 року.

Водночас слід зазначити, що задоволення судом позовних вимог про визнання протиправними дій податкового органу щодо невизнання податкової декларації означає, що відповідне рішення відповідача не створило жодних правових наслідків для позивача, а спірна податкова декларація є поданою. Таке рішення суду сприяє належному відновленню порушених прав платника.

Однак, при цьому необхідним заходом для належного захисту прав платника є зазначення у резолютивній частині постанови адміністративного суду дати, з якої податкова декларація вважається поданою платником до органу державної податкової служби.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 225, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011 змінити, доповнивши її резолютивну частину абзацом такого змісту: «Визнати податкові декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгпродукт 2010 плюс» з податку на прибуток за 6 місяців 2010 року і 9 місяців 2010 року, та з податку на додану вартість за квітень, травень, липень, серпень 2010 року такими, що подані у день їх фактичного отримання ДПІ у Печерському районі міста Києва».

В іншій частині рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун